про повернення позовної заяви
22.04.2015 Справа № 908/2683/15
Cуддя Гандюкова Л.П., розглянувши матеріали
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ» (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Дюміна, 103-А)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гобіус ЛТД» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Комунарів, 8)
про стягнення суми 51783,81 грн.
Позовна заява підлягає поверненню у зв'язку з наступним.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Статтею 57 ГПК України визначено, які саме документи додаються до позовної заяви. Зокрема, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору. Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, заява повертається господарським судом з підстав, передбачених ГПК, а саме п. 4 ч. 1 ст. 63.
В інформаційному листі Державної судової адміністрації України від 10.11.2011 р. № 12-6621/11 зазначено, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
До позовної заяви вих. № 295 від 15.04.2015 р., яка надійшла до господарського суду Запорізької області 20.04.2015 р. за вх. № 2986/09-05 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ», додано копію платіжного доручення № 879 від 23.03.2015 р. про сплату судового збору в сумі 1827,00 грн., яка містить напис, виконаний кульковою ручкою «копия верна Соломикина И.В.», підпис особи та печатку юридичної особи - позивача. Уповноваженими особами господарського суду складено акт від 20.04.2015 р. про виявлення в копії квитанції про сплату судового збору.
Не додання до позовної заяви доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви позивачу без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Враховуючи викладене вище, позовна заява вих. № 295 від 15.04.2015 р. (вх. № 2986/09-05 від 20.04.2015 р.) підлягає поверненню позивачу без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
При повторному зверненні із позовною заявою, в загальному порядку, з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України щодо подання позову, позивачу слід додати до позовної заяви оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 57, п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву та додані до неї документи повернути без розгляду позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ».
Додаток: - позовна заява з додатками згідно з переліком, всього на 73 арк. (в т.ч. оригінал фіскального чеку від 15.04.2015 р.), акт від 20.04.2015 р. на 1 арк.
Суддя Л.П. Гандюкова