про відмову у відкритті провадження
Справа № 817/987/15
09 квітня 2015 року м. Рівне
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Кравчук Т.О., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
доКузнецовського міського суду
провизнання дій та бездіяльності протиправними,
До Рівненського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Кузнецовського міського суду про визнання дій та бездіяльності протиправними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 оскаржує до Рівненського окружного адміністративного суду дії та бездіяльність Кузнецовського міського суду, за наслідком розгляду у Кузнецовському міському суді справи за позовом ОСОБА_1 у порядку цивільного судочинства та прийняття відповідного судового рішення за результатом розгляду, з яким не погоджується ОСОБА_1 Посилаючись на те, що у складній економічній ситуації, що склалася в Україні, ОСОБА_1 може втратити своє майно, свої кошти, що заборгував банк, ОСОБА_1 просить визнати дії та бездіяльність відповідача протиправними, оскільки вважає, що справа у Кузнецовському міському суді за її позовом розглянута з порушенням процесуального та матеріального права.
Згідно із статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. У статті 124 Конституції України проголошено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Однак, це не означає, що правопорядок в Україні дозволяє звертатися з будь-якими позовними вимогами до будь-якого суду.
Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів.
Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
За змістом позовної заяви є очевидним, що позивач, поза межами встановленого законом процесуального порядку, намагається отримати оцінку судового рішення і дій суддів при його прийнятті.
При цьому суд зазначає, що рішення, дії чи бездіяльність судів та суддів, вчинені у зв'язку з розглядом судових справ, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Правопорядок в Україні побудований на засадах, відповідно до яких один суд першої інстанції не має право втручатися в діяльність іншого суду чи суддів першої інстанції у зв'язку з їх рішеннями, діями чи бездіяльністю, пов'язаних з розглядом справ.
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Такий висновок випливає з того, що відповідно до статті 6 Закону України від 07.07.2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус судів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняється і тягне передбачену законом відповідальність.
Особи, які беруть участь у справі, здійснюють надані їм законом процесуальні права, у тому числі й ті, що передбачені статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України, як під час судового розгляду справи, так і поза межами судового засідання, а суд забезпечує здійснення цих прав процесуальними засобами та відповідними діями поза межами судового розгляду.
Згідно зі статтею 14 Закону України від 07.07.2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.
Таким чином, не кожне рішення, дія чи бездіяльність судді чи суду у зв'язку з розглядом справи підлягає оскарженню. Закон допускає оскарження рішень, дій чи бездіяльності судді чи суду лише у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 12.06.2009 року №6 зазначив, що суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Такого ж висновку дійшла колегія суддів Вищого адміністративного суду України (Ухвала Вищого адміністративного суду від 11.01.2011 року №К-21890/08), в якій зазначено, що при постановлені рішень порядок правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України, з огляду на що позови, в яких оскаржуються акти і дії судів при здійсненні ними правосуддя, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
У зв'язку з цим, суд зазначає, що звернення громадянина до судів, голів судів або безпосередньо до суддів з питань здійснення правосуддя у конкретній справі поза межами судового процесу є неприпустимим і не підлягає розгляду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись статтями109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Кузнецовського міського суду про визнання дій та бездіяльності протиправними.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, - надіслати особі, що звернулась з позовом.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Кравчук Т.О.