Справа: № 810/201/15 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
23 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Губська О.А., Парінов А.Б.
за участі :
секретар с/з Печенюк Р.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Прометей» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії -
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Прометей», звернувся в суд з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області в якому просив:
- скасувати рішення від 12.12.2014 року №7353/10/10-04/15-30 про відмову у реєстрації ПАТ «Прометей» як платника єдиного податку;
- зобов'язати зареєструвати ПАТ «Прометей» як платника єдиного податку шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку четвертої групи із ставкою п'ять відсотків від доходів включаючи податок на додану вартість
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 12.12.2014 №7353/10-04-15-33 про відмову у реєстрації Публічного акціонерного товариства «Прометей» (код за ЄДРПОУ 14314498) як платника єдиного податку;
- зобов'язано Бориспільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства «Прометей» про застосування спрощеної системи оподаткування від 11.12.2014 за вих. № 12934/10 з урахуванням висновків суду.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Сторони, що були належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення клопотання, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство «Прометей» є юридичною особою, що зареєстрована 14.01.1992 року.
11.12.2014 року позивач звернувся до Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2015, четвертої групи платників податків із ставкою 5 відсотків від доходів, включаючи податок на додану вартість.
За результатами розгляду вказаної заяви Бориспільська ОДПІ листом від 12.12.2014 року №7353/10/10-04/15-30 відмовила позивачу в застосуванні спрощеної системи оподаткування.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства і без достатніх на це підстав, оскільки у позивача не могло виникнути жодних зобов'язань, зокрема зі сплати податків, якщо такі не пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступні обставини справи.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України під «спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності» розуміється особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву (підпункт 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України).
Статтею 299 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.
Згідно з положеннями підпункту 1 пункту 299.6 статті 299 Податкового кодексу України підставою для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу.
Зокрема, підпунктом 291.5.8 пункту 291.5 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем подано податкову декларацію від 14.02.2013 року з плати за землю, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання зі сплати земельного податку за 2013 рік у сумі 119681,33 грн., з розбивкою річної суми рівними частинами по місяцям.
Підставою відмови позивачу в застосуванні спрощеної системи оподаткування, податковим органом зазначено наявність податкового боргу із земельного податку в сумі 97531,97 грн.
В силу підпункту 14.1.175 підпункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Разом з тими, згідно з пунктом 87.10 статті 87 Податкового кодексу України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» без застосування норм цього Кодексу.
Також, пунктом 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до абзацу 8 частини першої статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно частини восьмої статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Згідно з частиною другою статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими.
Відповідно до приписів абзацу 9 частини першої статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених розділом ІІІ «Ліквідаційна процедура».
Статтею 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено наслідки визнання боржника банкрутом, зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою господарського суду Київської області від 01.03.2013 року визнано банкрутом Публічне акціонерне товариство «Прометей» та відкрито ліквідаційну процедуру, постановлено, що господарську діяльність Публічного акціонерного товариства «Прометей» завершено, строк виконання всіх грошових зобов'язань Публічного акціонерного товариства «Прометей» вважати таким, що настав 01.03.2013, припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, звільнено керівника банкрута з роботи у зв'язку з банкрутством Публічного акціонерного товариства «Прометей» та припинено повноваження власника (власників) майна банкрута.
Отже, починаючи з 01.03.2013 року у позивача не могло виникнути жодних зобов'язань, зокрема, зі сплати податків, якщо такі не пов'язані зі здійсненням ліквідаційної процедури.
Також, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Київської області від 12.12.2013 року у справі № Б24/064-12 заяву Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мідоходів у Київській області про визнання кредитором з грошовими вимогами у сумі 49847,28 грн. (земельний податок з березня 2013 року по вересень 2013 року) було відхилено з підстав нарахування вказаних зобов'язань за час здійснення ліквідаційної процедури.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 року апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мідоходів у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.12.2013 року у справі № Б24/064-12 повернуто заявнику без розгляду.
Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року в адміністративній справі №810/4095/14 визнано протиправною та скасовано податкову вимогу про погашення податкового боргу з податку за землю у сумі 9953,52 грн., у зв'язку з неправомірністю дії податкового органу щодо нарахування податкового боргу та пред'явлення такої вимоги.
Отже, податковим органом не доведено наявність у позивача заборгованості по узгодженим сумам податкових зобов'язань на час звернення з заявою про перехід на спрощену систему оподаткування.
За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача від 12.12.2014 року №7353/10-04-15-33 про відмову у реєстрації Публічного акціонерного товариства «Прометей» як платника єдиного податку.
Крім того, судом першої інстанції правомірно застосована норма ч. 2 ст. 11 КАС України щодо необхідності виходу за межі позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача, з урахуванням визнання судом першої інстанції протиправності попередньої відмови у реєстрації платником єдиного податку, враховуючи те, що лише податковий орган приймає рішення про реєстрацію суб'єкта господарювання платником єдиного податку або відмову у такій реєстрації.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя І.О.Грибан
Суддя О.А.Губська
Суддя А.Б.Парінов
Повний текст виготовлено - 24.04.2015 р.
.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Парінов А.Б.
Губська О.А.