Справа: № 367/8077/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Кухленко Д.С.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
23 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 12 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м.Буча Київської області про зобов'язання перерахунку та виплати пенсії, -
У грудні 2014 року позивач звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м.Буча Київської області про зобов'язання перерахунку та виплати пенсії. Свої вимоги мотивує тим, що перебуває на обліку та отримує пенсію в управлінні Пенсійного фонду України в м.Буча Київської області, є інвалідом ІІІ групи та відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Просила суд визнати незаконними дії відповідача щодо відмови їй у призначенні перерахунку та виплаті щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком та відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державної пенсії не нижчої за 6 мінімальних пенсій за віком; зобов'язати відповідача призначити перерахування та виплати позивачу з 01.01.2014 року вказаної пенсії.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 12 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції може скасувати її та ухвалити нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є інвалідом 3 групи від захворювання, пов'язаного із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності в управлінні Пенсійного фонду України в м.Буча Київської області, що підтверджується відповідними посвідченнями.
Позивач у листопаді 2014 року звернулася до відповідача із заявою, в якій просила провести донарахування та виплатити належні їй за законом кошти.
Листом від 28.11.2014 року №56/0-01 відповідач відмовив позивачу у вчиненні таких дій із вказівкою на те, що підвищення та доплати до пенсії за ст. ст.39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011р. З 24.04.2014 року надбавки та підвищення до пенсії передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» нараховуються та виплачуються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №112 від 25.03.2014р. «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України з питань пенсійного забезпечення», яка набрала чинності 24.04.2014 року та не має обмежень дії у часі.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 50 вказаного Закону визначено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам І групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідом II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам ІІІ групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів пенсії за віком.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 вказаного Закону, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що починаючи з 01 січня 2014 року Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції Закону України від 06 липня 2014 року не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції Закону України № 1622-18 від 31 липня 2014 року, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
При цьому, необхідно врахувати, що згідно з Прикінцевими положеннями Закону №1622-18, останній набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Враховуючи те, що даний Закон був опублікований 02 серпня 2014 року в офіційному виданні «Голос України», то останній набрав чинності 03 серпня 2014 року.
Таким чином, починаючи з 01 січня 2014 року відповідач повинен виплачувати позивачу основну та додаткову пенсію, доплату до пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Водночас, з 03 серпня 2014 року розміри державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обмежуються вимогами Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік».
За таких обставин, у період з 01 січня 2014 року по 03 серпня 2014 року чинним законодавством не передбачено виплати пенсій, визначених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 29 грудня 2014 року у справі №К/800/67137/14 та від 08 грудня 2014 року у справі №К/800/62628/14.
За наведених обставин, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язаний проводити зазначені виплати у спосіб та в розмірах, що встановлені законодавством, чинним на момент їх здійснення.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із визначенням, яке міститься у статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Проаналізувавши викладені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи щомісячний період здійснення виплати пенсії, необхідно вважати, що позивач дізнавався про порушення своїх прав кожного місяця, коли мав отримувати пенсію.
Таким чином, період, за який позивачу має бути здійснено виплату основної та додаткової пенсії, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», становить з 24 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, враховуючи положення ст. 99 КАС України щодо шестимісячного строку звернення до адміністративного суду та те, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 24 грудня 2014 року.
Отже, колегія суддів дійшла до висновку, що право позивача на отримання належних їй виплат, розрахованих відповідно до мінімальної пенсії за віком, було порушено.
Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті державної та додаткової пенсії позивачу відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 24 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, є необґрунтованими та не відповідають наведеним законодавчим нормам.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Ірпінського міського суду Київської області від 12 лютого 2015 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Отже, оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно з ч. 10 ст. 183-2 КАС України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 202, 203, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 12 лютого 2015 року - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 в частині вимог за період з 01 січня 2014 року по 23 червня 2014 року включно - залишити без розгляду.
Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м.Буча Київської області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_2 державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 24 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, неправомірною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м.Буча Київської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 державну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 24 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя:
Судді:
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Троян Н.М.