17 квітня 2015 року справа № 823/611/15
м. Черкаси
10 год. 41 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мишенка В.В.,
при секретарі Музиченко В.І.,
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_1(за ордером);
представника СТ «Будгарант-2000» - Мезенцева Ю.В. (за посадою);
представника КП «Черкасиводоканал» ЧМР - Кузьменко Т.О. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Центрального відділу Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, треті особи - споживче товариство "Будгарант-2000" та комунальне підприємство "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_4 (далі - позивач), в якому просить: скасувати як незаконну постанову державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Коміренка О.О. від 09.02.2015 ВП № 40221815 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01.10.2013 № 925/1194/13; визнати незаконними дії державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Коміренка О.О. щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 40221815 щодо стягнення заборгованості із СТ "Будгарант-2000" на користь КП "Черкасиводоканал"; зобов'язати Центральний відділ Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (далі - відповідач) розглянути питання щодо відновлення виконавчого провадження ВП № 40221815 та зупинення виконавчого провадження до вирішення питання щодо заміни вибулої сторони виконавчого провадження, стягувача - КП "Черкасиводоканал" на правонаступника ОСОБА_4; зобов'язати відповідача розглянути питання щодо заміни вибулої сторони ВП № 40221815, стягувача - КП "Черкасиводоканал" на правонаступника ОСОБА_4
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - споживче товариство "Будгарант-2000", комунальне підприємство "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідності до договору цесії від 04.02.2015 року укладеного з КП «Черкасиводоканал» ЧМР, посивач є новим стягувачем по наказу Господарського суду Черкаської області від 01.10.2013 року № 925/1194/13 по стягненню із СТ «Будгарант 2000» заборгованості в сумі 12727,85 грн. Також, позивач наголошує, що згідно даного договору сторони домовилися погасити заборгованість за рахунок майна боржника. Отже, позивач вважає, що з моменту укладання даного договору про відступлення права вимоги він є стягувачем у виконавчому провадженні, а дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження по наказу Господарського суду Черкаської області від 01.10.2013 року № 925/1194/13 є незаконними, оскільки не були враховані інтереси нового кредитора боржника. Внаслідок чого позивач вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечував, з підстав викладених в письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.
У провадженні Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження № 40221815 з примусового виконання: наказів Господарського суду Черкаської області № 925/1194/13 від 01.10.2013, № 06/1611 від 15.02.2011, № 925/908/13 від 29.10.2013, № 12/2487 від 28.09.2011, №18/5026/1793/2011 від 11.10.2011, №02/1410 від 28.11.2012, №925/907/13 від 12.02.2014, № 17/2472 від 05.05.2011; виконавчих листів Черкаського окружного адміністративного суду № 2а/2370/358/2012 від 10.05.2012, №2а/2370/3017/2012 від 13.03.2013; постанови Інспекції ДАБК №1343 від 19.11.2012, №1344 від 19.11.2012.
Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження № 40221815 від 10.10.2013 року відкритої на підставі наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1194/13 від 01.10.2013 у ДВС у зведеному ВП перебувало стягнення з СТ «Будгарант 2000» (боржник) на користь КП «Черкасиводоканал» (стягувач) заборгованість в сумі 12727, 85 грн.
В подальшому, у відповідності до договору про відступлення права вимоги (цесії) від 04.02.2015 КП «Черкасиводоканал» на користь гр. ОСОБА_4 первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває права вимоги належне первісному кредиторові і відповідності до рішення Господарського суду Черкаської області від 17.09.2013 у справі № 925/1194/13 про стягнення з СТ «Будгарант-2000» - 12727, 85 грн. Також, згідно даного договору, ОСОБА_4 у відповідності до п. 2 задовільняє вимоги шляхом передачі будівельних матеріалів що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Котовського, 99/1 в межах боргу. (а.с. 13-15). Крім того, 04.02.2015 року між СТ «Будгарант-2000» та гр. ОСОБА_4 укладеного договір про умови передачі незавершеного будівництва. (а.с. 28-29) та складені акти прийому -передачі (а.с. 31).
Судом з'ясовано, що 04.02.2015 КП «Черкасиводоканал» у зв'язку з погашенням боргу по СТ «Будгарант-2000» за рахунок укладеного договору цесії з гр. ОСОБА_4 надіслало до ДВС клопотання про закриття ВП відносно боржника СТ «Будгарант-2000» згідно рішення Господарського суду Черкаської області від 17.09.2013 року у справі № 925/1194/13 на суму 12727, 85 грн.(а.с. 22).
На підставі даного клопотання постановою державного виконавця Центрального ДВС Черкаського МУЮ від 09.02.2015 у ВП № 40221815 у зв'язку з фактичним виконанням рішення у відношенні стягувача (КП «Черкасиводоканал») закінчено виконавче провадження. Також, постановою від 09.02.2015 у ВП № 40221815 про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження на підставі закінчення виконавчого провадження по наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1194/13 від 01.10.2013 було виведено дане ВП з примусового виконання.
Не погоджуючись з винесеною постановою від 09.02.2015 позивач звернувся до суду.
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку являється Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).
Відповідно до ст. 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктами 1-2 ст. 2 Закону № 606-XIV зазначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).
Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.(1,2 ст. 8 Закону № 606-XIV).
Частиною 5 ст. 8 Закону № 606-XIV передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Суд також врахував положення глави 47 Цивільного кодексу України, та погоджується з доводами позивача про заміни його як нового кредитора по борговому зобов'язанню СТ «Буднарант-2000» в сумі 12727, 85 грн. Проте, наголошує, що позивач не може бути стороною виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1194/13 від 01.10.2013 до заміни останнього (процесуальне правонаступництво) в судовому порядку Господарським судом.
Статтею 25 ГПК встановлено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Питання процесуального правонаступництва також роз'яснено в п. 1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" 783. Зазначеною статтею ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 ГПК). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.
Пунктом 12 ч. 1 ст. 37 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 8 цього Закону.
Як вбачається з листа від 12.02.2015 № 5795 (а.с. 16) судом встановлено, що позивач 10.02.2105 року звертався до ДВС з клопотанням про зняття з аукціону лоту з реалізації незавершеного будівництва багаторівневих гаражів, в чому йому було відмовлено. Також, в даному листі роз'яснено було позивачу обставини зупинення електронних торгів.
Пунктом 4.13 «Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна» затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5 встановлено, що у разі виникнення обставин, що перешкоджають проведенню прилюдних торгів, оголошується перерва до усунення таких обставин, про що ліцитатором складається акт про зупинення прилюдних торгів з фіксацією підстави та рішення про їх зупинення. Під час оголошення перерви ліцитатор обов'язково інформує учасників та осіб, що мають право бути присутні на прилюдних торгах, про дату і час відновлення аукціону. У разі усунення підстав для зупинення прилюдних торгів ліцитатор негайно здійснює заходи щодо відновлення прилюдних торгів у цілому або по окремому лоту із збереженням попередніх умов їх проведення та без уцінки майна.
Тобто, виходячи з норм як нормативно-правового акта так і з підзаконного акта підстав задовольнити клопотання позивача про зупинення ВП у державного виконавця не було, оскільки ст. 8, 37 Закону № 606-XIV чітко визначено порядок заміни сторони виконавчого провадження та порядок звернення з різними заявами саме сторін ВП.
Крім того, як встановлено судом КП «Черкасиводоканал» 04.02.2015 надіслало до ДВС клопотання про закриття ВП відносно боржника СТ «Будгарант-2000» згідно рішення Господарського суду Черкаської області від 17.09.2013 року у справі № 925/1194/13 на суму 12727, 85 грн. у зв'язку з погашенням боргу.
Виходячи з приписів п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, державним виконавцем правомірно було закінчено дане ВП.
Суд також роз'яснює позивачу, що питання про заміну вибулої сторони вирішується в даному випадку лише в судовому порядку Господарським судом Черкаської області в межах справи № 925/1194/13 і не може належати до компетенції ДВС, а тому позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача розглянути питання про заміну сторони ВП не підлягає до задоволення.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 185-187 КАС України.
Суддя В.В. Мишенко
Повний текст постанови виготовлено 22.04.2015