16 квітня 2015 рокусправа № 808/3744/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2014 року у справі № 808/3744/14 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, -
Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» про стягнення коштів з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих Відповідача на користь Позивача суму податкового боргу з податку на прибуток підприємств на суму 50038538.00 грн. та податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 30014992.34 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що по підприємству виник новостворений податковий борг, який в добровільному порядку, після отримання податкової вимоги сплачений не був, що на думку податкового органу свідчить про можливість його стягнення в примусовому порядку.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2014 року адміністративний позов було задоволено. Стягнуто з Відповідача податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 50038538.00 грн., та з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів у розмірі 3001499234 грн.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс», не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2014 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що факт порушення касаційним судом провадження про скасування податкових повідомлень рішень свідчить про неможливість стягнення визначених ними податкового боргу.
Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Позивач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10.06.1998 року, та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя.
Згідно карток облікових рахунків платника податків, які ведуться Позивачем, у відповідача існує податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 50038538.00 грн. та податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Українів товарів у розмірі 30014992.34 грн. який виник внаслідок наступних обставин.
Так, державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс» щодо правових відносин з ТОВ «Інтерком Запоріжжя» за період з 01.01.2008 по 30.06.2010, за наслідком якої був складений Акт від 04.10.2010 №385/08-04/25484884.
На підставі зазначеного Акту перевірки, Відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 22.10.2010 №0001150804/0, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 50 038 538,00 грн. за платежем: податок на прибуток за основним платежем 25 019 269,00 грн., за штрафними санкціями 25 019 269,00 грн. та №0001140804/0, яким відповідачу було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 30 023 122,50 грн. за платежем: податок на додану вартість за основним платежем 20 015 415,00 грн., за штрафними санкціями 10 007 707,50 грн.
Не погодившись з правомірністю винесення зазначених податкових повідомлень рішень, Відповідач оскаржив їх у судовому порядку.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.09.2013 року, залишеного без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2014 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» про скасування податкових повідомлень рішень було залишено без задоволення.
У зв'язку з зазначеним, суми грошових зобов'язань за зазначеними податковими повідомленнями рішеннями були віднесені Позивачем до суми податкового боргу, у зв'язку з їх несплатою протягом 10 денного строку.
При цьому, в результаті часткової переплати у розмірі 8 130,16 грн., сума заборгованості з податку на додану вартість зменшилась та складає 30 014 992,34 грн.
Так, на виконання приписів чинного законодавства, 13.03.2014 року Позивачем була направлена на адресу Відповідача податкова вимога №40 від 12.03.2014 року,
Однак, сума податкового боргу за зазначеною податковою вимого Відповідачем протягом 60 денного строку сплачена не була.
На думку податкового органу, зазначений факт свідчить про можливість стягнення суми податкового боргу з рахунків платника податків на підставі рішення суду.
Правомірність стягнення податкового боргу податкового боргу з податку на прибуток підприємств на суму 50038538.00 грн. та податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 30014992.34 грн., є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що адміністративний позов підлягає задоволенню, а несплачена заборгованість з податку на прибуток підприємств на суму 50038538.00 грн. та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 30014992.34 грн. підлягає стягненню у зв'язку з непогашенням податкового боргу у добровільному порядку
Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеною позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, сума податкового боргу у зв'язку з несплатою Відповідачем податкового зобов'язання, визначеного податковими повідомленнями рішеннями №0001150804/0 та №0001140804/0 від 22.10.2010 року, правомірність винесення яких була встановлена постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.09.2013 року, залишеного без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2014 року
Відповідно до п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Положеннями ст.254 КАС України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Згідно зі ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Виходячи з вищезазначених норм, податкові зобов'язання Відповідача, які були визначені податковими повідомленнями рішеннями №0001150804/0 та №0001140804/0 від 22.10.2010 року є узгодженими з набранням законної сили рішення суду, а саме з 28.01.2014 року.
Проте, суми податкових зобов'язань по зазначеним податковим повідомленням рішенням Відповідачем протягом 10 денного строку сплачені не були.
Так, пунктом 59.1. ст.59 Податкового Кодексу України визначено, що разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У відповідності з п. 95.1. ст.95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Отже, якщо платник, не сплатив узгодженні податкові зобов'язання, то органи ДПС надсилають податкову вимогу у якій зазначається сума податкового зобов'язання, яка має бути сплачена боржником протягом 60 днів, з дня її отримання. У випадку несплати такого податкового зобов'язання, податковий борг погашається зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем було сформовано та направлено податкову вимогу форми "Ю" від 12.03.2014 року №40, яка була отримана Відповідачем 19.04.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Отже, відповідачем була дотримана процедура формування та надіслання податкової вимоги на сплату податкового боргу
Проте, сума заборгованості, визначена зазначеною податковою вимогою в шести десятиденний строк сплачена не була.
Доказів, щодо сплати податкового боргу, який зазначено у податковій вимозі до суду надано не було.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності стягнення податкового боргу з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» з податку на прибуток підприємств на суму 50038538.00 грн. та податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 30014992.34 грн..
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2014 року є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.
На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2014 року у справі № 808/3744/14- залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: С.А. Уханенко