ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.04.2015Справа №910/1319/15-г
За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "МГ-Транс"
про стягнення 35 110,00 грн.
Суддя Гулевець О.В.
Представники сторін:
Від позивача: Алєксєєв С.С. (дов.)
Від відповідача: Меркулов Б.А. (дов.)
У судовому засіданні 07.04.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України
Позивач - Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "МГ-Транс" про стягнення 35110,00 грн. штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2015 р. порушено провадження у справі № 910/1319/15-г та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.02.2015р.
11.02.2015р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "МГ-Транс" надійшов відзив на позовну заяву.
В судове засідання 18.02.2015р. з'явився представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "МГ-Транс".
Представник позивача - Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в судове засідання 18.02.2015р. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва №910/1319/15-г від 27.01.2015р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2015р. розгляд справи №910/1319/15-г відкладено на 04.03.2015р.
25.02.2015р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "МГ-Транс" надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2015р. сторін повідомлено, що, у зв'язку із відпусткою судді Гулевець О.В., розгляд справи № 910/1319/15-г призначений на 04.03.2015р. не відбудеться та призначено розгляд даної справи на 25.03.2015р.
Розгляд справи № 910/1319/15-г призначений на 25.03.2015р. не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. на лікарняному.
Також, 25.03.2015р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від сторін надійшли клопотання про продовження строку вирішення спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2015р. продовжено строк вирішення спору у справі № 910/1319/15-г на 15 (п'ятнадцять) днів та призначено розгляд справи на 07.04.2015р.
Представник позивача - Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в судовому засіданні 07.04.2015р. надав суду пояснення по суті позовних вимог, підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "МГ-Транс" в судовому засіданні 07.04.2015р. просив суд зменшити розмір штрафу, в іншій частині позов визнав в повному обсязі.
Представник позивача - Державного підприємства "Придніпровська залізниця" не заперечив проти зменшення розміру штрафу.
Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 07.04.2015р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд
У липні 2014 року зі станції Алтинівка Південно-Західної залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "МГ-Транс" здійснило відправлення вагону № 67364380 згідно накладної №33911033 на станцію Сартана Донецької залізниці.
22.07.2014 на ст. Синельникове - 1 Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, про що було складено комерційний акт АА №009481/28.
За результатами перевірки встановлено, що фактично маса вантажу у вагоні №67364380 складає 63850 кг., що на 63785 кг. більше ніж вказано у накладній №33911033.
З огляду на наведене, позивач, посилаючись на ст. ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України, просить суд стягнути з відповідача 35110,00 грн. штрафу за невірно зазначену масу вантажу із розрахунку 7022,00 грн. (провізна плата за вагон) х 5 = 35110,00 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р., Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (ст. 5 Статуту).
Як підтверджено матеріалами справи 16.07.2014 року зі станції Алтинівка Південно-Західної залізниці відповідачем - ТОВ "Транспортно-експедиційна компанія "МГ-Транс" здійснено відправлення вагону № 67364380 згідно накладної №33911033 на станцію Сартана Донецької залізниці.
Статтею 23 Статуту залізниць України встановлено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Відповідно до п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Частина 1 статті 24 Статуту залізниць України визначає, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно із ч. 2 ст. 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Стаття 122 Статуту залізниць України встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Також, згідно із п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України.
Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Якщо через порушення відправником Правил перевезення небезпечних вантажів сталася аварія, збитки відшкодовуються відправником.
Згідно із ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Підставою для накладання на відправника відповідальності за неправильне визначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.
22.07.2014 на ст. Синельникове - 1 Придніпровської залізниці була виявлена невідповідність маси вантажу, даним перевізних документів, а саме встановлено, що фактично маса вантажу у вагоні №67364380 складає 63850 кг., що на 63785 кг. більше ніж вказано у накладній №33911033. За даним фактом було складено комерційний акт АА №009481/28 від 22.07.2014р.
В накладній №33911033 було визначено, що провізна плата вагону №67364380 від станції Алтинівка Південно-Західної залізниці до станції Сартана Донецької залізниці складає 7022,00 грн.
На підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України позивачем за неправильно зазначену у залізничній накладній №33911033 масу вантажу нараховано відповідачу штраф розміром 35110,00 грн., що становить 5-ти кратний розмір провізної плати - 7022,00 грн.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Матеріали справи свідчать про те, що при здійсненні залізничного перевезення, яке оформлено залізничною накладною №33911033 відповідачем було невірно зазначено масу вантажу, у зв'язку із чим, відповідно до норм Статуту залізниць України, відповідач несе відповідальність яка встановлена ст. 118 Статуту.
В той же час, при застосуванні положень статей 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки (Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. № 01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства").
Відтак, враховуючи приписи ст. ст. 122, 118 Статуту залізниць України, з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, що становить 7022,00 грн. х 5 = 35110,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення штрафу за невірно зазначену масу вантажу у розмірі 35110,00 грн.
Відповідачем заявлено про зменшення розміру штрафу до 3511,00 грн. з посиланням на ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, на наявність обставин, які свідчать про скрутне матеріальне становище відповідача, а також на те, що позивач не зазнав збитків та правопорушенню сприяла бездіяльність працівників залізничної станції під час приймання вантажу до перевезення.
Право суду зменшувати неустойку є втіленням принципів цивільного законодавства, заснованих, в тому числі, на забезпеченні судового захисту цивільних прав та інтересів на засадах справедливості, добросовісності та розумності.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно із ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України.
Враховуючи майновий стан сторін, положення вищенаведених норм, доводи, якими відповідач обґрунтовує необхідність зменшення штрафу та з огляду на те, що позивач не заперечує щодо зменшення штрафу, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку про зменшення розміру штрафу до 3511,00 грн.
Таким чином, з відповідача на корить позивача підлягає стягнення штрафу у розмірі 3511,00 грн.
При цьому, судом враховано, що згідно із п. 9.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення", у рішеннях про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 статті 83 ГПК України, господарські суди повинні зазначати про відмову в позові в решті вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині.
В пункті 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Таким чином, судовий збір у розмірі за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "МГ-Транс" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 16-22, код ЄДРПОУ 33602016) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр.-т. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) штраф у розмірі 3511 (три тисячі п'ятсот одинадцять) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 14.04.2015р.
Суддя О.В. Гулевець