Справа № 136/308/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Пороховий Г.І.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
16 квітня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області на постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 12 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішення суб'єкта владних повноважень про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах,
13.02.2015 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до Липовецького районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішення суб'єкта владних повноважень про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 12.03.2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 12.03.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачка в період з 1981 року по 1988 рік, з1991 року по 2000 рік, з 2002 року по 2009 рік працювала дояркою.
В листопаді 2014 року позивачка звернулась до Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на що отримав відмову у зв'язку з відсутністю первинних документів про визначення норм обслуговування тварин.
На думку позивача, вище вказана відмова Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області є протиправною та порушує його законні права та охоронювані інтереси, що стало причиною звернення до суду.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення", прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Статтею 13 ч.1 п. „д" Закону України, „Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991, № 1788-XII, передбачено, що право на пенсію на пільгових умовах мають особи за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема:жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Пунктом 3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1 передбачено, що підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головних управліннях ПФУ в АРК, областях, містах Києві і Севастополі.
Відповідно до п. 11 Порядку для підтвердження стажу роботи заявник подає до органу ПФУ за місцем свого проживання ряд документів, перелік яких визначений цим пунктом, в тому числі: заяву про підтвердження стажу роботи, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, або інші документи, що підтверджують факт припинення юридичної особи (в тому числі архівні); трудову книжку; документи, видані архівними установами (довідку про заробітну плату, копії документів для проведення атестації робочих місць, копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати). У разі необхідності, заявник може подавати і інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Згідно копії трудової книжки, з 1981 по 1988 роки позивачка працювала дояркою в колгоспі імені Петрівського с. Вербівка, з 1991 по 2000 роки працювала дояркою в колгоспі імені Петрівського с. Вербівка (реорганізованого в Агрокооператив приватних пайовиків «Світоч»); з 2002 по 2006 роки працювала дояркою в Вербівському відділенні Вінницької філії Агрофірми «Сімекс -Агро», в ПП Агрофірмі «Сімекс -Агро», в ТОВ Концерн «Сімекс-Агро», з 2006 по 2009 роки ТОВ Концерн «Сімекс-Агро» позивачці надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.
Також наявність пільгового стажу підтверджує довідка № 38 від 03.12.2014 року, згідно якої позивачка працювала дояркою в колгоспі ім. Петровського з 01.09.1981 року по 20.08.1988 року та з 31.01.1991 року по 31.10.1998 року.
Згідно наявної в матеріалах справи копії довідки № 516 від 05.03.2015 року виданої ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" позивачка працювала дояркою з червня 2003 року по лютий 2004 року, з квітня 2004 року по липень 2005 року та жовтень 2005 року.
Окрім цього, відповідно до ч.2 ст. 181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 62 Зкону України "Про пенсійне забезпечення" Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Окрім цього, відповідно до листа Управління агропромислового розвитку Шаргородської районної державної адміністрації від 17 лютого 2006 року сільськогосподарські підприємства району користувалися нормами виробітку і обслуговування в тваринництві, схваленими Колегією Міністерства сільського господарства ще Української PCP 30.01.1973 року, відповідно до яких в кожному господарстві мали бути розроблені свої норми обслуговування тварин в залежності від умов праці та обслуговування, а рекомендовані норми виробітку і обслуговування тварин, в залежності від механізації, зокрема - корів - 16-30 голів. Нормативно - правових документів щодо встановлення номерів в табелях нарахування оплати праці працівників підприємств не існує.
Таким чином, відповідно до трудової книжки загальний пільговий стаж позивача на посаді доярки складає 24 роки, з огляду на це позивач має право на пільгову пенсію відповідно до п. д ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними доказами, а тому обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.
Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 12 березня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Залімський І. Г.
Сушко О.О.