20 квітня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1014/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в м. Білозерському районі Херсонської області (далі - позивач, УПФУ в Білозерському районі) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 1194,03 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебуває на обліку в УПФУ в Білозерському районі та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі-ЄСВ, єдиний внесок). Однак, відповідач не виконує покладеного на нього законодавством обов'язку зі сплати ЄСВ, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в сумі 1194,03 грн., що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Від позивача надійшло до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача копію ухвали про відкриття провадження у справі та закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду, яким відповідач був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Однак, поштове відправлення повернулись з причин незалежних від суду.
Згідно з ч.11 ст.35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату , час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми законодавства, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 03.07.2006 р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2.
Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно із положеннями Закону № 2464-VI та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 (у редакції на час виникнення правовідносин), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, йому надано право стягувати у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів. Відповідно до ст. 25 зазначеного закону, недоїмка по єдиному внеску може стягуватись у судовому порядку.
Таким чином, управлінню Пенсійного фонду України в Білозерському районі надано право звертатись до адміністративного суду з позовом про стягнення недоїмки по єдиному внеску.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п.4 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
За приписами ч.11 ст. 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Базу нарахування єдиного соціального внеску визначено ст.7 Закону № 2464-VI, в тому числі і для платників визначених у пунктах 4, 5 ч.1 ст.4 цього Закону. При цьому правовою нормою установлено, що сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
За визначенням наданим п.5 ч.1ст.1 Закону № 2464-VI, мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Мінімальний єдиний соціальний внесок для цих же осіб, враховуючи встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" у 2013 році, розмір мінімальної заробітної плати складав: в січні - березні - 398 грн. 01 коп. щомісячно (34,7% від мінімальної заробітної плати).
Пунктом 1 ч.2 ст. 6 Закону № 2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
За приписами ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
За приписами ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. В разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
Згідно ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У цих же випадках територіальний орган ПФУ також має право звернутись до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є обов'язком для особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку як фізична особа - підприємець, в тому числі для тої, яка знаходиться на спрощеній системі оподаткування.
Доказів оскарження вимоги №ф-65 від06.06.2013 р. відповідачем до суду не надано. Не надано сторонами і доказів примусового виконання цієї вимоги в повному обсязі органами державної виконавчої служби. Тому позивач має право на звернення до суду із даним позовом щодо стягнення недоїмки в сумі 1194,03 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не сплачено борг з єдиного соціального внеску за період розрахунку з січня по березень 2013 року в загальній сумі 1194,03 грн.
Таким чином, враховуючи що відповідачем не виконано обов'язку платника єдиного внеску, передбаченого Законом № 2464-VI, добровільно не сплачено суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тому недоїмка в розмірі 1194,03 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 128, 158-163, 167 КАС України суд,-
постановив:
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області (код ЄДРПОУ 21294891) недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1194 (одна тисяча сто дев'яносто чотири) грн. 03 коп. на р/р 37197104002101, МФО 852010 ГУДКСУ.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Пекний А.С.
кат. 10.1