14 квітня 2015 рокусправа № 808/6774/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.
за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя головного управління Міндоходів у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року
по справі № 808/6774/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП «Еталон-Сервіс»
до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.09.2014 №0001762201 та №0001772201,-
У жовтні 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Еталон-Сервіс" звернулось з позовом до суду, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 25 вересня 2014 року № 0001762201 та № 0001772201.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на припущеннях та суперечать вимогам чинного законодавства.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року даний позов задоволено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції.
Матеріалами справи встановлено, що фахівцями податкового органу на підставі наказу № 574 від 12 серпня 2014 року проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «ВКП «Еталон-Сервіс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських відносин з ТОВ «Таурус-Голд» за період з 01 серпня 2012 по 31 серпня 2012 року та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово - господарських відносин з ТОВ «Таурус - Голд» за період з 01 липня 2012 по 30 вересня 2012 року, за результатами якої складено акт № 926/08-27-22-01/31348137 від 08 вересня 2014 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 11279 грн. та п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 10742 грн.
На підставі названого акту, Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя головного управління Міндоходів у Запорізькій області винесено податкові повідомлення-рішення № 0001762201 від 25 вересня 2014 року за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 13 427 грн. 50 коп.; №0001772201 від 25 вересня 2014 року за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 14 098 грн. 75 коп. Перевіривши законність і обґрунтованість винесеного судом першої інстанції судового акту, колегія суддів погоджується з викладеними в ньому висновками щодо протиправності спірних податкових повідомлень - рішень з огляду на наступне.
Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
З наведеного випливає, що право платника на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації реально понесених ними витрат, пов'язаних з отриманням прибутку, внаслідок чого обумовлюється необхідністю підтвердження належними документами понесення таких витрат.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, і достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Доводи ж податкового органу про отримання платником необгрунтованої податкової вигоди мають грунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат і податкового кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, висновок податкового органу щодо не підтвердження фактичного здійснення ТОВ «ТАУРУС ГОЛД» поставки товарів на ТОВ «ВКП «Еталон-Сервіс» ґрунтується на акті перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 12 жовтня 2012 року № 149/244/38112590 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТАУРУС ГОЛД».
Тоді як позивачем у справі на виконання умов договору №14/12 від 20 серпня 2012 року, згідно якого ТОВ «ВКП «Еталон-Сервіс» придбало у ТОВ «ТАУРУС ГОЛД» товар (циліндри підйому кабіни, насос циліндра підйому кабіни, шини Michelin) на загальну сумму 64 449,00 грн. надано, зокрема, податкову накладну від 30.08.2012 № 83017, видаткову накладну № РН-0083017 від 30.08.2012, рахунок-фактуру № СФ-0083017 від 28.08.2012 та платіжні доручення, що підтверджують факт оплати вказаного товару.
Придбані ТОВ «ВКП «Еталон-Сервіс» запчастини були використані у власній господарській діяльності, зокрема, на ремонт вантажних автомобілів, що підтверджується актом списання № СпТ-000021 від 30 серпня 2014 року.
Наведені документи цілком об'єктивно розцінені судом першої інстанції як належне документальне підтвердження реального характеру спірних операцій.
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що на час здійснення спірних господарських операцій ТОВ «ТАУРУС ГОЛД» був зареєстрований в установленому законом порядку, відповідав ознакам і поняттю юридичної особи та виступав правоздатним учасником господарського обороту.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про дотримання позивачем у справі необхідних умов для формування податкового кредиту та про відсутність у податкового органу підстав для здійснення оспорюваних донарахувань відповідає наявним у справі доказам.
А відтак, оскільки всі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судом першої інстанції на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, і цим обставинам дана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваного судового акту не вбачається.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року
по справі № 808/6774/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст.. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 15 квітня 2015 року.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров