ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
21.04.2015
Справа № 910/9957/15
Суддя Мельник В.І., розглянувши
позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА "Ф. К. ІМПЕКС"
до Комунальне підприємство "Київський метрополітен"
про про зобов'язання вчинити дії
Не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011, за подання позовних заяв справляється судовий збір, розмір ставок якого визначено в статті 4 згаданого Закону.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинної з 01.11.2011) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. визначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (скарга, заява, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі, копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Позивачем, в порушенням визначених норм, подано копію квитанції про оплату судового збору у рзмірі 1218,00 грн.
Порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору;
Підставами позову в господарському судочинстві є обставини, тобто юридичні факти, на яких грунтується вимога позивача. Підстава позову складається з таких юридичних фактів, які підтверджують наявність спірних правовідносин, належність сторін до цієї справи та привід до позову. Дані матеріально-правові вимоги (предмет позову) виникають при порушенні прав та невиконанні обов'язків, які випливають з домовленості між сторонами, тобто з договорів. Таким чином, договір є опосередкованою підставою виникнення юридичного факту - дії (бездіяльності), що порушує умови даного правочину, та вимоги, яка виникає після порушення прав та невиконання обов'язків стороною по договору. Отже, підставами виникнення вимоги позивача за даним позовом є факти порушення умов правочинів іншою стороною по договорам, доданим до позовної заяви та зазначених у її змісті.
Оскільки кожен окремий договір, а також факт порушення його умов, є окремими підставами позову, то предметом позову даної позовної заяви є об'єднані вимоги, що виникають з різних підстав, - що порушує вимоги ч.1 ст. 58 ГПК України, якою предбачена можливість об'єднання кількох вимог в одній позовній заяві, якщо вони зв'язані між собою однією підставою виникнення або поданими доказами.
При цьому, для встановлення фактичних обставин справи, судом має бути досліджено всі договори. При вирішенні спору судом мають бути оцінені всі докази для дослідження наявності чи відсутності підстав для визнання продовженим строків договорів оренди.
Відповідно до ч. 3 пункту 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).
Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню сім окремих спорів між тими ж сторонами.
Хоча заявлені позивачем вимоги пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту права, при цьому, підлягають встановленню обставини щодо підстав для визнання продовженим строку дії договорів оренди, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги що виникли у позивача до відповідача. Судом має бути надана правова оцінка наявності підстав для продовження строків договорів.
Таким чином, враховуючи викладене вище суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, що суперечить правилам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого, зазначений позов підлягає поверненню без розгляду.
Вказану правову позицію також висловлено в постанові Вищого господарського суду України № 905/2792/13 від 18.07.2013, постанові Вищого господарського суду України № 917/207/13-г від 30.04.2013.
Окрім того, жодних перешкод у зверненні позивача до суду з окремими позовами за кожним з договорів окремо не існує.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Примітка: Зазначаємо, що витребування додаткових доказів з ініціативи господарського суду, а не за клопотанням сторін, які з різних причин не можуть подати ті чи інші докази, не передбачено статтею 38 Госодарського процесуального кодексу України, та суперечить принципу змагальності, закріпленому в пункті 4 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п.4, 5 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду м. Києва з позовом.
Суддя В.І. Мельник