09 квітня 2015 року
справа № 804/6571/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
секретар судового засідання: Троянов А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року у справі №804/6571/13-а за позовом Державного підприємства „Науково-виробничого об'єднання „Павлоградський хімзавод” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-
15 травня 2013 року Державне підприємство „Науково-виробниче об'єднання „Павлоградський хімзавод” (далі ДП „НВО „Павлоградський хімзавод”) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську), у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську від 15 січня 2013 року №0000078813.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що ДП „НВО „Павлоградський хімзавод” зареєстроване виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 16 вересня 2003 року та перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську з 25 грудня 1991 року за №51.
На підставі наказу №1007 від 20 грудня 2012 року виданого Західно-Донбаською ОДПІ працівником податкового органу проведена позапланова невиїзна перевірка ДП „НВО „Павлоградський хімзавод”щодо реальності здійснення господарських операцій та з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП „Агростальпром” у січні 2011 року.
За результатами перевірки було складено Акт №225/22/5-14310112 від 26 грудня 2012 року (далі - Акт), відповідно до висновків якого- не підтверджено реальності здійснення господарських операцій позивача з ПП „Агростальпром” у січні 2011 року на суму 1459,43 грн. Також встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України при отриманні товару в січні 2011 року від ПП „Агростальпром” на суму ПДВ у розмірі 1459,43 грн. чим занижене податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 1459,43 грн. за січень 2011 року.
02 січня 2013 року , не погодившись з висновками, викладеними в Акті перевірки, ДП „НВО „Павлоградський хімзавод” подав до Західно-Донбаської ОДПІ письмові зауваження за вих. №40/8-13.
Відповідно до відповіді №311/10/22-4 від 10 січня 2013 року на зауваження ДП „НВО „Павлоградський хімзавод” Західно-Донбаською ОДПІ зазначено про правомірність висновків та їх відповідність нормам чинного законодавства.
На підставі Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000018813 від 15 січня 2013 року, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у сумі 1459грн. 43коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 1грн. 00коп.
Не погодившись зі зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся зі скаргами до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України та Міністерства доходів і зборів України.
Згідно рішень про результати розгляду скарг податкове повідомлення-рішення №0000018813 від 15 січня 2013 року залишено без змін.
Згідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Статтею 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та збрів, а також дотримання валютною та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі, за результатами перевірок інших платників податків.
Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати відповідні обов'язкові реквізити.
Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі Положення), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язані, і фінансових результатів. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах проваляться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.
Пунктом.139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що до складу витрат не включаються: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Стаття 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” містить визначення - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.3 та 198.6 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Отже, факт здійснення господарської операції між позивачем та ПП „Агростальпром” підтверджується договором поставки №305111 від 17січня 2011 року.; специфікацією (Додаток №1 до договору); видатковою накладною №5 від 18 січня 2011 року; податковою накладною №5 від 18 січня 2011 року; товарно-транспортною накладною від 18 січня 2011 року; накладною №5/224 від 18 січня 2011 року; рахунком №5 від 18 січня 2011 року; платіжними дорученнями №5466 від 15 грудня 2011 року, №306 від 05 травня 2011 року, №4994 від 21 листопада 2011 року та інші.
Крім того, відповідач в Акті перевірки визнає відповідність первинних документів позивача вимогам чинного законодавства України.
Таким чином, ДП „НВО „Павлоградський хімзавод” підтверджене здійснення господарських операцій з ПП „Агростальпром” у січні 2011 року первинними документами, а тому податкове повідомлення-рішення №0000018813 від 15 січня 2013 року, винесене Західно-Донбаською ОДПІ є неправомірним та безпідставним та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутн.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року у справі №804/6571/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров