22 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/19/15-а
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Каховського міськрайонного управління юстиції Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Каховського міськрайонного управління юстиції Херсонської області (третя особа Управління Державного казначейства в Каховському районі Херсонської області) про скасування постанови та стягнення виконавчого збору, -
У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Каховського міськрайонного управління юстиції Херсонської області (далі ВДВС Каховського МУЮ Херсонської області). З урахуванням письмових пояснень позивач просив визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця ВДВС Каховського МУЮ Херсонської області від 29 листопада 2013 року № 40854057 про стягнення з боржника виконавчого збору та повернути кошти, які були стягнуті на підставі вказаної постанови.
В обґрунтування позову зазначалось, що постановою старшого державного виконавця ВДВС Каховського МУЮ Херсонської області від 22 листопада 2013 року відкрито виконавче провадження за № 40854057 з примусового виконання виконавчого листа від 24 жовтня 2013 року № 658/4112/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Новокаїрської міської ради Бериславського району Херсонської області заборгованості в розмірі 99794 грн. 20 коп., виданого Каховським міськрайонним судом Херсонської області, та надано позивачу строк для добровільного виконання рішення суду до 29 листопада 2013 року. Постанову отримано позивачем 28 листопада 2013 року. 29 листопада 2013 року відповідачем винесено постанову ВП № 40854057 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 9979 грн. 42 коп.. На думку позивача, дії відповідача щодо винесення вказаної постанови від 29 листопада 2013 року є неправомірними, оскільки був порушений строк на добровільне виконання рішення суду.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця ВДВС Каховського МУЮ Херсонської області від 29 листопада 2013 року ВП № 40854057. Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України стягнутий виконавчий збір в сумі 8457 грн. 24 коп. та судові витрати в сумі 121 грн. 80 коп..
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник відповідача в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми матеріального права. Так, судом не прийнято до уваги, що 29 листопада 2013 року ОСОБА_1 звертався до ВДВС Каховського МУЮ Херсонської області із заявою про розстрочку рішення суду та позивачу було повідомлено про винесення оскарженої постанови про стягнення виконавчого збору та надано її копію. Крім того, позивачем не було повідомлено про отримання постанови від 21 листопада 2013 року про відкриття виконавчого провадження лише 28 листопада 2013 року та не було подано заяву про відкладення провадження виконавчих дій. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача та змінити постанову суду першої інстанції, збільшивши суму стягнення до 9979 грн. 42 коп..
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом встановлено, що 22 листопада 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Каховського МУЮ Херсонської області відкрито виконавче провадження за № 40854057 з примусового виконання виконавчого листа від 24 жовтня 2013 року № 658/4112/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Новокаїрської міської ради Бериславського району Херсонської області заборгованості в розмірі 99794 грн. 20 коп., виданого Каховським міськрайонним судом Херсонської області, та надано позивачу строк для добровільного виконання рішення суду до 29 листопада 2013 року.
Названу постанову відповідача отримано позивачем 28 листопада 2013 року.
29 листопада 2013 року відповідачем винесено постанову ВП № 40854057 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 9979 грн. 42 коп..
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем не спростовано доводів позивача про незаконність оскарженої постанови та безпідставність стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 названого Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно частинам 1 та 3 ст. 5 Закону вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Частинами 1 та 3 ст. 6 Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
Частиною 2 ст. 25 Закону передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Як встановлено матеріалами справи, 22 листопада 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Каховського МУЮ Херсонської області відкрито виконавче провадження за № 40854057 з примусового виконання виконавчого листа від 24 жовтня 2013 року № 658/4112/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Новокаїрської міської ради Бериславського району Херсонської області заборгованості в розмірі 99794 грн. 20 коп., виданого Каховським міськрайонним судом Херсонської області. Одночасно надано ОСОБА_1 строк для добровільного виконання рішення суду до 29 листопада 2013 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Згідно ч. 1 ст. 31 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Виходячи з наведених положень Закону, виконавчий збір, стягнення якого передбачено ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», фактично є санкцією майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання.
Таким чином, державним виконавцем може бути винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, якщо останній без поважних причин не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк.
При цьому, обов'язковою умовою для стягнення з боржника виконавчого збору, є реальна можливість виконати рішення суду у встановлений державним виконавцем строк.
Матеріалами справи встановлено, що постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження отримано позивачем лише 28 листопада 2013 року, що підтверджується довідкою відділення Укрпошти № 3 (а. с. 10).
Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження, відповідачем було встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 29 листопада 2013 року (а. с. 9).
За таких даних, апеляційний суд приходить до висновку, що позивач був позбавлений реальної можливості добровільно виконати рішення суду у встановлений державним виконавцем строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.
Проте, виносячи оскаржену постанову, відповідач не скористався наведеною вище нормою та не відклав виконавчі дії з власної ініціативи.
При цьому відповідачу було відомо про отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження лише 28 листопада 2013 року, оскільки остання надіслана рекомендованим листом, повідомлення про вручення якого мало повернутися до ВДВС Каховського МУЮ Херсонської області з відміткою дати вручення вказаної постанови боржнику.
Апеляційний суд відхиляє посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що позивач не звернувся до ВДВС Каховського МУЮ Херсонської області із заявою про відкладення виконавчих дій, оскільки з пояснень апелянта в апеляційній скарзі вбачається, що 29 листопада 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про розстрочку виконання рішення суду та йому була вручена постанова від 29 листопада 2013 року про стягнення виконавчого збору. За таких даних, на момент звернення ОСОБА_1 до ВДВС Каховського МУЮ Херсонської області 29 листопада 2013 року, оскаржена постанова вже була винесена відповідачем.
Із врахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця ВДВС Каховського МУЮ Херсонської області від 29 листопада 2013 року про стягнення з позивача виконавчого збору є правильним.
Як встановлено матеріалами справи, 20 січня 2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Каховського МУЮ Херсонської області винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника (а. с. 54).
Матеріалами справи також встановлено, що згідно платіжних доручень та реєстрів до них, із заробітної плати позивача на виконавчий збір стягнуто 8457 грн. 24 коп.. Згідно листа ВДВС Каховського МУЮ Херсонської області вказані кошти на депозитному рахунку відповідача не перебувають (а. с. 85-101).
Відповідно до п. 33 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до доходів загального фонду Державного бюджету України належить виконавчий збір, стягнутий органами державної виконавчої служби.
За таких даних, висновок суду першої інстанції про те, що необґрунтовано стягнуті із заробітної плати позивача кошти на виконавчий збір в сумі 8457 грн. 24 коп. підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України, також є правильним.
Викладена позивачем в запереченнях на апеляційну скаргу вимога про зміну постанови суду першої інстанції із збільшенням суми стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 до 9979 грн. 42 коп. не підлягає розгляду апеляційним судом, оскільки позивачем постанову суду першої інстанції не оскаржено в апеляційному порядку.
Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Каховського міськрайонного управління юстиції Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: