"17" квітня 2015 р.Справа № 916/760/15-г
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Князєвій К.Р.
За участю представників сторін:
Від позивача: Каракай І.М. за довіреністю № 2098 від 23.09.2014р.
Від відповідача: не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства „Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту) до товариства з обмеженою відповідальністю „Навікон" про стягнення 8 696,62 грн., -
Державне підприємство „Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (далі по тексту - ДП „Адміністрація морських портів України") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Навікон" (далі по тексту - ТОВ „Навікон") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 8 696,62 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 7 630,23 грн., пені в сумі 895,18 грн. та трьох відсотків річних в сумі 171,21 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за договором на експедирування вантажів в Одеському морському торговому порту № КД-8468 від 30.02.2005р. (з урахуванням додаткових угод) щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості наданих позивачем послуг.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судових засідань, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень суду під розписку, проте ТОВ „Навікон" не скористалось правом на участь свого представника в судовому процесі. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
31.12.2013р. між ДП „Адміністрація морських портів України" (Адміністрація) та ТОВ „Навікон" (Експедитор) було укладено додаткову угоду № КД-8468/11, якою було вирішено викласти договір № КД-8468 від 30.12.2005р. первісно укладений між ТОВ „Навікон" та державним підприємством „Одеський морський торговельний порт", в новій редакції. Так, згідно з п.п. 1.1, 1.2 договору № КД-8468 від 30.12.2005р. (в редакції додаткової угоди № КД-8468/11 від 31.12.2013р.) Експедитор здійснює експедирування експортно-імпортних, транзитних вантажів та контейнерів відповідно до Закону від 01.07.2004р. № 1955-IV „Про транспортне-експедиторську діяльність". Експедитор поручає, а Адміністрація приймає на себе зобов'язання із надання послуг, що виникають в процесі митного огляду контейнерів на території Адміністрації, та послуг, пов'язаних з видачею та відвантаженням з території Адміністрації, а також інших послуг, пов'язаних зі здійсненням перевалки, зберігання та внутрішньо портового експедирування вантажів.
Згідно зі ст.ст. 901, 902 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Виконавець повинен надати послугу особисто.
Так, як свідчать наявні у матеріалах справи акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 520 від 03.04.2014р. та № 526 від 08.04.2014р., на виконання умов договору № КД-8468 від 30.12.2005р. (в редакції додаткової угоди № КД-8468/11 від 31.12.2013р.) позивачем були надані відповідачу, а останнім були прийняті наступні послуги: проведення робіт при догляді (за необхідності з відбором проб вантажу) в автоконтенеровозах/автомашинах на дільниці стафіровки; роботи річ стакера Belotti з машиністом під час навантаження та вивантаження контейнера на транспортний засіб та навпаки на дільниці стафіровки; вивантаження генеральних вантажів з контейнера і навантаження на автомобіль на дільниці стафіровки (вант.ящ,тюках,пачках) експорт. Загальна вартість наданих відповідачу послуг згідно із даними актами складає 8 072,48 грн.
Відповідно до п. 3.5 договору № КД-8468 від 30.12.2005р. (в редакції додаткової угоди № КД-8468/11 від 31.12.2013р.) рахунки, які надсилаються Адміністрацією за навантажувально-розвантажувальні роботи на дільниці стафіровки контейнерів та на доглядовій рампі ТВТ, за збереження вантажів, оплачуються окремо, відповідно до виставлених рахунків, на протязі 10-ти банківських днів з моменту вручення рахунку Експедитору під розпис або його відправлення електронною поштою. Дата вручення рахунку Експедитору є дата відправки електронного листа.
Як свідчать матеріали справи, з метою отримання плати за надані послуги позивачем 06.05.2014р. було направлено ТОВ „Навікон" електронною поштою рахунки № 539266 від 29.04.2014р. та № 539238 від 29.04.2014р. на загальну суму 8 072,48 грн.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Однак, як свідчать матеріали справи, ТОВ „Навікон" здійснило лише часткову оплату вартості наданих позивачем протягом спірного періоду послуг на суму 442,25 грн., що є порушенням прийнятих на себе за договором № КД-8468 від 30.12.2005р. (в редакції додаткової угоди № КД-8468/11 від 31.12.2013р.) грошових зобов'язань в результаті чого за відповідачем рахується прострочена заборгованість перед ДП „Адміністрація морських портів України" в загальній сумі 7 630,23 грн.
У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ДП „Адміністрація морських портів України" в частині стягнення із ТОВ „Навікон" суми основного боргу за договором № КД-8468 від 30.12.2005р. (в редакції додаткової угоди № КД-8468/11 від 31.12.2013р.) в розмірі 7 630,23 грн.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З посиланням на ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано ТОВ „Навікон" до сплати три відсотки річних в сумі 171,21 грн. за порушення ним власних грошових зобов'язань у спірних правовідносинах. Перевіривши розрахунок трьох відсотків річних, господарський суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення із ТОВ „Навікон" трьох відсотків річних в сумі 171,21 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг)
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Положеннями п. 4.3 договору № КД-8468 від 30.12.2005р. (в редакції додаткової угоди № КД-8468/11 від 31.12.2013р.) передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати платежів Експедитор сплачує Адміністрації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
З посиланням на п. 4.3 договору № КД-8468 від 30.12.2005р. (в редакції додаткової угоди № КД-8468/11 від 31.12.2013р.) позивачем було нараховано пеню в сумі 895,18 грн. за порушення ТОВ „Навікон" прийнятих на себе грошових зобов'язань у спірних правовідносинах. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок даної штрафної санкції, господарський суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення із ТОВ „Навікон" на користь ДП „Адміністрація морських портів України" пені в сумі 895,18 грн. підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Навікон" перед ДП „Адміністрація морських портів України" в загальному розмірі 8 696,62 грн., яка складається із заборгованості з орендної плати в сумі 7 630,23 грн., трьох відсотків річних в сумі 171,21 грн. та пені в сумі 895,18 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Відповідачем факт існування вказаної суми заборгованості був визнаний під час розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі шляхом присудження до стягнення із ТОВ „Навікон" на користь ДП „Адміністрація морських портів України" суми основного боргу в розмірі 7 630,23 грн., трьох відсотків річних в сумі 171,21 грн. та пені в сумі 895,18 грн. відповідно до ст.ст. 509, 525, 526, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 901 - 903 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями).
Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 901 - 903 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Навікон" /65026, м. Одеса, Приморський бульвар, 10, кв. 11, код ЄДРПОУ 30587383, р/р 26004312398 в АБ „Південний" м. Одеса, МФО 328209/ на користь державного підприємства „Адміністрація морських портів України" /01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 38727770/ в особі Одеської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України" /65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 38728457, р/р 260001517 в ПАТ ПУМБ м. Донецька, 334851/ суму основного боргу в розмірі 7 630 грн. 23 коп. /сім тисяч шістсот тридцять грн. 23 коп./, пеню в сумі 895 грн. 18 коп. /вісімсот дев'яносто п'ять грн. 18 коп./, три відсотки річних в сумі 171 грн. 21 коп. /сто сімдесят одна грн. 21 коп./, судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп. /одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп./. Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили з урахуванням наданої відстрочки.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повне рішення складено 22 квітня 2015 р.
Суддя С.П. Желєзна