02 квітня 2015 рокусправа № 804/7559/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
секретар судового засідання: Троянов А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року у справі №804/7559/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Укрхімекспорт" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-
29 травня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Укрхімекспорт" (далі- ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Укрхімекспорт") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою „В4" ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська № 0000032203 від 25 січня 2014 року про зменшення позивачу від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 63441 та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська за формою „Р" №0000022203 від 25 січня 2014 року про збільшення ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Укрхімекспорт" суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 316147 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 158073,50 грн, у сього на суму 474220,50 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Укрхімекспорт" зареєстроване Виконвчим комітетом Дніпропетровської міської ради 24 червня 1998 року.
На підставі наказу на проведення перевірки від 20 грудня 2013 року за №964 з повідомленням за №28705/10/22-3 від 23 грудня 2013 року, виданого ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, працівником ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзна перевірку ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Укрхімекспорт" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час здійснення експортних операцій за період серпень - вересень 2013 року.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт № 16/04-62-22-3/25543463 від 10 січня 2014 року „Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Укрхімекспорт" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час здійснення експортних операцій за період серпень-вересень 2013 року" (далі - Акт), відповідно до висновку якого встановлено порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.193.1 ст. 193, п.198.1 і п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-УІ, в результаті чого платником занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на 316 147 грн. за серпень 2013 року; пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.193.1 ст. 193, п. 198.1 і п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено суму від'ємного значення з ПДВ, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.20.2) на 63 441 грн. за вересень 2013 року.
На підставі Акту ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська було прийнято податкові повідомлення-рішення від 25 січня 2014 року №0000032203 про зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість у розмірі 63 441 грн. та №0000022203 про збільшення суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 474 220,50 грн.
Позивач звернувся з первинною скаргою у порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Рішенням про результати розгляду скарги за №1693/10/04-36-100809 від 21 березня 2014 року у задоволенні скарги ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Укрхімекспорт" відмовлено.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України. Рішенням про результати розгляду скарги за №9098/6/99.99.10-0115 від 22 травня 2014 року податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 25 січня 2014 року за №0000032203, №0000022203 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Відповідно до Акту перевірки № 16/04-62-22-3/25543463 від 10 січня 2014 року ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Укрхімекспорт", згідно договору №002-315-FJ11 від 01 квітня 2011 року придбано у серпні 2013 року на митній території України товар (деревновугільні брикети для грилів та камінів) у ТОВ „Перечинський ЛХК" на загальну суму 2 613 260 грн. (ПДВ - 435 543,3 грн.). Вказаний товар було частково повернуто - на суму 716 376 грн. (з урахуванням ПДВ - 119 396 грн.). Придбана продукція в подальшому була реалізована на експорт фірмам „ОFZ a.s.", „AdFiS products GmbH", „Montanwerke Brsxlegg AG", „NORIT Nederland BV", „GREEN HOLDING SА" на суму 1 567 752,43 грн.
Згідно договору №002-315-FJ11 від 01 квітня 2011 року ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Укрхімекспорт" придбано у серпні 2013 року на митній території України товар (деревновугільні брикети для грилів та камінів) у ТОВ „Перечинський ЛХК" на загальну суму 380 645 грн. (ПДВ - 63 440,88 грн.). Придбана продукція в подальшому була реалізована на експорт фірмам „Firma Handlowa „CSR" Sergsej Garbowski, „GREEN HOLDING SА" на суму 347 222,69 грн.
Підпунктом 14.1.181 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунтком 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є також операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту.
Судом першої інстанції встановлено, що податковий кредит був сформований позивачем у зв'язку з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях (постачання товарів на митній території України та вивезення товарів у режимі експорту) у межах господарської діяльності ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Укрхімекспорт", за результатами якої був отриманий та задекларований дохід.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Відповідно до пункту 1 розділу ХІХ Податкового кодексу України передбачено, що стаття 39 цього Кодексу „Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни" набирає чинності з 1 січня 2013 року.
В пункті 8 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України вказано, що у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".
Відповідно до пункту 1.20 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.
При визначенні податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з поставки товарів ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Укрхімекспорт" виходило з договірних цін, які встановлені стороною контракту та відповідають рівню звичайних цін. Протилежного податковим органом не доведено.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Судом встановлено, що правильність та правомірність відображення в податковому обліку операцій з придбання та продажу експортної продукції за період серпень-вересень 2013 року сформовано на підставі належним чином наступних оформлених первинних документів.
Між ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Укрхімекспорт" (Комісіонер) та ТДВ „Перечинський ЛХК" (Комітент), укладено договір комісії №301-191-FN13 від 11 квітня 2013 року, відповідно до якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду виконати від свого імені та за рахунок комітента здійснювати реалізацію нерезидентам партії Товару, що належить комітентові. Асортимент, ціна, кількість і інші характеристики товару визначаються в специфікаціях;
Також укладати договори постачання, оформляти і підписувати інші необхідні дляздійснення продажу документи в інтересах комітента та укладати договори митного оформлення продукції з підприємствами (брокерами), що мають посвідчення про визнання підприємства декларантом. Договором також передбачено вчинення інших дій, пов'язаних з вищевказаними операціями, необхідними для виконання доручень декларанта.
На виконання умов даного договору, ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Укрхімекспорт"уклало контракт № 101-192-NB13 від 17 квітня 2013 року, відповідно до якого ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Укрхімекспорт"- Продавець, фірма „Ashmond express" (Великобританія) - Покупець, відповідно Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує деревне вугілля та деревовугільні брикети для грилів і камінів виробництва ТДВ „Перечинський ЛХК" в кількості та ціні, зазначених в інвойсах.
Продавець діє на виконання договору комісії №301-191-FN13 від 11 квітня 2013 року.
На виконання умов даного договору, ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Укрхімекспорт" уклало контракт №101-291-NW13 від 01 липня 2013 року, відповідно до якого ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Укрхімекспорт"- Продавець, фірма „Мауегs Consortsum Согр" (Панама) - Покупець.
Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує деревне вугілля та деревовугільні брикети для грилів і камінів виробництва ТДВ „Перечинський ЛХК" в кількості та ціні, зазначених в інвойсах.
Продавець діє на виконання договору комісії №301-191-FN13 від 11 квітня 2013 року.
Договором комісії №301-191-FN13 від 11 квітня 2013 року встановлено, що Комісіонер - ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Укрхімекспорт", здійснив за дорученням і за рахунок Комітента - ТОВ „Переченський Лісохімічний Комбінат" від свого імені, продажі на експорт прийнятого Товару на комісію (деревне вугілля та брикети з деревного вугілля) на загальну суму 9 882 513,48 грн.
Також, між ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Укрхімекспорт" (Покупець) та ТДВ „Перечинський ЛХК", код ЄДРПОУ 00274105 (Продавець), укладено договір №002-315-FJ11 від 01 квітня 2011 року, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця деревне вугілля.
Додатковою угодою №13 від 03 травня 2012 року, сторони дійшли згоди збільшити загальну суму договору №002-315-FJ11 від 01 квітня 2011 року до 60 000 000,00 грн. з ПДВ. Строк дії договору продовжено до 31 грудня 2013 року.
На виконання умов договору №002-315-FJ11 від 01 квітня 2011 року, ТДВ „Перечинський
ЛХК"на адресу ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Укрхімекспорт"виписано податкові та видаткові накладні.
Пунктом 2 статті 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 №996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Тому, підприємство, з метою складання податкового обліку, використовує дані по кожній окремій господарській операції. На підставі саме даних первинного обліку підприємство відносить суми до складу валового доходу та на валові витрати в податковому обліку. Підприємство має право відображати в бухгалтерському обліку всі господарські операції, в тому числі ті, які призвели до отримання балансового збитку.
Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Пока да). Діяльність по придбанню товарів, матеріалів та виробництву продукції цих товарів, матеріалів супроводжується витратами підприємства. На окремих стадіях, при здійсненні окремих господарських операцій придбання товарів, матеріалів платник податку може не отримати доходів, а понести витрати. Законодавством не встановлено умов щодо прямої залежності формування податкового кредиту відповідного звітного періоду лише за тими господарськими операціями, внаслідок яких платник податків отримав дохід.
Отже, збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення діяльності як негосподарської, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний ризик не отримати дохід.
Не можна погодитися з правомірністю здійсненого податковим органом донарахування податкового зобов'язання з ПДВ з причин продажу позивачем соняшника за ціною, нижчою від його придбання, оскільки до факторів ціноутворення, крім рівня витрат, пов'язаних з закупівлею товару, належать рівень попиту на продукцію, кон'юнктура ринку, платоспроможність покупця, обсяги виробництва та складські запаси продавця та інші умови, які об'єктивно впливають на формування ціни. При цьому чинним законодавством не передбачено обов'язковості визначення бази оподаткування ПДВ, виходячи з собівартості товару.
Разом з тим, відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України прибутковість кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об'єктивними причинами, а тому продаж позивачем експортної продукції за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати операцією поза межами господарської діяльності позивача.
Підприємство позивача зберегло відносини з покупцем та мало на меті отримання доходу від діяльності з цим контрагентом в подальшому, сплачувало ПДВ за придбання товарів (послуг), а суми ПДВ сплачені в зв'язку із таким придбанням правомірно були віднесені до складу податкового кредиту.
Підпунктом. 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу
Згідно з підпунктом 14.1.228 статті 14 Податкового кодексу України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу 111 цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.
Отже, висновок ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про те, що при порівнянні фактурної вартості (ціни) реалізованого на експорт соняшника згідно з вантажними митними деклараціями із сукупною сумою ціни, сплаченої за дану продукцію, фінансовий результат від проведених експортних операцій є збиток на суму 12 864,90 грн. є необґрунтованим та безпідставнимю.
Оскільки ПДВ згідно з нормами діючого законодавства є непрямим податком, і відшкодовується підприємству згідно з нормами Податкового кодексу України, то при формуванні первісної вартості товарів, яка в подальшому складає собівартість реалізованих товарів, ПДВ не враховується в складі собівартості придбаних і реалізованих товарів.
Відповідно до підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України ставка ПДВ при вивезенні товарів за межі митної території України у митному режимі експорту складає 0%.
Отже розраховуючи загальну суму витрат, які понесені на придбання товарів, що в подальшому експортувалися, податок на додану вартість із цих витрат не враховується. Тому сума витрат за операцією по придбанню позивачем деревного вугілля, який в подальшому було реалізовано на експорт по контракту фірмам: „ОFZ a.s.", „AdFiS products GmbH", „Montanwerke Brsxlegg AG", „NORIT Nederland BV", „GREEN HOLDING SА", „Firma Handlowa „CSR" Sergsej Garbowski, без врахування ПДВ 379 588,20 грн., складає не 1 897 941 грн., звідси операцію з експорту деревного вугілля збитковою назвати не можна, тому що фінансовий результат (дохід) від експортної операції становить: загальна сума від реалізації цього товару на експорт складає 1 914 945 гривень 13 коп. - собівартість експортованого товару 1 897 941 гривню = економічний ефект експортних операцій 17 034 гривні 13 коп. Таким чином, позитивна різниця, або ж прибуток позивача від зазначених операцій складає 17 034 гривні 13 коп.
Статтею 42 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України передбачено, що господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Разом з тим, відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність визначена, як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи.
Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що діюче законодавство визначило прибуток (доход) суб'єкта господарювання як показник фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Отже, прибуток - це мета всій діяльності, а не результат кожної окремої операції, яка здійснюється в процесі цієї діяльності.
Згідно з нормами пунктів 136.1.2 статті 136 та 139.1.6 статті 139 Податкового кодексу України ПДВ не можна вважати ні доходом, ні витратами.
На підставі досліджених доказів суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 25 січня 2014 року №0000032203 про зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість у розмірі 63 441 грн. та №0000022203 про збільшення суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 474 220,50 грн. - прийнято необґрунтовано та безпідставно, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року у справі №804/7559/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров