19 лютого 2015 рокусправа № 804/6509/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року у справі №804/6509/14 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування постанов, -
08 травня 2014 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив визнати протиправними дії посадових осіб управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області щодо застосування до нього адміністративно - господарського штрафу відповідно до постанови від 30.01.2014 року №018574 в розмірі 1700.00 грн., а також постанови від 12.12.2013 року №018257 в розмірі 1700.00 грн., скасувати зазначені постанови, винесені в.о. начальника управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області Кулик С.Г..
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідач актів про порушення ним законодавства при позивачі не складалось, копій актів не надавалось, зі змістом не ознайомлювалось, справу про адміністративне правопорушення було розглянуто в його відсутність без належного повідомлення, у зв'язку з чим, при прийнятті оскаржуваних постанов було порушено його права та законні інтереси, що свідчать на користь достатності підстав для скасування зазначених постанов про застосування адміністративно - господарських штрафів.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову.
Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19.11.2013 року державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області на підставі завдання на перевірку від 15.11.2013 року № 026664 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортного засобу, що належить ОСОБА_1, про що складено відповідний акт. Під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 здійснював надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів без оформлення документів, визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлений протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
На підставі акту від 19.11.2013 року постановою Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області від 12.12.2013 року до позивача застосовано фінансові санкції в сумі 1700,00 грн.
Також, 17.12.2013 року державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області на підставі завдання на перевірку від 12.12.2013 року № 026707 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортного засобу, що належить ОСОБА_1, про що складено відповідний акт. Під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 здійснював надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів без оформлення документів, визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлений протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
На підставі акту від 17.12.2013 року постановою Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області від 30.01.2014 року до позивача застосовано фінансові санкції в сумі 1700,00 грн.
Правомірність та обґрунтованість дій відповідача щодо застосування до ОСОБА_1 адміністративно - господарських штрафів є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства проведено дії щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, допущене ОСОБА_1 та застосовано до нього адміністративно - господарські санкції, у зв'язку з чим, підстави для задоволення адміністративного позову - відсутні.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч.3, ч.4 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту. Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.12, ч.14 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. за № 1567 (далі - Порядок), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також, диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.
Відповідно до пункту 4 Порядку, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль), здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно п.12, п.14, п.15 Порядку, рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту. Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до п.21 Порядку, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що у відношенні позивача було проведено рейдову перевірку, у результаті якої складено акт передбачений додатком №3, в якому зафіксовано виявлені під час перевірки порушення допущені ОСОБА_1.
Відповідно до п.25, п.26 Порядку, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання), не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Так, повідомлення про розгляд справи від 02.12.2013 року № 1577/8/59-13 позивач отримав 07.12.2013 року; повідомлення про розгляд справи від 15.01.2014 року № 186/8/59-14 позивач отримав 21.01.2014 року.
В свою чергу, оскаржувані в даній справі постанову від 12 грудня 2013 року №018257 позивачем отримано 18.12.2013 року; та постанову від 30 січня 2014 року №018574 позивач отримав 06.02.2014 року.
Відтак, доводи апеляційної скарги позивача про неналежне повідомлення його про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та неотримання оскаржуваних постанов спростовано наявними в матеріалах справи документами.
Згідно із приписами ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, проте, позивачем не доведено суду шляхом надання належних та допустимих доказів того, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства при прийнятті оскаржуваних постав про застосування до ОСОБА_1 адміністративно - господарських санкцій.
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року у справі №804/6509/14 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: С.А. Уханенко