Справа: № 7455/2339/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Антипова Л.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
21 квітня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,
при секретарі Трегубенко Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 05 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 (далі-позивач, ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва (далі - відповідач, Управління) в якому просив:
- визнати дії Управління щодо не проведення оптимізації відповідно до заяви від 27.11.2014 року про перерахунок пенсії позивача з 01.12.2014 року, яким виключити (оптимізувати) періоди: з 01.07.2000 року по 31.12.2002 року, листопад 2003 року, з 01.01.2004 року по 30.04.2004 року, з 01.07.2004 року по 30.11.2004 року, з 01.02.2005 року по 31.03.2005 року, з 01.06.2005 року по 31.07.2005 року, червень 2006 року, з 01.09.2006 року по 30.11.2006 року, з 01.01.2007 року по 31.03.2007 року, з 01.05.2007 року по 31.08.2007 року, з 01.11.2007 року по 31.03.2008 року, разом 60 місяців, що є періодом до 60 календарних місяців страхового стажу та є періодами незалежно від перерв, незаконними;
- зобов'язати Управління перерахувати та виплачувати з 01.12.2014 року пенсію позивачу, включити (оптимізувати) періоди: з 01.07.2000 року по 31.12.2002 року, листопад 2003 року, з 01.01.2004 року по 30.04.2004 року, з 01.07.2004 року по 30.11.2004 року, з 01.02.2005 року по 31.03.2005 року, з 01.06.2005 року по 31.07.2005 року, червень 2006 року, з 01.09.2006 року по 30.11.2006 року, з 01.01.2007 року по 31.03.2007 року, з 01.05.2007 року по 31.08.2007 року, з 01.11.2007 року по 31.03.2008 року, разом 60 місяців, що є періодом до 60 календарних місяців страхового стажу та є періодами незалежно від перерв.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 березня 2015 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про задоволення позовних вимог, вважаючи, що судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27.11.2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком, в якій просив здійснити з 01.12.2014 року перерахунок шляхом виключення (оптимізації) заробітної плати наступних періодів до 60 місяців, що є незалежно від перерв: з 01.07.2000 року по 31.12.2002 року, листопад 2003 року, з 01.01.2004 року по 30.04.2004 року, з 01.07.2004 року по 30.11.2004 року, з 01.02.2005 року по 31.03.2005 року, з 01.06.2005 року по 31.07.2005 року, червень 2006 року, з 01.09.2006 року по 30.11.2006 року, з 01.01.2007 року по 31.03.2007 року, з 01.05.2007 року по 31.08.2007 року, з 01.11.2007 року по 31.03.2008 року.
Своїм листом № 700/09/К-680 від 12.12.2014 року відповідач повідомив позивача, що останній отримує пенсію при загальному страховому стажу роботи 54 роки 3 місяці 14 днів та заробітній платі за період з 01.01.1977 року по 31.12.1981 року та даних персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 30.04.2008 року. Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу. Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Враховуючи викладене, позивачу з розрахунку заробітної плати виключено період оптимізації з 01.07.2000 року по 31.07.2005 року - 60 місяців. Оптимізувати інший період заробітку немає підстав, оскільки це суперечить чинному законодавству. На думку відповідача, розрахунок пенсії відповідає чинному законодавству та документам пенсійної справи.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів справи не вбачається, що вказані позивачем періоди є періодами, які враховуються незалежно від перерв у відповідності до положень абз. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», крім того відсутні будь-які підтвердження, що ці періоди або їх частина є періодами, які виключаться за бажанням особи додатково понад встановлені законом норми.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно з матеріалами справи, для обчислення пенсії позивачу враховано заробітну плату з 01.01.1977 року по 31.12.1981 року та даних персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 30.04.2008 року, що відповідає зазначеним положенням ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і з чим, судячи з позиції позивача викладеній у позовній заяві, останній погодився.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи, при обчисленні пенсії з розрахунку заробітної плати виключено період оптимізації з 01.07.2000 року по 31.07.2005 року - 60 місяців.
Позивач вважає, що він не в повній мірі скористався своїм правом, передбаченим вищезазначеною нормою Закону та просить виключити з розрахунку періоди: з 01.07.2000 року по 31.12.2002 року, листопад 2003 року, з 01.01.2004 року по 30.04.2004 року, з 01.07.2004 року по 30.11.2004 року, з 01.02.2005 року по 31.03.2005 року, з 01.06.2005 року по 31.07.2005 року, червень 2006 року, з 01.09.2006 року по 30.11.2006 року, з 01.01.2007 року по 31.03.2007 року, з 01.05.2007 року по 31.08.2007 року, з 01.11.2007 року по 31.03.2008 року, що разом становить 60 місяців та є періодом до 60 календарних місяців страхового стажу і є періодами незалежно від перерв.
Слід зауважити, що з аналізу положень абз. 3 ч. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що період оптимізації до 60 календарних місяців складається з:
- будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону;
- будь-якого періоду страхового стажу підряд, при цьому, сума вказаних періодів не може бути більшою 10% страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Закон дозволяє вилучити з періоду заробітку, який враховується для обчислення пенсії, періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів одержання допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації незалежно від перерв та будь-якого періоду страхового стажу поспіль за умови, що такі періоди в сумі становлять не більш як 10% тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи та апеляційної скарги, позивач просить зробити перерахунок пенсії шляхом виключення періодів, що не йдуть підряд, а окремих.
Водночас відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону.
За змістом п.п. 8, 13, 14 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також в органах Міністерства внутрішніх справ України; особи, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.
Зазначені вище періоди можуть виключатись понад норму встановлену Законом щодо 60 календарних місяців, але не більше 10% страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Жодних доказів того, що у страховому стажі позивача, який врахований для обчислення пенсії, були наявні зазначені вище періоди, які виключаються додатково, понад норму встановлену Законом щодо 60 календарних місяців, в матеріалах справи немає та до апеляційної скарги не долучено.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки періоди, які просить позивач виключити при перерахунку пенсії: не є періодами, які йдуть підряд; враховуються незалежно від перерв у відповідності до положень абз. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також відсутні будь-які підтвердження, що ці періоди або їх частина є періодами, які виключаться за бажанням особи додатково понад встановлені законом норми.
Щодо посилання апелянта на зазначені в апеляційній скарзі рішення судів, то суд апеляційної інстанції зауважує, що обставини, на підставі яких прийняті ці судові рішення, не є аналогічними з обставинами даної справи, а тому суд не може з ними погодитись.
Отже, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і спростовуються обставинами, встановленими судом першої інстанції, та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 05 березня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 22.04.2015 року.
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Оксененко О.М.