"16" квітня 2015 р.Справа № 916/411/15-г
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Князєвої К.Р.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Мартинюк О.В. за довіреністю від 13.08.2012р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Грінвуд" до фірми „Полімед" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 100 742,07 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Грінвуд" (далі по тексту - ТОВ „Грінвуд") звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до фірми „Полімед" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - ТОВ „Полімед") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 98 857,82 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 91 248,98 грн., пені в сумі 3 590,47 грн., трьох відсотків річних в сумі 523,55 грн. та збитків від інфляції в сумі 3 494,82 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за договором № 14/1-10-10 від 14.10.2010р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної продукції.
В процесі розгляду даної справи позивачем було збільшено розмір позовних вимог до суми 100 742,07 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 91 248,98 грн., пені в сумі 4 184,82 грн., трьох відсотків річних в сумі 577,67 грн. та збитків від інфляції в сумі 4 730,60 грн. Вказана редакція позовних вимог була прийнята судом до розгляду як остаточна.
Відповідач повністю заперечує проти позову, наголошуючи на його безпідставності на необґрунтованості.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив.
14.10.2010р. між ТОВ „Грінвуд" (Постачальник) та ТОВ „Полімед" (Покупець) було укладено договір № 14-1-10-10, у відповідності до п.п. якого на умовах даного договору Постачальник зобов'язується передати Покупцю на реалізацію товар, а Покупець зобов'язується прийняти та реалізовувати товар через власну аптечну мережу та здійснити оплату за реалізований товар в порядку та на умовах, визначених цим договором. Конкретне найменування, кількість, асортимент, а також ціни на товар узгоджуються сторонами і визначаються у накладних на кожну партію товару. Ціна договору визначається як сума вартості реалізованого Покупцем товару.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Виходячи з положень п.п. 2.3, 2.4 поставка товару здійснюється Постачальником на умовах DDP - згідно з міжнародними правилами ІНКОТЕРМС в редакції правил 2000р. з урахуванням особливостей внутрішнього характеру в один із пунктів поставки за узгодженням із Покупцем: у відділ прийомки складу Покупця за адресою: м. Одеса, вул. Мічуріна, 1; у пункти роздрібної торгівлі (аптеки) Покупця за узгодженими адресами. Приймання-передача товару оформлюється сторонами шляхом підписання видаткових накладних.
Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 14/1-10-10 від 14.10.2010р. позивачем було передано на відповідачу товар згідно з видатковою накладною № 00003240 від 12.11.2013р. загальною вартістю 102 848,88 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується відміткою представника ТОВ „Полімед" на даному первинному бухгалтерському документі.
Згідно з п.п. 3.1 - 3.4 договору № 14/1-10-10 від 14.10.2010р. ціна кожної партії товару визначається сторонами у видаткових накладних на дану партію товару. Оплата за товар здійснюється Покупцем після його реалізації. Покупець здійснює оплату за реалізований протягом поточного місяця товар до 10 числа місяця, наступного за оплачуваним. Покупець при необхідності на вимогу Постачальника надає звіт щодо реалізованого товару. Оплата за реалізований товар здійснюється Покупцем шляхом банківського переказу на поточний рахунок Постачальника. Датою оплати визначається дата списання грошових коштів з банківського рахунку Покупця.
Додатковою угодою № 1 від 14.10.2010р. до договору № 14/1-10-10 від 14.10.2010р. сторонами було викладено п. 3.2 у наступній редакції: оплата за товар здійснюється Покупцем після його реалізації. Покупець здійснює оплату за реалізований товар протягом поточного місяця до 10 числа місяця, наступного за оплачуваним. На такі види товару як дієтичні надбавки „Худі-да", „Урісан", „Проліт", „Ідеал", встановлюються наступні умови продажу: оплата кожної партії товару „Худі-да", „Урісан", „Проліт", „Ідеал", здійснюється за ціною, що вказана у відповідній накладній, але не пізніше 30 банківських днів з моменту підписання уповноваженим представником Покупця накладної на партію товару „Худі-да", „Урісан", „Проліт", „Ідеал".
При цьому, положеннями п. 2.5 договору № 14/1-10-10 від 14.10.2010р. передбачено, що не реалізований Покупцем товар може бути повернений Постачальнику як за ініціативою Постачальника, так і за ініціативою Покупця в повному обсязі або окрема його частина, при цьому Постачальник зобов'язаний прийняти цей товар, а Покупець звільняється від обов'язку сплати за повернутий товар.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Розглянувши видаткову накладну № 00003240 від 12.11.2013р., якою підтверджується передача відповідачу товару протягом спірного періоду, суд доходить висновку, що до переліку товару, прийнятого ТОВ „Полімед", увійшла в тому числі дієтична добавка „Худі-да" загальною вартістю 16 459,68 грн., вартість якої мала бути оплачена відповідачем виходячи із умов додаткової угоди № 1 від 14.10.2010р. не пізніше 30 банківських днів з моменту прийняття товару, тобто до 24.12.2013р. включно. В той же час, решта вартості прийнятого ТОВ „Полімед" товару мала бути оплачена останнім за фактом його реалізації кінцевим споживачам або повернута позивачу в порядку, передбаченому договором № 14/1-10-10 від 14.10.2010р.
Як стверджує позивач, на момент пред'явлення даного позову у ТОВ „Полімед" наявна прострочена заборгованість перед ТОВ „Грінвуд" за товар, переданий згідно умов договору № 14/1-10-10 від 14.10.2010р. та на підставі видаткової накладної № 00003240 від 12.11.2013р., в сумі 91 248,98 грн. При цьому, наявні у матеріалах справи видаткові накладні № 24986 від 01.04.2015р., № 24703 від 01.04.2015р., квитанція ПАТ КБ „Приватбанк" № 0.0.373994455.1 від 16.04.2015р., платіжні доручення № 5259 від 11.03.2015р., № 5360 від 17.03.2015р., свідчать про те, відповідачем після порушення провадження у справі було повернуто на користь ТОВ „Грінвуд" частину нереалізованого товару вартістю 36 681,84 грн. та сплачено останньому грошові кошти в сумі 54 567,15 грн.
Тобто, на теперішній час відповідачем було повернуто позивачу нереалізований товар вартістю 36 681,84 грн. та оплачено решту заборгованості за придбаний товар в сумі 54 567,15 грн., тобто у повному обсязі погашено заявлену до стягнення суму основного боргу в розмірі 91 248,98 грн. Наведені обставини свідчать про відсутність між сторонами предмету спору щодо вказаної частини позовних вимог.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги погашення відповідачем під час розгляду даної справи власної суми основного боргу перед ТОВ „Грінвуд" в розмірі 91 248,98 грн., що свідчить про відсутність між сторонами предмету спору щодо вказаної частини вимог, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі в частині стягнення із ТОВ „Полімед" на користь ТОВ „Грінвуд" заборгованості в сумі 91 248,98 грн. підлягає припиненню.
В той же час, оскільки відповідачем були порушені власні зобов'язання щодо здійснення оплати вартості придбаної ним дієтичної добавки „Худі-да" загальною вартістю 16 459,68 грн., у ТОВ „Грінвуд" виникло право вимагати застосування до ТОВ „Полімед" заходів відповідальності за вказане порушення.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано відповідачу до сплати три відсотки річних в сумі 577,67 грн. за порушення останнім власних грошових зобов'язань у спірних правовідносинах. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення із ТОВ „Полімед" трьох відсотків річних в сумі 577,67 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, з посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано ТОВ „Полімед" до сплати збитки від інфляції в сумі 4 730,60 грн. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних витрат, господарський суд визнає його правильним та обґрунтованим, у зв'язку з чим, позовні вимоги ТОВ „Грінвуд" про стягнення із відповідача збитків від інфляції в сумі 4 730,60 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Положеннями п. 5.2 договору № 14/1-10-10 від 14.10.2010р. передбачено що за прострочення строків оплати за реалізований товар Покупець несе відповідність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати.
З посиланням на п. 5.2 договору № 14/1-10-10 від 14.10.2010р. позивачем було нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 4 184,82 грн. за порушення останнім власних грошових зобов'язань. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок даної штрафної санкції, заявленої до стягнення, господарський суд доходить висновку про допущення ТОВ „Грінвуд" помилки при його здійсненні, яка укладається у наступному.
Так, позивачем не було враховано зміст положень ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно із якими нарахування пені у спірних правовідносинах припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, оскільки умови укладеної між сторонами по справі угоди не містять застережень про зворотнє. Таким чином, суд відзначає, що правильним розрахунком пені у спірних правовідносинах має бути:
16 459,68 грн. * 111 (кількість днів прострочення з 25.12.2013р. по 14.04.2014р. включно) * 0,13 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 = 650,72 грн.
16 459,68 грн. * 72 (кількість днів прострочення з 15.04.2014р. по 25.06.2014р. включно) * 0,19 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 = 616,90 грн.
Таким чином, суд доходить висновку про правомірність нарахування відповідачу до сплати пені в сумі 1 267,62 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги у названій частини підлягають частковому задоволенню.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Полімед" перед ТОВ „Грінвуд" в загальній сумі 6 575,89 грн., яка складається із збитків від інфляції в сумі 4 730,60 грн., трьох відсотків річних в сумі 577,67 грн. та пені в сумі 1 267,62 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих даний висновок суду, відповідачем надано не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених позовних вимог на загальну суму 6 575,89 грн. Таким чином, із ТОВ „Полімед" слід стягнути на користь ТОВ „Грінвуд" збитки від інфляції в сумі 4 730,60 грн., три відсотки річних в сумі 577,67 грн. та пеню в сумі 1 267,62 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями). При цьому, провадження у справі в частині вимог ТОВ „Грінвуд" про стягнення із ТОВ „Полімед" суми основного боргу в розмірі 91 248,98 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з урахуванням факту погашення відповідачем суми основного боргу під час розгляду даної справи господарським судом.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Провадження у справі № 916/411/15-г в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Грінвуд" до фірми „Полімед" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення суми основного боргу в розмірі 91 248,98 грн. - припинити.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з фірми „Полімед" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю /65063, м. Одеса, вул. Сегедська, 1 / 2, кв. 10, код ЄДРПОУ 21031996/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Грінвуд" /03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414, код ЄДРПОУ 31023578/ збитки від інфляції в сумі 4 730 грн. 60 коп. /чотири тисячі сімсот тридцять грн. 60 коп./, три відсотки річних в сумі 577 грн. 67 коп. /п'ятсот сімдесят сім грн. 67 коп./, пеню в сумі 1 267 грн. 62 коп. /одна тисяча двісті шістдесят сім грн. 62 коп./, судовий збір в сумі 1 956 грн. 50 коп. /одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят шість грн. 50 коп./. Наказ видати.
4. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повне рішення складено 21 квітня 2015 р.
Суддя С.П. Желєзна