Головуючий у 1 інстанції - Малінов О.С.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
22 квітня 2015 року справа №233/73/15-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 березня 2015 року у справі № 233/73/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 13.01.2015 року звернувся до суду з позовом, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що вона має право на призначення дострокової пенсії за віком, відповідно до п. 7-2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У зв'язку з досягненням пенсійного віку, 21.02.2014 року, позивачу було призначено пенсію за віком з 14.02.2014 року. Але пенсійним органом не було зараховано період роботи та заробіток з 01.03.2006 року по 29.11.2013 року у зв'язку з тим, що Державне підприємство «Український Науково-дослідний інститут скла» за цей період не сплатив страхові внески. Позив вважає такі дії неправомірними, а тому просив суд: визнати протокол № 769 пенсійного органу від 16 червня 2014 року, в частині неврахування при призначенні пенсії періоду роботи та заробіток з 01.03.2006 року по 29.11.2013 року у Державному підприємстві «Український Науково-дослідний інститут скла»; зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу, який дає право на призначення дострокової пенсії за віком період роботи з 01.03.2006 року по 29.11.2013 року в ДП «Український науково дослідний інститут скла»; зобов'язати відповідача призначити їй дострокову пенсію за віком відповідно до п. 7-2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу та з урахуванням заробітної плати за період роботи з 01.03.2006 року по 29.11.2013 року в ДП «Український Науково-дослідний інститут скла» з 21 лютого 2014 року.
Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 березня 2015 року у справі № 233/73/15-а адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано протокол № 769 від 21.02.2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області в частині неврахування при призначенні пенсії ОСОБА_2 періоду роботи та заробітку з 01.03.2006 року по 29.11.2013 року у Державному підприємстві «Український Науково-дослідний інститут скла».
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області зарахувати ОСОБА_2 до страхового стажу, який дає право на призначення дострокової пенсії за віком, період роботи з 01.03.2006 року по 29.11.2013 року у Державному підприємстві «Український Науково-дослідний інститут скла».
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області призначити ОСОБА_2 дострокову пенсію за віком відповідно до п. 7-2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням стажу та заробітної плати за період роботи з 01.03.2006 року по 29.11.2013 року у Державному підприємстві «Український Науково-дослідний інститут скла» починаючи з 21 лютого 2014 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зазначає, що у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків період роботи ОСОБА_2 в Державному підприємстві «Український Науково-дослідний інститут скла» з 01.03.2006 року по 29.11.2013 року не зараховано в страховий стаж.
Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 31.08.1981 року була прийнята лаборантом лабораторії № 7 Костянтинівського заводу «Автоскло», правонаступником якої є Державне підприємство «Український Науково-дослідний інститут скла» та працювала до 01.03.2011 року і була звільнена за згодою сторін (наказ від 01.03.2011 р. № 1к), зазначене підтверджується записами у трудовій книжці (а.с. 9-12).
В період з 09.03.2011 року по 03.12.2011 року позивач отримувала допомогу по безробіттю у Костянтинівському центрі зайнятості.
З 03.01.2012 року позивача було прийнято на посаду провідного наукового співробітника в лабораторію № 7 Державного підприємства «Український Науково-дослідний інститут скла» та звільнено 29.11.2013 р. у зв'язку із ліквідацією підприємства.
14 лютого 2014 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області із заявою про призначення їй пенсії за віком у зв'язку із досягнення 55-ти річного віку (а.с. 14).
Протоколом № 769 від 21.02.2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області призначило позивачу пенсію за віком на підставі п. 7-2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак така пенсія призначена без врахування періоду роботи та заробітної плати в період з 01.03.2006 року по 29.11.2013 року на Державному підприємстві «Український Науково-дослідний інститут скла». Дана обставина підтверджується розрахунком стажу позивача (а.с. 17-20).
Причиною неврахування стажу та заробітної плати стало те, що Державне підприємство «Український Науково-дослідний інститут скла» не здійснювало сплату страхових внесків у спірний період.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на наступне.
Суть спору полягає в тому: чи правомірно не враховано пенсійним органом спірні періоди роботи позивача до його страхового стажу. При цьому відповідач не заперечує, що в ці періоди позивач дійсно працював в Державному підприємстві «Український Науково-дослідний інститут скла». Відповідач заперечує щодо включення спірних періодів до страхового стажу в зв'язку з не сплатою підприємством страхових внесків.
Відповідно до п. 7-2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.
На підставі п. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці, які відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У відповідності до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до положень ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює позивач, так як саме воно нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи.
Частинами 5, 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 в період з 01.03.2006 року по 29.11.2013 року працювала в Державному підприємстві «Український Науково-дослідний інститут скла».
Крім того, із розрахунку заробітної плати вбачається, що Державним підприємством «Український Науково-дослідний інститут скла» позивачу сплачувалась заробітна плата за період з 01.03.2006 року по 29.11.2013 року (а.с. 18-20).
Відповідно до довідки № 321-14 від 23.12.2014 року на всі виплати працівникам Державного підприємства «Український Науково-дослідний інститут скла» в період з 2006 року по 2013 року нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. (а.с. 13).
Посилання відповідача на те, що підприємством, на якому працює позивач, несвоєчасно сплачуються страхові внески, є безпідставними, оскільки із заробітної плати позивача щомісячно утримуються суми страхових внесків, а з 01.11.2011 року єдиний внесок і позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працює, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність неврахування страхового стажу позивача за період його роботи в Державному підприємстві «Український Науково-дослідний інститут скла» 01.03.2006 року по 29.11.2013 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що несвоєчасне перерахування страхових внесків не може впливати на права заявника на здійснення перерахунку пенсії відповідно до діючого законодавства, оскільки вини позивача в несвоєчасній сплаті працедавцем страхових внесків немає.
Тому відповідач протиправно відмовив позивачу включити до його страхового стажу період роботи з 01.03.2006 року по 29.11.2013 року в Державному підприємстві «Український Науково-дослідний інститут скла».
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відмовляючи у врахуванні спірного періоду позивачеві, порушив права та законні інтереси позивача.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 березня 2015 року у справі № 233/73/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Колегія суддів: Г.М. Міронова
І.В. Юрко
А.А. Блохін