21 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 667/9955/14-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Ігнатенко О.Й.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого - Милосердного М.М.,
суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 11 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання неправомірним та скасування рішення (протоколу) та зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні (далі - управління ПФУ) та Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення (протокол № 63 від 11.11.2014 року) пенсійного органу, також просила зобов'язати здійснити перерахунок пенсії по довідці №191/21-03-05 від 06.11.2014 року, яка видана ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області з урахуванням інших виплат, починаючи з 19 травня 2009 року, та з урахуванням ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну службу" 90% від заробітку (доходу); просила відшкодувати з Державного бюджету України суму судових витрат в розмірі 2000 грн.
Постановою Комсомольського районного суду міста Херсон від 11 грудня 2014 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував протокол №63 засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій управління ПФУ відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення від 11.11.2014 року, та зобов'язав Пенсійний орган здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, по довідці №191/21-03-05 від 06.11.2014 року, яка видана ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області з урахуванням інших виплат, починаючи з 19.05.2009 року та з урахуванням ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну службу" (норма якої діяла на час призначення пенсії) 90% від заробітку (доходу). Також, суд стягнув з Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, начальником управління ПФУ в м. Херсоні подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволені позову.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ в м. Херсоні та отримує пенсію відповідно до Закону України від 16.12.93 №3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон №3723-ХІІ)
10 листопада 2014 року ОСОБА_2 звернулась до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, відповідно до Закону № 3723-ХІІ з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
Згідно до протоколу № 63 від 11.11.2014 року засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій УПФУ відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії посилаючись на те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових та індексація грошових доходів не передбачені статтею 33 Закону № 3723-ХІІ як складові заробітної плати державного службовця.
Задовольняючи позов та зобов'язуючи відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наступного.
Статтею 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-ХІІ) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до статті 33 Закону № 3723-ХІІ заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Також, статтею 33 Закону № 3723-ХІІ визначено умови оплати праці державних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення, а тому, якщо державний службовець під час перебування на державній службі отримував грошову винагороду, то зазначений розмір цієї винагороди (надбавки) повинен бути врахований і при обчисленні пенсії державного службовця.
За змістом статті 37 Закону № 3723-XII (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 90 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Також, частиною 2 статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, індексація заробітної плати та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини 1 статті 66 вказаного Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Статтею 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини та аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2
Однак, задовольняючи позовні вимоги та зобов'язуючи управління ПФУ здійснити нарахування та виплату пенсії з 19 травня 2009 року, суд не взяв до уваги те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з 10 листопада 2014 року, тобто з моменту звернення позивача до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у даній справі звільнений від сплати судового збору (п.18 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з частинами 1, 3 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позивачу суму судового збору, сплаченого при подані даного адміністративного позову.
Отже, виходячи з вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно по суті вирішивши справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, тому постановлене судове рішення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні - залишити без задоволення.
Постанову Комсомольського районного суду міста Херсона від 11 грудня 2014 року - змінити.
Третій абзац резолютивної частини постанови Комсомольського районного суду міста Херсона від 11 грудня 2014 року викласти в такій редакції:
"Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, по довідці №191/21-03-05 від 06.11.2014 року, яка видана ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області з урахуванням інших виплат, починаючи з 10 листопада 2014 року та з урахуванням ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну службу"(норма якої діяла на час призначення пенсії) 90% від заробітку (доходу)."
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: М.М.Милосердний
Судді: А.І.Бітов
І.Г.Ступакова