Справа: № 826/780/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
23 квітня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменко В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкотрім» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкотрім» про стягнення заборгованості, -
Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкотрім» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках у розмірі 42216,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2015 року адміністративний позов - задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини та надано не вірну правову оцінку, що призвело до порушення норма матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, оскільки судом першої інстанції не враховано позицію відповідача, яка базується на ініціюванні відповідачем процедури досягнення податкового компромісу.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкотрім» перебуває на податковому обліку в ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві.
За відповідачем рахується заборгованість у розмірі 42216,00 грн., яка виникла внаслідок винесення позивачем податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2013 року № 0003322207 та від 14 травня 2013 року № 0003332207.
Вказані повідомлення-рішення винесені за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Інкотрім» по взаємовідносинам з ТОВ «Декос Альянс» за період з 01 липня 2009 року по 31 жовтня 2012 року, результати якої оформлені актом від 22 квітня 2013 року № 462/22.7/35200159.
Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, відповідач оскаржив їх в судовому порядку.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі 826/14619/13-а від 24 жовтня 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкотрім» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 14 травня 2013 року № 0003322207. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 14 травня 2013 року № 0003332207. Присуджено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкотрім» судові витрати у розмірі 944 (дев'ятсот сорок чотири) грн. 50 коп.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Інкотрім» до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.
Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі 826/14619/13-а набрала законної сили 13 лютого 2014 року.
При цьому судом першої інстанції правомірно не взято до уваги посилання відповідача на оскарження рішення у справі № 826/14619/13-а до суду касаційної інстанції, оскільки частиною 3 статті 254 КАС України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції, на спростування твердження апелянта про безпідставність стягнення вказаних сум, оскільки відповідачем повідомлено позивача про застосування процедури податкового компромісу у відповідності до норм підрозділу 9-2 розділу XX Податкового кодексу України, зазначає наступне.
Пунктом 7 підрозділу 9-2 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу.
Судова колегія звертає увагу, що відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України спірні податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2013 року № 0003322207 та № 0003332207 є узгодженими, так як постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі 826/14619/13-а - набрала законної сили.
Таким чином, посилання відповідача про застосування до спірних правовідносин процедури податкового компромісу є безпідставними та на думку колегії суддів не заслуговують на увагу.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).
На виконання вимог ст.59 ПК України контролюючим органом було направлено відповідачу податкову вимогу від 22.05.2014 року №5436-25 на суму 42216,00 грн. (а. с. 23) (отримано платником 29.10.2014 року) (а. с. 24).
Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначеної податкової вимоги, а також відомостей про сплату боргу у повному обсязі до суду не надано.
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, сума податкового боргу відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Оскільки наявність податкового боргу внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань у відповідача не спростована, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення заборгованості з податку на прибуток у загальному розмірі 42216,00 грн.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкотрім» на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2015 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
.
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
Кучма А.Ю.