ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/1920/15-г 15.04.15 р.
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської
міської державної адміністрації) "Київреклама"
до Приватного акціонерного товариства "Київський завод світлочутливих
матеріалів "Фотон"
про стягнення 107 445,00 грн.
та за зустрічним
позовом Приватного акціонерного товариства "Київський завод світлочутливих
матеріалів "Фотон"
до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської
державної адміністрації) "Київреклама"
про визнання недійсним договору № 1441/13 від 19.03.2014 р.
Суддя Зеленіна Н.І.
При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,
за участю представників сторін (за первісним позовом):
від позивача: Журавська О.В. за довіреністю № 196-186/КР від 12.01.2015 р.;
від відповідача: Лепень О.В. за довіреністю № б/н від 01.10.2014 р.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Київський завод світлочутливих матеріалів "Фотон" про стягнення 107 445,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань по сплаті грошових коштів за Договором № 1441/13 від 19.03.2014 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.02.2015 р.
17.02.2015 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи по справі.
19.02.2015 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позов.
У судовому засіданні 19.02.2015 р. представник відповідача подала клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.
У судовому засіданні 19.02.2015 р. представник позивача подала додаткові документи по справі.
Ухвалою від 19.02.2015 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів.
У судовому засіданні 19.02.2015 р. оголошувалась перерва до 17.03.2015 р.
19.02.2015 р. до господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Київський завод світлочутливих матеріалів "Фотон" надійшла зустрічна позовна заява до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" про визнання недійсним договору № 1441/13 від 19.03.2014 р.
20.02.2015 р. зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Київський завод світлочутливих матеріалів "Фотон" до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" про визнання недійсним договору № 1441/13 від 19.03.2014 р. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, розгляд призначено на 17.03.2015 р.
13.03.2015 р. від відповідача за (зустрічним позовом) через відділ діловодства суду надійшов відзив на зустрічний позов.
У судовому засіданні 17.03.2015 р. оголошувалась перерва до 01.04.2015 р.
У судовому засіданні 01.04.2015 р. представник позивача за первісним позовом подала заперечення на відзив.
Представник відповідача за первісним позовом у засіданні подала додаткові документи по справі.
Ухвалою від 01.04.2015 р. розгляд справи відкладено на 15.04.2015 р.
14.04.2015 р. від відповідача за зустрічним позовом надійшли додаткові пояснення до відзиву.
15.04.2015 р. від позивача за зустрічним позовом надійшли додаткові документи по справі.
Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 15.04.2015 р. підтримала первісні позовні вимоги у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечила.
Представник відповідача за первісним позовом заперечила проти задоволення позовних вимог за первісним позовом, зустрічний позов повністю підтримала.
У судовому засіданні 15.04.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються первісні й зустрічні позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
19.03.2014 р. між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (надалі - позивач за первісним позовом, Підприємство) та Приватним акціонерним товариством "Київський завод світлочутливих матеріалів "Фотон" (надалі - відповідач за первісним позовом, Розповсюджувач) укладено Договір № 1441/13 на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, за цим Договором на підставі відповідного наказу дозвільного органу про встановлення пріоритету на місце(-я) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), дозволу(-ів) на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого(-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу(-ів) (далі - РЗ), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м, Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - Право тимчасового користування), за умов повного дотримання Розповсюджувачем цього Договору та Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року № 37/6253, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок), а Розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому Правом тимчасового користування, своєчасно та згідно з умовами цього Договору перераховувати плату за Право тимчасового користування виключно на поточний рахунок Підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за цим Договором та не зловживати наданими Розповсюджувачу правами.
Згідно з п. п. 3.1. - 3.6. Договору, адресні програми на пріоритет - це перелік місць для розміщення РЗ, на які за Розповсюджувачем встановлено пріоритет. Адресна програма на пріоритет має відображати перелік місць для розміщення РЗ, на які встановлено пріоритет, дату та строк дії пріоритету, відомості про плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів за місяць. Адресні програми на Право тимчасового користування - це перелік місць для розміщення РЗ, на які Розповсюджувачу надано дозволи на розміщення РЗ. Адресна програма на Право тимчасового користування має відображати перелік місць для розміщення РЗ, на які Розповсюджувачу надано дозволи на розміщення РЗ, вид РЗ, дату початку та закінчення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а також відомості про плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів за місяць, що відповідає виду РЗ та визначається згідно відповідного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Дія та умови цього Договору розповсюджується на усі встановлені за Розповсюджувачем пріоритети та надані дозволи на розміщення зовнішньої реклами. Факт встановлення будь-якого пріоритету та надання будь-якого дозволу на розміщення зовнішньої реклами, внесення змін до встановленого пріоритету те його скасування (припинення) підтверджується (встановлюється) відповідним наказом дозвільного органу та/або розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Підприємство самостійно здійснює облік місць для розміщення РЗ, на які поширюється право пріоритету Розповсюджувача та на які Розповсюджувачу надано дозволи на розміщення зовнішньої реклами, здійснює контроль строків дії пріоритету та дозволу, шляхом формування адресних програм та внесення до них змін. Підставою для формування та внесення змін до адресних програм та цього Договору є відповідні рішення дозвільного органу, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), прийняті у випадках та в порядку, встановлених чинним законодавством. Адресні програми є невід'ємною частиною цього Договору. У разі внесення змін до відповідної адресної програми, Підприємство оформлює адресну програму в новій редакції або зміни до відповідної адресної програми. Розповсюджувач зобов'язаний підписати відповідну адресну програму, зміни до неї, що оформлюються Підприємством на підставі встановлених пріоритетів, наданих Розповсюджувачу дозволів, внесення змін до дозволів або скасування відповідних пріоритетів та дозволів, протягом трьох робочих днів з моменту встановлення відповідних пріоритетів, надання чи скасування дозволів на розміщення зовнішньої реклами чи внесення відповідних змін.
За умовами п. 4.1.1. Договору, Підприємство має право на підставі відповідних рішень дозвільного органу та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначати розмір плати за Право тимчасового користування, змінювати розмір плати за Право тимчасового користування, у разі змін в технологічній (конструктивній) схемі РЗ, площі рекламного засобу, зонального коефіцієнту та базового тарифу.
Згідно з п. п. 5.2.1., 5.2.2., 5.2.3., 5.2.4. Договору, Розповсюджувач зобов'язаний: виконувати умови цього Договору, дотримуватись вимог Порядку, положень чинного законодавства про рекламу; не встановлювати РЗ та не розміщувати зовнішню рекламу до моменту видання виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розпорядження про надання дозволу; не пізніше 25 числа поточного місяця, отримувати та сплачувати рахунки за Право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету; у повному обсязі сплачувати штрафи, пеню, у разі прострочення Розповсюджувачем строків (термінів) сплати та порушення Розповсюджувачем інших умов цього Договору.
Пунктами 6.1., 6.2., 6.3., 6.7., 6.8., 6.9., 6.10., 6.16. Договору сторони домовились, що ціною цього Договору є плата за Право тимчасового користування, розрахована згідно вимог Порядку, цього Договору, згідно встановлених за Розповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних програмах. Розмір плати за Право тимчасового користування встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та нараховується Підприємством відповідно до вимог Порядку та умов цього Договору. Підставою для нарахування плати за Право тимчасового користування місцями та внесення розповсюджувачем відповідної плати є рішення доз вільного органу та/або виконавчою органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та укладений договір на право тимчасового користування місіями. Розрахунковим періодом надання Права тимчасового користування та нарахування плати за Право тимчасового користування є календарний місяць. Плата за Право тимчасового користування нараховується Підприємством щомісячно та перераховується Розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше двадцять п'ятого числа поточного місяця, виключно на поточний рахунок Підприємства, в розмірах, зазначених Підприємством в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє Розповсюджувача зовнішньої реклами від здійснення плати за Право тимчасового користування Акт приймання-передачі до Договору, із наведеним в ньому розрахунком плати за Право тимчасового користування, підтверджує факт надання Права тимчасового користування у відповідному розрахунковому періоді. Плата визначається за такою формулою: Рп = S * Бт * kз * kд, де Рп - розмір плати (у гривнях за місяць); S - площа рекламного засобу (в кв м), Бт базовий тариф, що відповідає виду РЗ та визначається згідно відповідного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); kз - зональний коефіцієнт, що враховує територіальну прив'язку РЗ, яка визначається відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); kд - додатковий коригуючий коефіцієнт, що враховує особливості розміщення визнається згідно з відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), застосовується на підставі актів обстеження місць розміщення РЗ та застосовується строком на один місяць, після чого проводиться повторне обстеження. З дати видання виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розпорядження про надання дозволу, розмір плати визначається за формулою: Рп = S * Бт * kз.
Відповідно до п. п. 7.1., 7.2., 7.3. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків Сторони несуть відповідальність у відповідності до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України. Підприємство має право застосувати до Розповсюджувача такі штрафні санкції: за несвоєчасне або неповне внесення платежів - пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми; у разі нерозміщення Розповсюджувачем соціальної реклами - штраф у розмірі 500 гривень за кожний день затримки розміщення соціальної реклами. Підприємство має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за Право тимчасового користування, що складає більше 1 (одного) місяця - штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) відсотків простроченої суми.
Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як зазначає Приватне акціонерне товариство "Київський завод світлочутливих матеріалів "Фотон" в обґрунтування власних позовних вимог про визнання зазначеного Договору недійсним, у Погоджувальній частині дозволів у графі «Власник місця розташування рекламного засобу або уповноважена ним особа» значиться ПрАТ КЗСМ «Фотон», що засвідчено особистим підписом Директора та скріплено печаткою ПрАТ КЗСМ «Фотон». Також, з Погоджувальної частини вищевказаних дозволів вбачається, що розташування рекламного засобу погоджено Спеціально уповноваженим органом з містобудування та архітектури із зазначенням, що документацію прийнято та внесено в базу даних містобудівного кадастру, про що свідчить підпис уповноваженої особи та відповідна відмітка Служби містобудівного кадастру. Згідно з п. 32 Типових правил плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).
Відповідно до п. 1.3. Порядку КП «Київреклама» - комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковане Департаменту суспільних комунікацій та уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати функції з укладення договорів, нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - комунальна власність територіальної громади міста Києва), здійснювати контроль за надходженням плати за договорами, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів, забезпечувати виготовлення друкованої продукції, розміщення соціальної реклами та інформації соціального спрямування, надавати платні послуги та виконувати інші повноваження, передбачені цим Порядком та Статутом підприємства.
Таким чином, КП «Київреклама» уповноважене виконувати функції з укладення договорів, нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів.
Проте, ПрАТ КЗСМ «Фотон» зазначає, що місця розташування рекламних засобів по просп. Перемоги, 42 в Шевченківському районі міста Києва, не перебувають у комунальній власності, а знаходяться у власності Розповсюджувача - ПрАТ КЗСМ «Фотон» (на підтвердження чого суду надано, зокрема, сертифікат відповідності, розпорядження про присвоєння адреси та Акт готовності об'єкта до експлуатації). Таким чином, останній стверджує, що КП «Київреклама» не має права на отримання плати за користування вказаними місцями розташування рекламного засобу, та просить суд визнати оспорюваний Договір недійсним.
Судом взято до уваги надані ПрАТ КЗСМ «Фотон» докази: сертифікат відповідності, розпорядження про присвоєння адреси та Акт готовності об'єкта до експлуатації, проте, ретельно вивчивши зібрані у матеріалах справи докази, судом встановлено, що рекламні засоби розміщувались не на будівлі Об'єкта по просп. Перемоги, 42 в Шевченківському районі міста Києва, а на тимчасовій споруді - паркані, що не розміщений безпосередньо на Об'єкті та не являється його невід'ємною частиною.
Так, вказаний паркан встановлено на земельній ділянці, на якій знаходиться Об'єкт будівництва, у зв'язку з чим належним доказом перебування місця розміщення рекламних засобів у власності ПрАТ КЗСМ «Фотон» можуть бути виключно документи на право власності на вказану земельну ділянку. У той же час, таких документів суду не надано.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Дослідивши оспорюваний Договір, суд дійшов висновку, що зміст Договору не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Сторони при укладенні Договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення сторін Договору було вільним і відповідало їх внутрішній волі. Договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про визнання Договору недійсним недоведеними та необґрунтованими, у зв'язку з чим у задоволенні зустрічного позову належить відмовити.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ КЗСМ «Фотон» належним чином та у повному обсязі не виконувались умови Договору щодо сплати грошових коштів за користування місцями для розміщення рекламних засобів, внаслідок чого останній допустив наявність заборгованості перед КП «Київреклама» у розмірі 83 349,00 грн.
У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 5 904,14 грн. пені, 12 502,35 грн. штрафу, 5 053,71 грн. інфляційних втрат та 635,80 грн. 3 % річних.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні зустрічних позовних вимог належить відмовити з підстав їх недоведеності та необґрунтованості.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача за первісним позовом.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський завод світлочутливих матеріалів "Фотон" (03057, м. Київ, просп. Перемоги, 42; код ЄДРПОУ 00205162) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (04070, м. Київ, Боричів узвіз, 8; код ЄДРПОУ 26199714) 83 349 (вісімдесят три тисячі триста сорок дев'ять) грн. 00 коп. заборгованості, 5 904 (п'ять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 14 коп. пені, 5 053 (п'ять тисяч п'ятдесят три) грн. 71 коп. інфляційних втрат, 635 (шістсот тридцять п'ять) грн. 80 коп. 3 % річних, 12 502 (дванадцять тисяч п'ятсот дві) грн. 35 коп. штрафу та 2 148 (дві тисячі сто сорок вісім) грн. 90 коп. судового збору.
3. У задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Київський завод світлочутливих матеріалів "Фотон" до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" про визнання недійсним договору № 1441/13 від 19.03.2014 р. відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 20.04.2015 р.
Суддя Н.І. Зеленіна