22 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 654/5327/14-а
Категорія: 11.1 Головуючий в 1 інстанції: Третьякова І.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Гола Пристань та Голопристанському районі Херсонської області на постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 29 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Гола Пристань та Голопристанському районі Херсонської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості, -
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулась з вищевказаним адміністративним позовом, в обґрунтування якого зазначалось, що він працював на посаді судді Голопристанського районного суду Херсонської області. З листопада 2010 року він вийшов у відставку та отримує щомісячне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90 % від суддівської винагороди за відповідною посадою працюючого судді.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року, залишеною без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 року зобов'язано управління ПФУ в Голопристанському районі Херсонської області провести перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 починаючи з 03.06.2013 відповідно до рішення Конституційного Суду України ввід 03.06.2013 року № 3-рп/2013 та зобов'язано виплатити заборгованість по виплаті довічного утримання починаючи з 03.06.2013 року. Незважаючи на Рішення Конституційного Суду України та постанову Херсонського окружного адміністративного суду відповідач, посилаючись на Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України» , який вступив в силу з 01.05.2014 року, та яким внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повідомив в листі від 30.10.2014 року № 15/С-2 про те, що змінено розмір довічного грошового утримання для судді у відставці, тому з травня 2014 року перерахунок не проводиться.
Позивач вважав, що відмова відповідача від здійснення перерахунку незаконна, оскільки вона не відповідає вимогам законодавства, які регулюють розміри посадових окладів та доплат суддів, а вказані зміни до Закону не мають зворотної дії.
Управлінням судової адміністрації України в Херсонській області позивачу було надано довідку про розмір суддівської винагороди за відповідною посадою працюючого судді станом на 01.12.2013 року яка становить 20706 грн., а 90% - 18635, 40 грн.
Відповідач з травня по листопад 2014 рік виплачував позивачу довічне грошове утримання в сумі 4180.28 грн. У зв'язку з чим утворилася заборгованість за цей період в сумі 101185 грн.84 коп.
Постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 29 січня 2015 року позовні вимоги були задоволені.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Гола Пристань та Голопристанському районі Херсонської області щодо відмови в проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з травня 2014 року відповідно до ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Гола Пристань та Голопристанському районі Херсонської області провести перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2013 року №3-рп/2013 з 01.05.2014 року до моменту припинення правовідносин в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки ТУ ДСА №506/4 від 21.10.2014 року та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в м. Гола Пристань та Голопристанському районі Херсонської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті довічного грошового утримання в сумі 101185 грн. 84 коп. за період з травня по листопад 2014 року.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, пенсійний орган в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді судді Голопристанського районного суду Херсонської області і отримує щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці з листопада 2010 року, має повних 23 роки стажу роботи судді.
Відповідно до постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року, залишеною без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 року, за позовом ОСОБА_1 до ПФУ в Голопристанському районі Херсонської області позов задоволено та визнано незаконною бездіяльність відповідача у виконанні рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року від №3-рп/2013 про здійснення перерахунку, зобов'язано управління ПФУ в Голопристанському районі Херсонської області провести перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 починаючи з 03.06.2013 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 та зобов'язано виплатити заборгованість по виплаті довічного утримання починаючи з 03.06.2013 року.
За змістом ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зазначеними вище судовими рішеннями встановлено, що ОСОБА_1 має право на перерахунок його суддівського довічного грошового утримання у розмірі 90% від грошового утримання судді, що працює на відповідній посаді.
Відповідно до довідки 506/4 від 21.10.2014 про нарахування суддівської винагороди за відповідною посадою працюючого судді, виданої Територіальним управлінням Державною судовою адміністрацією Херсонській області оклад судді з надбавкою за вислугу років становить 20706 грн., відповідно розмір довічного грошового утримання складає 18635,40 грн.
Згідно довідки управління ПФУ в м.Гола Пристань та Голопристанському районі від 04.12.2014 року №3356/04 з травня 2014 року позивачу нараховано та виплачено 4180,28 грн. довічного грошового утримання та не проводиться перерахунок з цього періоду.
Так, однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання, тощо), надання їм у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне забезпечення та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.
Правові засади організації судової влади, система і загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів врегульовані Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Призначення та нарахування пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проводиться згідно вимог статті 138 названого Закону.
Відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 138 Закону (в редакції зі змінами, внесеними Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді. Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Разом з цим, Рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 03 червня 2013 року правове регулювання спірних правовідносин здійснюється відповідно до частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції до змін, внесених Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI.
Так, згідно ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у зазначеній вище редакції) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
В ході судового розгляду встановлено, що не зважаючи на неодноразові рішення Конституційного суду України, на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року по справі № 821/3053/13-а, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.032014 року, якими підтверджено право позивача на перерахунок щомісячного довідного грошового утримання судді у відставці за інший період ніж розглядається по цій справі, відповідач продовжує заперечувати право позивача та свій обов'язок щодо здійснення перерахунку щомісячного довідного грошового утримання судді у відставці.
Враховуючи, що діючим законодавством чітко визначено, що розмір довічного утримання, який призначено та виплачується судді у відставці розраховується із розміру грошового утримання працюючого судді, тому у разі збільшення розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, повинен збільшуватися розмір довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження максимального розміру грошового довічного утримання судді у відставці, визначеного ч.5 ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року, п.28, внесено зміни до ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з яким змінено розмір грошового утримання суддів.
Проте, вказаний Закон не може бути підставою для відмови у перерахунку довічного грошового утримання , з огляду на наступне.
Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи, та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року №1166-VІІ зміни, передбачені розділами II і III, набирають чинності з 1 квітня 2014 року, крім: абзацу другого підпункту 3 пункту 3, підпунктів 2 і 3 пункту 8, пункту 23, абзацу другого підпункту 2 пункту 24, пункту 25, підпункту 2 пункту 28 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 травня 2014 року
Статтею 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Рішенням Конституційного суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів зазначається, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (п.2 мотивувальної частини Рішення КСУ від 09.02.1999р. №1-рп/99).
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії пенсійного органу щодо відмови в проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з травня 2014 року є неправомірні, а відповідач повинен був перерахувати розмір щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 % суддівської винагороди за відповідною посадою працюючого судді з травня 2014 року.
Вірним також є висновок суду першої інстанції щодо стягнення утвореної у зв'язку з невиконанням рішення Конституційного Суду України заборгованості за травень-листопад 2014 року в розмірі 101 185, 84 грн.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає не суттєвими та такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Гола Пристань та Голопристанському районі Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 29 січня 2015 року у справі № 654/5327/14-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян