Ухвала від 20.04.2015 по справі 921/225/15-г/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

"20" квітня 2015 р.Справа № 921/225/15-г/8

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

Розглянув матеріали справи

за позовом Прокурора Збаразького району, вул. Кобилянської, 2, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47302, в інтересах держави, в особі Залужанської сільської ради, с. Залужжя, Збаразький район, Тернопільська область, 47306

до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 46008

про cтягнення 6 129 грн 50 коп. заборгованості по орендній платі, дострокове розірвання договору оренди, зобов'язання повернути об'єкт оренди

За участі представників:

Прокурора: Безкоровайної О.А. - прокурора Тернопільської області, довіреність № 011244 від 24.10.2012р.

Позивача: не прибув

Відповідача: ОСОБА_2 - паспорт серії НОМЕР_2, виданий Тернопільським МУ УМВС України в Тернопільській області від 04.11.1997 р.

В судових засіданнях представникам сторін та прокурору роз'яснювались процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 28, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Прокурор Збаразького району звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави, в особі Залужанської сільської ради, с. Залужжя, Збаразький район, Тернопільська область, до відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Тернопіль, про стягнення 6 129 грн 50 коп. заборгованості по орендній платі, дострокове розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором оренди від 14.02.2008 р., у зв'язку із чим у позивача відповідно до положень ЦК України та умов договору виникло право на звернення до суду з даним позовом.

В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено: Договір оренди від 14.02.2008 р., акт приймання - передачі частини будівлі комунальної власності Залужанської сільської ради від 14.02.2008 року, свідоцтво на право власності нежитлового будинку від 19.09.2005 року, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.02.2008 року, акт взаємозвірки боргу по орендній платі, лист - претензію №425 від 03.06.2014 року, розрахунок орендної плати по оренді складського приміщення, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше ухвалою суду від 27.02.2015 р., із врахуванням ухвали суду від 25.03.2015 року на 15:10 год. 06.04.2015 р., в порядку статті 77 ГПК України, було відкладено на 14:50 год. 20.04.2015р., з викладених у відповідній ухвалі суду підстав.

В засідання 20.04.2014 р. прокурор, в порядку ст. ст. 22, 29, 80 ГПК України, звернувся до суду із письмовим клопотанням за №48-956 вих. 15 від 20.04.2015 р. (зареєстровано канцелярією суду за вх. №10540) про часткову відмову від позовних вимог. Зокрема, просить: в частині позовних вимог про дострокове розірвання договору оренди комунального майна від 14.02.2008р. та зобов'язання відповідача повернути орендоване приміщення Залужанській сільській раді припинити провадження у справі у зв'язку із відмовою позивача від позову; в частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 6 129,50 грн - у зв'язку із відсутністю предмету спору (добровільною сплатою відповідачем в повному обсязі заявленої до стягнення суми боргу).

Залужанська сільська рада (позивач у справі), явки свого уповноваженого представника в судове засідання 20.04.2015р. не забезпечила, хоча про час, дату та місце його проведення була повідомлена належним чином. Поряд з цим, звернулась до суду з письмовою заявою за № 41-12/02.14 від 20.04.2015р. (зареєстровано канцелярією суду за вх. № 10541), згідно якого також просить припинити провадження у справі в частині позовних вимог про дострокове розірвання договору оренди комунального майна від 14.02.2008р. та зобов'язання відповідача повернути орендоване приміщення, у зв'язку із відмовою від позову; в частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 6 129,50 грн - у зв'язку із відсутністю предмету спору (добровільною сплатою відповідачем в повному обсязі заявленої до стягнення суми боргу).

Присутній в судовому засіданні 20.04.2015р. відповідач підтвердив факт сплати в повному обсязі заявленої до стягнення позивачем заборгованості по орендній платі. Щодо припинення судом провадження у справі в частині позовних вимог про дострокове розірвання договору оренди комунального майна від 14.02.2008р. та зобов'язання повернути орендоване приміщення Залужанській сільській раді, у зв'язку із відмовою прокурора та позивача від позову, не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку присутніх в судовому засіданні учасників судового процесу, оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено наступне:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у визначених Законом випадках. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також, підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача (абз.2 ст. 29 ГПК України).

14.02.2008р. між територіальною громадою в особі Залужанської сільської ради, як Орендодавцем, з однієї сторони, та СПД ОСОБА_2, як Орендарем, з другої сторони, укладено та нотаріально посвідчено (зареєстровано у реєстрі за № 1142) договір оренди (надалі - Договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину приміщення нежитлового будинку, загальною площею 275,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Приміщення надається для використання орендарем у підприємницькій діяльності - під складські приміщення (р. 1 Договору).

П. 2.2 р. 2.2 Договору сторони передбачили, що Орендодавець зобов'язаний передати приміщення Орендарю в день нотаріального посвідчення договору в належному стані. Передача приміщення оформляється актом прийняття - передачі із зазначенням технічного стану приміщення, наявного обладнання, інвентаря та іншого майна, що належить Орендодавцю і передається разом з приміщенням. Акт підписується повноважними представниками сторін.

Орендар зобов'язався використовувати орендоване приміщення згідно з визначеним у п. 1.3 Договору призначенням; своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату не пізніше 20 числа поточного місяця (р. 2 Договору).

П.п. 3.1, 3.2 р. 3 Договору сторони погодили, що Орендар за користування орендованим майном сплачує орендну плату. Розмір орендної плати становить 500 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за поточний місяць. Орендна плата сплачується незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря щомісячно до кінця поточного місяця.

Р. 6.1 Договору сторони визначили, що останній укладено на 15 (п'ятнадцять) років - з 14.02.2008р. по 14.02.2022р. (включно) і вступає в силу з дня підписання його сторонами.

Акт приймання - передачі частини будівлі комунальної власності Залужанської сільської ради - від 14.02.2008р., який підписаний повноважними представниками сторін, свідчить про те, що вищезгадане приміщення було передано в оренду ПП ОСОБА_2 (відповідачу у справі).

Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, що перебуває у комунальній власності регулюється Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який передбачає істотні умови договору, а також інші умови, передбачені за згодою сторін.

У відповідності до статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За своїм змістом і правовою природою, укладений між сторонами Договір є договором оренди і сторони в ньому досягли згоди по всіх істотних умовах, визначили права та обов'язки сторін.

У відповідності до п. 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України, з врахуванням особливостей, передбачених ГКУ.

За статтею 793 Цивільного кодексу України договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Водночас статтею 794 вищезазначеного Кодексу передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст.762 ЦК України).

Відповідно до п. 5.3 р. 5 Договору, Орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити Орендну плату.

В силу приписів ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, як вбачається із позовної заяви та долучених в її обґрунтування документів, зокрема помісячного розрахунку орендної плати, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати виконував неналежним чином, орендні платежі сплачував не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 01.02.2015р. його заборгованість по орендній платі становила 6 129,50 грн., яку позивач і просив стягнути в судовому порядку.

Разом з тим, в судових засіданнях встановлено та підтверджено повноважними представниками позивача, відповідача та прокурора, що станом на день розгляду спору в суді відповідачем заявлена до стягнення сума боргу по орендній платі в розмірі 6 129,50 грн сплачена в повному обсязі, про що свідчать долучені до матеріалів справи належним чином засвідчені копії квитанції № 170 від 04.032015р. та виписки з банківського рахунку за 05.03.2015р.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на наведене, враховуючи, що станом на час розгляду справи в суді відповідачем заборгованість по орендній платі в сумі 6 129,50 грн погашена в повному обсязі, суд вважає за необхідне провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованість по орендній платі в сумі 6 129,50 грн припинити згідно п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального Кодексу України, за відсутністю предмету спору.

Поряд з цим, п. 5.2 р. 5 Договору сторони передбачили право Орендодавця ініціювати припинення договору, якщо Орендар не сплачує орендну плату більше трьох місяців підряд.

Згідно з частиною третьою статті 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

В силу приписів ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

При цьому, повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Слід відзначити, що визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

При цьому, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Тому норми статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

(Аналогічну правову позицію викладено у Постанові Верховного суду України від 08.05.2012 р. №3-26гс12).

Враховуючи наявність у відповідача станом на день звернення до суду заборгованості по орендній платі в розмірі 6 129,50 грн, позивачем було заявлено вимогу про дострокове розірвання договору оренди комунального майна від 14.02.2008р. та зобов'язання відповідача повернути орендоване приміщення Залужанській сільській раді.

Поряд з цим, в судовому засіданні 20.04.2014 р. прокурор, в порядку ст. ст. 22, 29, 80 ГПК України, звернувся до суду із письмовим клопотанням за №48-956 вих. 15 від 20.04.2015 р. (зареєстровано канцелярією суду за вх. №10540) про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про дострокове розірвання договору оренди комунального майна від 14.02.2008р. та зобов'язання відповідача повернути орендоване приміщення Залужанській сільській раді, у зв'язку із відмовою від позову. Заява позивача - Залужанської сільської ради за № 41-12/02.14 від 20.04.2015р. (зареєстровано канцелярією суду за х. № 10541) містить аналогічні вимоги.

Зазначені вище клопотання та заява обґрунтовані добровільною сплатою відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості по орендній платі згідно договору оренди від 14.02.2008р., а відповідно відсутністю станом на 20.04.2015 р. обставин, які стали підставою для представництва інтересів держави в суді в частині позовних вимог про дострокове розірвання договору оренди комунального майна від 14.02.2008р. та зобов'язання відповідача повернути орендоване приміщення Залужанській сільській раді.

Присутній в судовому засіданні 20.04.2015р. відповідач щодо припинення провадження у справі в частині позовних вимог про дострокове розірвання договору оренди комунального майна від 14.02.2008р. та зобов'язання повернути орендоване приміщення Залужанській сільській раді, у зв'язку із відмовою прокурора та позивача в цій частині від позову, не заперечив.

Статтею 29 ГПК України встановлено, що прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди, а також передбачено право прокурора відмовитись від поданого ним позову.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Судом встановлено, що клопотання №48-956 вих. 15 від 20.04.2015 р. та заява № 41-12/02.14 від 20.04.2015р. про часткову відмову від позову викладені в письмовій формі, підписані повноважними особами - прокурором Збаразького району, яким, зокрема, підписана і подана до суду позовна заява та Залужанським сільським головою, підпис якого скріплено печаткою юридичної особи.

В засіданні учасникам судового процесу роз'яснено наслідки даної процесуальної дії.

У відповідності до п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі (ч. 4 ст. 78 ГПК України).

Розглянувши заяви учасників судового процесу про припинення провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову, суд прийшов до висновку, що останні не суперечить чинному законодавству, не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідають вільному волевиявленню сторін, а тому підлягають до задоволення.

Таким чином, провадження у справі № 921/225/15-г/8 в частині позовних вимог про дострокове розірвання договору оренди комунального майна від 14.02.2008р. та зобов'язання відповідача повернути орендоване приміщення Залужанській сільській раді слід припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Поряд з цим, вирішуючи питання щодо розподілу судового збору, який підлягає до стягнення в межах даної справи, суд враховує наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" № v1070224-11 від 08 липня 2011 року, що набрав чинності з 01 листопада 2011 року, з наступним змінами, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.

Ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Мінімальна заробітна плата на 1 січня 2015року установлена у розмірі 1 218 грн. 00 коп.(ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік").

Згідно пункту 2.1. ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується за ставкою - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн).

Частиною другою статті 49 ГПК України також визначено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Згідно приписів ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", органи прокуратури при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.

Відтак, враховуючи, що неправомірна бездіяльність відповідача, який не вжив заходів досудового врегулювання спору, призвела до необхідності звернення прокурора з позовом за судовим захистом, заборгованість відповідачем по орендній платі погашена після порушення провадження у даній справі, судовий збір в розмірі 1 827 грн покладається судом на відповідача у справі, згідно ст. 44, 49 ГПК України.

(Судом враховано, що аналогічну правову позицію викладено, зокрема, і у постанові пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р.).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 78, 80 п. 1-1 ч.1, п. 4, 86, 87 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі № 921/225/15-г/8 в частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 6 129,50 грн на підставі п. 1 ч. 1 ст 80 ГПК України.

2. Припинити провадження у справі № 921/225/15-г/8 в частині позовних вимог про дострокове розірвання договору оренди комунального майна від 14.02.2008р. та зобов'язання відповідача повернути орендоване приміщення Залужанській сільській раді на підставі п. 4 ч. 1 ст.80 ГПК України.

3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, в доход Державного бюджету України на рахунок 31217206783002, одержувач УДКСУ м. Тернопіль 22030001, код одержувача 37977726, МФО 838012, призначення платежу: "Судовий збір", код 03500022 - 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ.

4. Ухвалу направити сторонам по справі та прокуратурі Тернопільської області рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя І.М. Гирила

Попередній документ
43745039
Наступний документ
43745041
Інформація про рішення:
№ рішення: 43745040
№ справи: 921/225/15-г/8
Дата рішення: 20.04.2015
Дата публікації: 29.04.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи: