Справа: № 357/1815/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Подрєзова Г.О.
Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
21 квітня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження, в приміщенні суду, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії та додаткової пенсії, -
ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) 10 грудня 2014 року звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області (далі по тексту - відповідач), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення нарахування та виплати позивачу з 01.01.2014 року доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіологічного контролю та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.39, ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- визнати відмову відповідача у проведенні такого перерахунку та виплати доплат до пенсії протиправною;
- зобов'язати відповідача провести з 01.01.2014 року перерахунок та виплату їй додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановивши її у розмірі 15 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, відповідно до ст.51, ч. 3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати відповідача провести з 01.01.2014 року перерахунок та виплату їй доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановивши її у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством України на відповідний період, відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати відповідача виконати рішення суду негайно та подати до суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2015 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати зазначену постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, зареєстрована та постійно проживає в с. Красне Білоцерківського району, яке віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю, має посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи IV категорії, отримує пенсійне забезпечення за віком, згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), позивач має право на отримання доплати до пенсії, як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю - одну мінімальну заробітну плату.
Згідно зі ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), позивач має право на додаткову пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю - у розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до абзацу 8 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України.
Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Однак, починаючи з 01 січня 2014 року, Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції від 16 січня 2014 року не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 року пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема ст. ст. 39, 51 цього Закону.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року, Прикінцеві положення цього Закону доповнено п. 6-7, яким передбачено, що норми і положення ст. ст. 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що вказана норма діє з 03 серпня 2014 року.
Частина 4 ст. 9 КАС України передбачає, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відтак, ураховуючи пріоритет законів над підзаконними актами, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають норми ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з частиною 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів звертає увагу, що Закон України «Про Державний бюджет на 2014 рік» № 719-VII від 16 січня 2014 року офіційно опубліковано у офіційному виданні Офіційний вісник України 31 січня 2014 року - № 8, стор. 11, стаття 230.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду першої інстанції 10 грудня 2014 року, про що свідчить дата на штемпелі поштового конверта.
При цьому позивачем не були зазначені поважні причини, що перешкоджали звернутись до суду за захистом своїх порушених прав у встановлений законодавством строк для отримання відповідних доплат до пенсії саме з 01 січня 2014 року.
Згідно із ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Отже, з врахуванням змісту вищезазначених норм, позовні вимоги позивача за період з 01 січня 2014 року по 09 червня 2014 року - підлягають залишенню без розгляду.
Належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача перерахувати і виплатити недоплату, з урахуванням виплачених сум: основну пенсію, виходячи з розміру 1 мінімальної пенсії за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, - з розміру 15 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 10 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
Також, колегія суддів вважає, що з боку відповідача відсутня протиправна бездіяльність, оскільки соціальні виплати здійснювалися, але не в тому розмірі, який передбачений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
При цьому вимоги позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, відповідно до ст. 267 КАС України задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними та є правом, а не обов'язком суду.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2015 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії та додаткової пенсії задовольнити частково.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії та додаткової пенсії в частині зобов'язання проведення перерахунку та виплати доплат до пенсій за період з 01 січня 2014 року по 09 червня 2014 року - залишити без розгляду.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області щодо здійснення нарахування та виплати доплати до пенсії ОСОБА_2 за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, та додаткової пенсії за шкоду, заподіну здоров'ю - у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 10 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, та додаткової пенсії за шкоду, заподіну здоров'ю - у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 10 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Оксененко О.М.