Справа: № 753/4572/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Колесник О.М.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
22 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.,
суддів - Бєлової Л.В.,
Міщука М.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду в Дарницькому районі м. Києва на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 23 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання призначити пенсію достроково,
ОСОБА_4 у лютому 2015 року звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду в Дарницькому районі м. Києва та просила зобов'язати відповідача призначити їй достроково пенсію за віком як матері дитини-інваліда з 26 листопада 2014 року.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 23 березня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 року у позивачки народилася донька - ОСОБА_5. Згідно медичного висновку ЛКК № 41/2013 від 12.02.2013 року ОСОБА_5 з 01.07.1992 року встановлена друга група інвалідності, інвалідність з дитинства.
24.11.2014 року позивачка звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва з заявою про призначення їй дострокової пенсії.
Листом Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва № 6648/06 від 08.12.2014 року - позивачці відмовлено в призначенні такої пенсії з посиланням на відсутність у медичному висновку підтвердження того, що її донька ОСОБА_5 мала медичні показання для визначення її дитиною інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не було доведено правомірності прийнятого рішення щодо відмови у призначенні ОСОБА_4 дострокової пенсії за віком.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року (далі - закон № 1058-ІV).
Статтею 1 цього Закону передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого зазначеним Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.
Згідно з пунктом 25 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), у разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Аналізуючи зазначені норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-ІV, у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду України викладена у постановах від 27 травня 2014 року № 21-133а14 та від 02 грудня 2014 року № 21-534а14.
Частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач досягла віку та має необхідний стаж для призначення дострокової пенсії за віком.
Проте, відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії № 41 від 12 лютого 2013 року перші ознаки захворювання, яке призвело до інвалідності у дитини позивача - ОСОБА_5 з'явились у червні 1992 року, тобто у віці 6 років і 11 місяців (а.с. - 28).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії за віком, як матері, яка має дитину інваліда з дитинства є законним та обґрунтованим, а відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про правомірність дій та рішень відповідача допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.
Керуючись статтями 183-2, 195, 197, 202, 205, 207 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Дарницькому районі м. Києва - задовольнити.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 23 березня 2015 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію достроково - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.