Копія
Справа № 822/854/15
20 квітня 2015 року 11:35м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіКовальчук А.М.
при секретаріБачку А.М.
за участі:представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Хмельницькому про стягнення заборгованості, -
позивач звернувся в суд з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Хмельницькому про стягнення невідшкодованих витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам держав-учасниць СНД та членів їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання до України в сумі 3120,77 грн. за період листопад - грудень 2014 року. Зазначає, що станом на день звернення з позовом до суду вказана заборгованість добровільно не погашена, а тому просить суд стягнути її примусово.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задоволити їх в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши додані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задоволити частково з таких підстав.
Суд встановив, що позивачем було складено акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та направлено до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Хмельницькому.
Проте, відповідачем не прийнято до відшкодування суми виплачених пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам держав - учасниць СНД та членів їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання до України за період листопад - грудень 2014 року в сумі 3120 грн. 77 коп. по пенсіонерах: ОСОБА_3 (в сумі 300 грн.), ОСОБА_4 (в сумі 300 грн.), ОСОБА_5 (в сумі 302,38 грн.), ОСОБА_6 (в сумі 300 грн.), ОСОБА_7 (в сумі 407,72 грн.), ОСОБА_7 (в сумі 407,72 грн.), ОСОБА_8 (в сумі 300 грн.), ОСОБА_9 (в сумі 619,35 грн.), ОСОБА_10 (в сумі 183,60 грн.).
Наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується доданими до матеріалів справи ОСОБА_9 щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за листопад - грудень 2014 року; Таблицями розбіжностей за листопад - грудень 2014 року; Списками осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності листопад - грудень 2014 року.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон) особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода), пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Статтею 3 даної Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.
Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до ч. 3 Прикінцевих положень Закону відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги. Уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду соціального страхування від нещасних випадків страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.
Згідно абзацу 8 пункту 3 Прикінцевих положень Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.
Відповідно до п.5 ст. 24 Закону, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Постановою Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, зокрема таких, як сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
З огляду на викладені норми суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в частині стягнення невідшкодованих витрат на виплату пенсій по інвалідності та по втраті годувальника таким пенсіонерам як ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 на загальну суму 2787 грн. 17 коп.
ОСОБА_8 є вимушеною переселенкою з Донецької області, а тому управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому взято на облік та проводилась виплата пенсії за листопад - грудень 2014 року в сумі 300 грн. Однак суд звертає увагу на те, що відповідно до заяви від 04.11.2014 року ОСОБА_8 повідомила відповідача, що виїжджає до постійного місця проживання, тому кошти в сумі 150 грн. за грудень 2014 року не підлягають стягненню. Вищенаведене також підтверджується Порядком надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції та Тимчасовим Порядком фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської області.
Суд не погоджується з висновками позивача про те, що відшкодування пенсії ОСОБА_10 повинно здійснюватись відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" дія даного закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах організаціях, незалежно від форми власності та господарювання, у фізичних осіб, та осіб які забезпечують себе роботою самостійно.
Випадок із ОСОБА_10 не підтверджується медичним висновком про причинний зв'язок із виробництвом і під час виконання трудових обов'язків, тому призначена ОСОБА_10 сума витрат на виплату допомоги на поховання не може відшкодовуватись за рахунок страхових коштів Фонду, а тому позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З врахуванням наведеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 71, 158- 163, 254 КАС України, суд, -
адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому задоволити частково.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Хмельницькому на користь управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому суми виплачених пенсій у розмірі 2787 грн. 17 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 23 квітня 2015 року
Суддя/підпис/
"Згідно з оригіналом" Суддя А.М. Ковальчук