ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.04.2015Справа №910/7372/15-г
Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи
за позовомПриватного акціонерного товариства «Просто-страхування»
доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»
простягнення 4550 грн. 27 коп.
Представники сторін:
від позивача: Крашеніннікова М.І. - представник за довіреністю № 851/2014 від 24.12.2014;
від відповідача: не з'явились.
25.03.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» про стягнення 4550 грн. 27 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Шкода, державний номер АА7672МХ, водієм транспортного засобу Део Нексія, державний номер АА4926МК, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/1371179, та право вимоги за якою перейшло до позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2015 порушено провадження у справі № 910/7372/15-г та справу призначено до розгляду на 17.04.2015.
У судовому засіданні 17.04.2015 представник позивача подав додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи; надав усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 17.04.2015 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 20466286 від 31.03.2015, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку про причини повернення поштової кореспонденції у зв'язку з вибуттям адресата (відповідача).
Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 17.04.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
Відповідно до Довідки № 9284005 про дорожньо-транспортну пригоду та постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 11.11.2013 у справі № 755/27280/13-п встановлено, що 14.10.2013 Філіпенко Д.В., керуючи транспортним засобом Део Нексія, державний номер АА4926МК, порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Шкода, державний номер АА7672МХ, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Вищевказаною постановою Філіпенка Д.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
01.08.2013 між Приватним акціонерним товариством «Просто-страхування» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Балекс Метал» (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування «Просто-каско» (індивідуальні умови добровільного страхування) № О03307 серія ПК, яким передбачено страхування майнових інтересів, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Шкода, державний номер АА7672МХ; строк дії договору встановлений з 02.08.2013 по 01.08.2014.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до Звіту № 1058/89395 з оцінки транспортного засобу від 16.10.2014, складеного Фізичною особою-підприємцем Козолієм Л.С. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 16472/14 від 22.05.2014), вартість відновлювального ремонту автомобіля Шкода, державний номер АА7672МХ, становить 5335 грн. 27 коп. (коефіцієнт фізичного зносу - «нуль»).
Згідно з рахунком-фактурою № 01220714 від 22.07.2014, виставленим Фізичною особою-підприємцем Бойченко О.С., вартість ремонту транспортного засобу Шкода, державний номер АА7672МХ, становить 5422 грн. 40 коп. (без ПДВ).
Судом встановлено, що наведені в рахунку-фактурі № 01220714 від 22.07.2014 роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у первинній довідці про дорожньо-транспортну пригоду, складеної за обставинами ДТП, виданій Відділом ДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві.
Згідно зі страховим актом № 89395 від 10.09.2014, складеним позивачем, розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування «Просто-каско» (індивідуальні умови добровільного страхування) № О03307 серія ПК від 01.08.2013 складає 4550 грн. 27 коп., на підставі якого позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 4550 грн. 27 коп. на рахунок Фізичної особи-підприємця Бойченко О.С., що підтверджується платіжним дорученням № 25614 від 11.09.2014, належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Як встановлено судом, на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Део Нексія, державний номер АА4926МК, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інкомстрах» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/1371179 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 0 грн. 00 коп. (відповідно до інформації з єдиної централізованої бази МТСБУ).
Судом встановлено, що 21.11.2014 позивач звернувся до відповідача із претензією вих. № 04-6448 від 19.11.2014 про сплату грошових коштів у розмірі 4550 грн. 27 коп.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Део Нексія, державний номер АА4926МК, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інкомстрах» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/1371179, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Део Нексія, державний номер АА4926МК, власнику автотранспортного засобу Шкода, державний номер АА7672МХ, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи).
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Водночас, Законом України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.
Суд приходить до висновку, що проведення оцінки завданої шкоди є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).
Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля Шкода, державний номер АА7672МХ, (копія якого міститься у матеріалах справи) вбачається, що рік випуску автомобіля - 2013, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років.
Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак доказів щодо існування вказаних обставин відповідачем суду надано не було.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рахунок-фактура № 01220714 від 22.07.2014 є належним доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля Шкода, державний номер АА7672МХ.
З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/1371179 у межах фактично здійснених ним витрат та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля (з урахуванням франшизи у розмірі 0 грн. 00 коп.), суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» про стягнення 4550 грн. 27 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72, оф. 32-33; ідентифікаційний номер: 31282951) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10; ідентифікаційний код: 24745673) грошові кошти у розмірі 4550 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. 27 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 22.04.2015
Суддя І.М. Отрош