ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
14.04.2015Справа № 910/9109/15
Суддя Картавцева Ю.В., розглянувши матеріали
За позовом Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "3 -Т"
про визнання договору недійсним
Позовна заява № б/н та б/д і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У відповідності до ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином-суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Юридична особа відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Отже, від імені юридичної особи позовну заяву підписує повноважна посадова особа, повноваження якої ґрунтуються на установчих документах чи приписах закону.
Особа, яка є представником, повинна мати належним чином посвідчені повноваження на ведення справи в суді.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, надають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище (ч. 2 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язане з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.
Керівник підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначено законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їхнє посадове становище. Повноваження керівників юридичних осіб підтверджується:
а) документів, що посвідчують їхнє посадове чи службове становище. До таких документів відносять накази (чи інші аналогічні документи) про призначення на посаду, протоколи зборів про обрання на посаду;
б) установчими документами юридичної особи, в яких містяться повноваження посадових чи службових осіб, що беруть участь у справі як представники цих осіб.
З поданої позовної заяви вбачається, що її підписано представником позивача Мельниченком Р.В. на підставі довіреності №б/н від 30.03.2015 р., яка видана державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в особі в.о. генерального директора Нетишенської О.І.
Фактично, до позову, у якості додатку № 1 додано вказану вище довіреність.
Як вбачається із наданої довіреності №б/н від 30.03.2015 р. представнику Мельниченку Руслану Володимировичу надано такі права, зокрема, представляти інтереси Довірителя в загальних, господарських та адміністративних судах всіх ланок, в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, з правом підпису процесуальних документів при розгляді справ, стороною в яких виступає Довіритель як скаржник, позивач, відповідач або третя особа...
Право керівника підприємства засвідчувати підписом позовну заяву прямо передбачено нормою закону, тоді як, права та повноваження представника юридичної особи, чітко окреслені у наданій останньому довіреності.
Згідно наданої довіреності, представнику Мельниченку Р.В. надано право підпису процесуальних документів при розгляді справ, в той час, як останнім підписано позовну заяву, що подана до суду для вирішення питання щодо прийняття останньої до розгляду та порушення провадження у судовій справі.
Суд звертає увагу позивача, що станом на 14.04.2015р., вказаний позов до розгляду не прийнято, провадження у справі не порушено, розгляд справи не розпочато.
Зважаючи на те, що згідно довіреності №б/н від 30.03.2015 р. представнику Мельниченку Руслану Володимировичу надано право підпису процесуальних документів при розгляді справ, а не підпису позовної заяви на підставі якої розпочинається розгляд справи, суд приходить до висновку про відсутність в останнього повноважень від імені юрдичої особи на підписання саме таких позовних заяв.
За таких обставин, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, оскільки, позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати згідно повноважень якими наділений представник за довіреністю №б/н від 30.03.2015 р.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п.3 частини 1 статті 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
До позовної заяви № б/н та б/д не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2.21. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ ГПК України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Натомість, до позовної заяви № б/н та б/д подано платіжне доручення № 390 від 09.04.2015р., в графі "призначення платежу" якого зазначено наступне: судовий збір за позовом Держінформ'юста, Господарський суд м.Києва.
Суд зветрає увагу позивача, що за даною позовною заявою № б/н та б/д поданою до Господарського суду міста Києва, позивачем є Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "3-Т" предмет позову- визнання недійсним договору.
Зідно ч.2 п. 2.22 вказаної вище Постанови, якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав, передбачених п.4 ст. 63 ГПК України.
Окрім того, згідно п.п. 2.20 та 2.21. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ ГПК України", чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", зокрема, пунктів 17.1 та 17.2, форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов'язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.
Документ на переказ може бути паперовим або електронним. Вимоги до засобів формування і обробки документів на переказ визначаються Національним банком України.
Як встановлено в "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22, зокрема, в п. 3.1 платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 42 платіжного доручення (Підпис банку), ставляться підписи відповідального виконавця банку, який оформив меморіальний ордер, та працівника, на якого покладено функції контролера. У разі перерахування коштів на рахунки клієнтів-отримувачів (фізичних та юридичних осіб), які відкриті в інших банках, розрахунковий документ засвідчується підписами керівника (його заступника) і головного бухгалтера (його заступника) банку або підписами уповноважених осіб згідно з внутрішніми нормативними документами банку та відповідального виконавця банку.
Як вбачається з платіжного доручення № 390 від 09.04.2015р., на зворотній стороні останнього містяться підписи невідомих осіб, оскільки, прізвища та ініціали даних осіб не зазначено.
Таким чином, вказане платіжне доручення не може вважатися належним доказом сплати судового збору, оскільки, не відповідає вимогам "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті".
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
За наведених обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Керуючись п. 1, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом.
Суддя Ю.В. Картавцева