16 квітня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/615/15-а
Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
суддів - Костенко Г.В. , Ясиновського І.Г. ,
за участю:
секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивачів - ОСОБА_2,
представника відповідачів - Сиромятнікова В.В.,
представника третьої особи - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_8, законним представником якої є ОСОБА_9, про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
23 лютого 2015 року позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, з урахуванням уточненої позовної заяви від 12.03.2015 /а.с. 46-47/, про визнання дій Міністерства внутрішніх справ України, які виразилися у прийнятті акта індивідуальної дії - рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі працівника міліції одноособово ОСОБА_8 протиправними; скасування рішення Міністерства внутрішніх справ України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі працівника міліції одноособово ОСОБА_8; зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення виплати ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 одноразової грошової допомоги у разі загибелі працівника міліції в розмірі 1/5 частки від загального розміру допомоги кожному позивачу, а саме по 121800 грн., та провести дану виплату в строки, визначені чинним законодавством України; зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області здійснити виплати ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 одноразової грошової допомоги у разі загибелі працівника міліції в розмірі 1/5 частки від загального розміру допомоги кожному позивачу, а саме по 121800 грн., та провести дану виплату в строки, визначені чинним законодавством України.
В обґрунтування позовних вимог зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_7 під час виконання службових обов'язків в зоні проведення АТО загинув ОСОБА_10, який з 19.05.2014 по ІНФОРМАЦІЯ_7 проходив службу в органах внутрішніх справ. Позивачі є батьками загиблого та його рідними братами, тому вважають, що як члени сім'ї загиблого працівника міліції, який безпосередньо брав участь у антитерористичній операції, одночасно з дочкою загиблого ОСОБА_8, набули право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 609000 грн. Пояснюють, що 12.12.2014 ними було подано заяву та відповідні документи для отримання одноразової грошової допомоги. Однак, листом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 4/26 від 13.01.2015 позивачів повідомлено про прийняття рішення про здійснення вищевказаної виплати дочці загиблого ОСОБА_8 одноособово та в повному обсязі. Позивачі не погодилися з таким рішенням, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
30.03.2015 до суду від Міністерства внутрішніх справ України надійшли письмові заперечення проти позову, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що за приписами ч. 3 ст. 23 Закону України "Про міліцію" /у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/ у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Пояснює, що оскільки у загиблого ОСОБА_10 є донька ОСОБА_8, яка є членом сім'ї загиблого у розумінні вказаної норми, 25.12.2014 було затверджено відповідний висновок про призначення одноразової грошової допомоги донці загиблого працівника міліції ОСОБА_8. Зазначає, що батьки загиблого працівника міліції отримують одноразову грошову допомогу лише у разі відсутності у цієї особи членів сім'ї, а проведення виплат рідним братам і сестрам взагалі не передбачено.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів залучено ОСОБА_8, законним представником якої є ОСОБА_9.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідачів та представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 /а.с. 106/.
Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавські області № 551 о/с від 21.11.2014 "По особовому складу" рядового міліції ОСОБА_10, міліціонера взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Полтавщина" УМВС виключено зі списків особового складу за смертю ІНФОРМАЦІЯ_7 /а.с. 85/.
Як вбачається з висновку службового розслідування за фактом загибелі та отримання поранень працівниками БПСМОП "Полтавщина" у відрядженні в районі проведення АТО, затвердженого 04.12.2014, загибель міліціонера взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Полтавщина" УМВС рядового міліції ОСОБА_10 у відповідності до п. 3.11 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346 сталася при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю /а.с. 95/.
За висновком акту про нещасний випадок № 75 форми Н-1 від 08.12.2014, що стався близько 12.00 год. ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_10, нещасний випадок трапився в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю /а.с. 97-99/.
12.12.2014 ОСОБА_9, яка є матір'ю доньки загиблого ОСОБА_10 - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 80/, звернулася до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавські області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги /а.с. 75-83/.
Також до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавські області звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_5 із заявами про виплату одноразової грошової допомоги від 12.12.2014 /а.с. 101-116/.
За результатами розгляду матеріалів для призначення одноразової грошової виплати за загиблого (померлого) ІНФОРМАЦІЯ_7 рядового міліції міліціонера взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Полтавщина" УМВС України в Полтавській області ОСОБА_10, складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) працівника міліції згідно із Законом України "Про міліцію", який затверджено 25.12.2014, та згідно якого одноразову грошову допомогу в розмірі 609000 грн. призначено доньці загиблого - ОСОБА_8 /а.с. 74/.
Як вбачається з висновку, одноразову грошову допомогу в сумі 609000 грн. виплачено згідно платіжного доручення від 26.12.2014 № 882 /зворот а.с. 74/.
Листами Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавські області від 13.01.2015 № 4/26 та № 4/27 ОСОБА_5 та ОСОБА_1 повідомлено про прийняте рішення, зокрема зазначено, що оскільки у загиблого ОСОБА_10 залишилася донька ОСОБА_8, Міністерством внутрішніх справ України прийнято рішення щодо призначення грошової допомоги донці загиблого /а.с. 11, 12/.
Також на звернення позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 листами Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавські області від 20.01.2015 № 4/кол-6 та від 03.02.2015 № 4/кол-10, кол/14, позивачів повідомлено, що оскільки у загиблого ОСОБА_10 залишилася донька ОСОБА_8, то Міністерством внутрішніх справ України прийнято рішення про право останньої на отримання одноразової грошової допомоги /а.с. 13, 15/.
Позивачі не погодилися з діями Міністерства внутрішніх справ України, що виразилися у прийнятті рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі працівника міліції одноособово ОСОБА_8, та з рішенням Міністерства внутрішніх справ України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі працівника міліції одноособово ОСОБА_8, у зв'язку з чим звернулися до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріалами справи підтверджено, що 12.12.2014 ОСОБА_9, яка є матір'ю доньки загиблого ОСОБА_10 - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 80/, звернулася до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавські області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги /а.с. 75-83/.
Як вбачається зі змісту заяви, до заяви ОСОБА_9 було додано копію паспорта, копія свідоцтва про народження, копію свідоцтва про народження ОСОБА_8, копію ідентифікаційного номера, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_10, копію рішення Зіньківського районного суду, довідку про реєстрацію місця проживання, довідку про відкритий рахунок в ПриватБанку.
Також до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавські області звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_5 із заявами про виплату одноразової грошової допомоги від 12.12.2014 /а.с. 101-116/.
Як вбачається зі змісту зазначених вище заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_5 до своїх заяв було додано копії паспортів, копії ідентифікаційного номера, копії свідоцтва про смерть ОСОБА_10, довідку про місце реєстрації та проживання, довідку та довідку про відкритий рахінок.
Крім того, ОСОБА_5 подано заяву від 12.12.2014, якою повідомлено, що його син ОСОБА_10 після розірвання шлюбу з квітня 2011 року проживав за адресою АДРЕСА_1 разом з ним, матірю ОСОБА_1, братами ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у цивільному шлюбі ОСОБА_9 не проживав /а.с. 115/.
Представник відповідачів у судовому засіданні пояснив, що позивачі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не зверталися із заявами та відповідними пакетами документів у порядку, передбаченому Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707.
Доказів на підтвердження звернення позивачами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до відповідачів із заявами та відповідними пакетами документів для виплати грошової допомоги у порядку, передбаченому Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707, суду не надано.
Судом встановлено, що рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 28.04.2011 у справі № 2-120/11р, яке набрало законної сили 10.05.2011, позовну заяву ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про розірвання шлюбу задоволено. Шлюб укладений 11 серпня 2007 року виконкомом Комишівської сільської ради Охтирського району Сумської області, актовий запис № 04 між ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 розірвано. Після розірвання шлюбу залишено прізвище ОСОБА_9 - ОСОБА_9, ОСОБА_10 - ОСОБА_10 /а.с. 81/.
Від шлюбу ОСОБА_9 та ОСОБА_10 народилася дитина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 80/.
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та проживає разом з матір'ю ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_2 з 10.12.2014, що підтверджується довідкою Охтирського МС УДМС в Сумській області від 10.12.2014 № 3834 /а.с. 82/.
У свою чергу ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4, з дня народження по 14.11.2014 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Зіньківського районного сектору УДМС України в Полтавській області № 27/1074 від 19.12.2014 /а.с. 116/.
Статтею 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Права члена сім'ї має одинока особа.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Таким чином, дитина ОСОБА_10 - донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, народжена від шлюбу з ОСОБА_9, незалежно від місця свого проживання, належить до сім'ї свого батька ОСОБА_10.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про міліцію" /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 1 пункту 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 /надалі - Порядок/, одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі загибелі (смерті) працівника міліції, податкової міліції під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю. Грошова допомога виплачується членам сім'ї загиблого (померлого), а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям у розмірі десятирічного грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 4 Порядку для виплати грошової допомоги у разі загибелі (смерті) працівника міліції, податкової міліції члени його сім'ї, а в разі їх відсутності - батьки та утриманці подають органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження таким працівником служби: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком; копію довідки кадрового підрозділу органу про обставини загибелі; копію свідоцтва про смерть; копію свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); копії свідоцтва про народження дітей - для виплати грошової допомоги дітям; копію свідоцтва про народження працівника міліції, податкової міліції - для виплати грошової допомоги батькам; довідку про перебування на утриманні у загиблого (померлого) працівника міліції, податкової міліції - для виплати грошової допомоги утриманцям; копію посвідчення про призначення особи опікуном чи піклувальником (у разі здійснення опіки чи піклування над дітьми особи рядового або начальницького складу); довідку про грошове забезпечення працівника міліції, податкової міліції; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника); копію ідентифікаційного номера.
Пунктом 7 Порядку передбачено, що орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).
МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.
Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям.
Грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі.
Працівник міліції, податкової міліції, у разі його загибелі (смерті) члени його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батьки та утриманці можуть пред'явити МВС та ДПА вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги.
Аналізом вказаних вище норм встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, виплачується сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності, його батькам та утриманцям.
Відтак, оскільки дитина ОСОБА_10 - донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, народжена від шлюбу з ОСОБА_9, незалежно від місця свого проживання, належить до сім'ї свого батька ОСОБА_10, одноразова грошова допомога повинна виплачуватися донці загиблого працівника міліції ОСОБА_8, законним представником якої є її мати ОСОБА_9.
Матеріалами справи підтверджено, що за результатами розгляду матеріалів для призначення одноразової грошової виплати за загиблого (померлого) ІНФОРМАЦІЯ_7 рядового міліції міліціонера взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Полтавщина" УМВС України в Полтавській області ОСОБА_10, складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) працівника міліції згідно із Законом України "Про міліцію", який затверджено 25.12.2014, та згідно якого одноразову грошову допомогу в розмірі 609000 грн. призначено доньці загиблого - ОСОБА_8 /а.с. 74/.
Листами Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавські області від 13.01.2015 № 4/26 та № 4/27 ОСОБА_5 та ОСОБА_1 повідомлено про прийняте рішення, зокрема зазначено, що оскільки у загиблого ОСОБА_10 залишилася донька ОСОБА_8, Міністерством внутрішніх справ України прийнято рішення щодо призначення грошової допомоги донці загиблого /а.с. 11, 12/.
Позивачі в обґрунтування позовних вимог посилаються на рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 "У справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї")".
Так, згідно пункту 1 рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 під членом сім'ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони за змістом пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої та п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" треба розуміти особу, що перебуває з суб'єктом права на пільги щодо оплати користування житлом і комунальними послугами у правовідносинах, природа яких визначається: кровними (родинними) зв'язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем, працівником міліції, особового складу державної пожежної охорони; веденням з ним спільного господарства. Такі ознаки (вимоги) застосовуються диференційовано при конкретному визначенні членів сім'ї, які мають право на названі пільги.
До кола членів сім'ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Щодо них ознака (вимога) ведення спільного господарства з суб'єктом права на пільги в оплаті користування житлом і комунальними послугами застосовується лише у передбачених законом випадках. Діти є членами сім'ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні.
Членами сім'ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом з суб'єктом права на пільги і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його (її) близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають з військовослужбовцем, працівником міліції, особового складу державної пожежної охорони у безпосередніх родинних зв'язках (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші).
Таким чином, вказаним рішенням Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 надано офіційне тлумачення положень, зокрема, частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію", тоді як виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції та компенсація заподіяння шкоди його майну урегульована статтею 23 Закону України "Про міліцію", а тому вказане рішення до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.
Слід також зазначити, що позивачами не надано до суду належних та допустимих доказів того, що позивачі спільно проживали із загиблим ОСОБА_10 та були пов'язані із загиблим спільним побутом. Та обставина, що позивач був зареєстрований за однією адресою з адресою реєстрації позивачів не є беззаперечним доказом того, що ОСОБА_10 проживав за адресою фактичної реєстрації разом зі всіма позивачами та вів з ними спільне господарство. Не посвідчена ксерокопія акту встановлення факту від 20.02.2015, складеного депутатами міської ради після загибелі ОСОБА_10 зі слів третіх осіб, також не є належним та допустимим доказом того, що загиблий ОСОБА_10 вів спільне господарство з позивачами.
Главою 6 Цивільного процесуального кодексу України врегульовано розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частини 1, 2 статті 256 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, встановлення у судовому порядку фактів, що мають юридичне значення здійснюється у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Однак, позивачами не надано судових рішень, якими би було встановлено факт спільного проживання позивачів із загиблим ОСОБА_10 та їх пов'язаність спільним побутом.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) працівника міліції ОСОБА_10, оформлене висновком, що затверджений 25.12.2014, згідно якого одноразова грошова допомога в сумі 609000 грн. призначена донці загиблого ОСОБА_10 - ОСОБА_8, прийнято на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені статтею 23 Закону України "Про міліцію" та нормами Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Що стосується позовних вимог про визнання дій Міністерства внутрішніх справ України, які виразилися у прийнятті акта індивідуальної дії - рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі працівника міліції одноособово ОСОБА_8 протиправними, то суд виходить з того, що правові наслідки для позивача створює саме висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) працівника міліції згідно із Законом України "Про міліцію", затверджений 25.12.2014, як рішення суб'єкта владних повноважень. Окремих дій, крім винесення висновку, які б порушували права позивачів, судом не встановлено.
Таким чином, позовні вимоги про визнання дій Міністерства внутрішніх справ України, які виразилися у прийнятті акта індивідуальної дії - рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі працівника міліції одноособово ОСОБА_8 протиправними, про скасування рішення Міністерства внутрішніх справ України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі працівника міліції одноособово ОСОБА_8 та про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення виплати ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 одноразової грошової допомоги у разі загибелі працівника міліції в розмірі 1/5 частки від загального розміру допомоги кожному позивачу, а саме по 121800 грн., та провести дану виплату в строки, визначені чинним законодавством України, - необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області здійснити виплати ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 одноразової грошової допомоги у разі загибелі працівника міліції в розмірі 1/5 частки від загального розміру допомоги кожному позивачу, а саме по 121800 грн., та провести дану виплату в строки, визначені чинним законодавством України, суд зазначає, що відповідно до положень пункту 4 Порядку грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі.
Однак, з огляду на те, що Міністерством внутрішніх справ України не було прийнято рішення про призначення виплати ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 одноразової грошової допомоги у разі загибелі працівника міліції в розмірі 1/5 частки від загального розміру допомоги кожному позивачу, а саме по 121800 грн., у Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області відсутній обов'язок щодо виплати такої грошової допомоги позивачам.
Таким чином, позовна вимога про зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області здійснити виплати ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 одноразової грошової допомоги у разі загибелі працівника міліції в розмірі 1/5 частки від загального розміру допомоги кожному позивачу, а саме по 121800 грн., та провести дану виплату в строки, визначені чинним законодавством України, -необґрунтована, передчасна, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_8, законним представником якої є ОСОБА_9, про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 21 квітня 2015 року.
Головуючий суддя С.С. Сич
суддя суддя Г.В. Костенко І.Г. Ясиновський