Справа: № 823/3910/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гайдаш В.А. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
22 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судці: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про звільнення майна з податкової застави та зобов'язання вчинити дії, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції у Головного управління Міндоходів Черкаській області, державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про звільнення його майна з податкової застави з дня реєстрації запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна реєстратором державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України - 27.11.2012 року за № 13297963 та зобов'язання державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України вилучити запис про податкову заставу майна позивача згідно акту опису майна № 6 від 12.11.2012 року, затвердженого заступником начальника Корсунь-Шевченківської МДПІ начальника Городищенського відділення І.М. Біланом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Черкаський окружний адміністративний суд своєю постановою від 19 лютого 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням заступника начальника Корсунь-Шевченківської МДПІ начальника Городищенського відділення І.М. Білана № 56-129/3252611193/5775 від 08.11.2012 року про опис майна у податкову заставу здійснено опис майна, що перебуває у власності (господарському відданні або оперативному управлінні) платника податків ФОП ОСОБА_2
На підставі вищезазначеного рішення податковим керуючим Сиваком М.Д. проведено опис майна позивача, а саме: автомобіля DAF 95 XF (2002) синього кольору, державний номер НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3, про що складено акт опису майна № 06 від 12.11.2012 року.
27.11.2012 року державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції за заявою Корсунь-Шевченківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області про реєстрацію обтяження рухомого майна № 5844/19-024 від 13 листопада 2012 року було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційний запис за № 13297963 про податкову заставу, згідно з актом опису № 06 від 12.11.2012 року терміном дії до 27.11.2017 року.
Позивач вважаючи неправомірним опис майна у податкову заставу та внесений на підставі нього реєстраційний запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів з даним адміністративним позовом.
З приводу даних спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Право податкової застави, відповідно до підпункту 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
Відповідно до підпункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України, з урахуванням положень цієї статті, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Відповідно до пункту 93.3 статті 93 Податкового кодексу України, порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Статтею 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено правові наслідки реєстрації обтяження. Частинами 2, 3 зазначеної статті регламентовано, що реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте, воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 572, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1841/24373, затверджено Порядок застосування податкової застави органами доходів і зборів.
Згідно з пунктом 1.12 Порядку, повідомлення про виникнення права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається платнику податків відповідно до вимог статті 59 розділу ІІ Кодексу.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 зазначеного Порядку, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу. Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку. Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим.
Як встановлено судом та не заперечується позивачем, станом на 08.11.2012 року - день прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, позивач мав несплачений податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями, термін сплати яких вже настав. Відповідно, враховуючи наведені норми податкового законодавства, у відповідача виникло право податкової застави, що було реалізовано рішенням про опис майна у податкову заставу № 56-129/3252611193/5775 від 08.11.2012 року.
Суд вважає, що рішення відповідача про опис майна у податкову заставу прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому вимога позивача про звільнення майна з податкової застави не підлягає до задоволення.
Також, позивач звертав увагу суду на те, що в рішенні про опис майна у податкову заставу від 08.11.2012 року № 56-129/3252611193/5775 не зазначено термін дії обтяження рухомого майна, а в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна значиться обтяження з терміном дії на п'ять років (до 27.11.2017 року). Таким чином, він вважав, що це є підставою для задоволення адміністративного позову. Суд апеляційної інстанції вважає такі доводи позивача необгрунтованим, з огляду на наступне.
Статтею 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк.
Таким чином, під час внесення реєстратором до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про податкову заставу термін дії (п'ять років) обтяження - формується автоматично, як того вимагає положення Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження запис про податкову заставу майна позивача згідно акту опису майна № 6 від 12.11.2012 року, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3.1 Порядку, застосування податкової застави органами доходів і зборів, орган доходів і зборів зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п'ятиденний строк з дня складення акта опису майна.
Відповідно до вимог статті 93 Податкового кодексу України, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу у встановленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набранням законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, встановлених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.
Підставою для звільнення майна з податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ що засвідчує закінчення зазначених подій.
Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг та штрафні санкції позивачем не погашені, а заява Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про реєстрацію обтяження рухомого майна № 5844/19-024 від 13 листопада 2012 року відповідає вимогам діючого законодавства України та оформлена з дотриманням законодавчо закріплених вимог.
В даному випадку колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність передбачених чинним законодавством підстав для звільнення майна позивача з податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів, а тому відсутні підстави для зобов'язання державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис за № 13297963 від 27.11.2012 року про податкову заставу майна позивача згідно акту опису майна № 6 від 12.11.2012 року.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, з огляду на встановлені в ході розгляду спору обставини, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним оскаржуваних рішень, а тому приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Файдюк В.В.