ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
17 квітня 2015 року м. Львів № 813/1518/15
16 год. 32 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Бігуна Н.Т. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1;
відповідача: представник не прибув;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану м. Стрия Реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану м. Стрия Реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДРАЦС м. Стрия), в якому просить:
«Визнати відмову від 21.03.2015 року про внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_1 неправомірною.
Зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану м. Стрия Реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1, вказавши в графі «національність» його батька - ОСОБА_3 (ОСОБА_2) - національність «поляк» та вказавши національність ОСОБА_1 - «поляк».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що відповідачем безпідставно відмовлено у внесенні змін щодо національності до актових записів про його народження та одруження, оскільки позивач є поляком, як і його батько. Позивач стверджує, що його дідусь ОСОБА_6 та бабуся ОСОБА_7 були поляками, і цю обставину підтверджує факт їхнього народження на території Польщі, а саме м. Ярослав. ОСОБА_1 також зазначив, що він дотримується польських звичаїв та традицій, сповідує римо-католицьку віру. На думку позивача, відповідач безпідставно не взяв до уваги зазначені вище обставини, тому його відмова щодо внесення змін до актових записів, про які просить позивач, є необґрунтованою, у зв'язку із наведеним просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, надіслав до суду заперечення, зміст якого зводиться до наступного. Розгляд заяви ОСОБА_1 та аналіз зібраних за заявою документів були проведені у відповідності до вимог Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року та Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану в Україні» від 01.07.2010 р. № 2398-VІ. Відповідно до зазначених норм законодавства при визначенні питань щодо можливості внесення змін, доповнень до актових записів, відділ в якості доказів може приймати лише відомості, занесені до актових записів, метричних записів, а також Витягів з ДРАЦСГ.
Також зазначив, що при реєстрації народження дитині не присвоюється національність. Національність батька дитини - ОСОБА_3 - «українець», національність матері дитини - ОСОБА_4 - «українка». Тому, позивач при отриманні першого паспорта громадянина СРСР (на підставі якого укладений ним у 1986 році шлюб), мав національність «українець».
Вказав, що ОСОБА_1 надана повна виписка з свідоцтва про народження його батька - ОСОБА_3, яка не містить відомостей щодо національності дитини та національності батьків. А тому відсутні документальні підтвердження приналежності батьків позивача до польської національності.
Відтак, відмова відповідача у внесенні змін до актових записів щодо національності «поляк» є законною і правомірною, оскільки зібрані докази, підтверджують національність заявника - «українець».
Крім цього, зазначив, що відділи ДРАЦС в Україні відносяться до органів виконавчої влади і зобов'язані діяти в межах своїх повноважень, що встановлюються законодавством. Зокрема, вносити до актових записів доповнення (у разі відсутності відомостей в графах актових записів), виправлення (у разі допущення помилок при складанні актових записів), зміни (у разі зміни особою, щодо якої складений актовий запис особистих даних, або даних про її батьків). Відновлення національності не входить до компетенції відділів ДРАЦС. І внесення таких змін є перевищенням повноважень відділу. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Суд заслухав пояснення позивача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
18.03.2015 року ОСОБА_1 звернувся до ВДРАЦС м. Стрия із заявою про внесення змін в актовому записі про народження №448 від 31.07.1954 р. складеного відділом ДРАЦС по м. Стрию щодо зміни національності батька з «українець» на «поляк», а в актовому записі про шлюб №22 від 25.01.1986 року складеного відділом ДРАЦС по м. Стрию між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 щодо внесення змін у графі національність з «українець» на «поляк».
Висновком керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану ВДРАЦС м. Стрия про внесення змін до актового запису цивільного стану від 21.03.2015 заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення з підстав відсутності необхідних документів та роз'яснено йому право звернення до суду для вирішення даного питання.
Така відмова відповідача, на думку позивача, є неправомірною, оскільки при її прийнятті не враховано усіх істотних обставин, які на думку позивача, свідчать про обґрунтованість його заяви.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням регулює Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 р. №2398-VI (далі - Закон №2398). У статті 9 цього Закону передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану, відповідно до частини 3 статті 9 Закону №2398, це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку. Відповідно до частини 4 тієї ж статті для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №2398 внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Згідно з частиною 5 статті 9 Закону №2398 правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.
На виконання вимог цих вимог Закону наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. № 96/5 затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила №96/5), у п. 1.1 яких передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
Згідно до п. 1.7 Правил №96/5 зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил. У разі зберігання актового запису цивільного стану (метричного запису) у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису (метричного запису) проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до п. п. 2.1, 2.6 Правил №96/5 заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред'явленні паспорта або паспортного документа. Разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Відповідно до п. 2.7 Правил №96/5 на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.
Якщо в актовому записі про народження відсутні графи «По батькові» та «Місце народження», що стосуються відомостей про дитину, або відсутні відомості у цих графах, їх доповнення проводиться з урахуванням даних паспорта громадянина України або паспортного документа особи, відносно якої складено запис, та імені батька дитини, зазначеного в ньому.
Відповідно до п.2.12 Правил №96/5, на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ ДРАЦС складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову у цьому за наведеною формою. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження у судовому порядку, що відповідає диспозиції норми п.1 ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Також, суд зазначає, що внесення змін до актового запису про народження не можливо за відсутності документів, що підтверджували допущену помилку у графі національність батька ( п.2.15.9. Правил №96/5).
Відповідно до ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрація акта цивільного стану.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них.
Як вбачається з матеріалів справи, при державній реєстрації народження дитини ОСОБА_1 заявниками були його батьки. Відтак, вони були ознайомлені з інформацією, що зазначена в актовому запису про народження №448 від 31.07.1954 р. складеного відділом ДРАЦС по м. Стрию, а саме у графі «національність батька» - українець. Докази, що за життя такий актовий запис про народження оскаржувався відсутні.
Суд враховує також і те, що відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовується наявність підстав для внесення змін, про які просить ОСОБА_1, до матеріалів справи долучено повну виписку з Свідоцтва про народження його батька - ОСОБА_3 (а.с. 7).
В той же час, судом не враховується вказана виписка, оскільки в такій національність дідуся, бабусі та батька позивача не значиться, що у свою чергу не може підтверджувати його належності до національності «поляк».
Суд також зазначає, що внесення змін до актових записів, згідно п. 2.15 Правил №96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, можливе лише у разі, якщо в актовому записі є перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості. Вказаною нормою не передбачено можливість зміни національності.
Доказів, які б підтверджували, що під час державної реєстрації акту цивільного стану позивача були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості) суду не надано, до матеріалів справи не долучено.
Також, в судовому засіданні позивачем не наведено обґрунтувань, в чому полягає порушення відповідача.
Відтак, з врахуванням вищенаведеного, відповідачем обґрунтовано надано висновок про неможливість внесення змін до актового запису шляхом зміни національності батька «українець» на «поляк» в актовому записі про народження №448 від 31.07.1954 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Стрию реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції у Львівській області та про відмову у зміні національності нареченого «українець» на «поляк» в актовому записі про шлюб №22 від 25.01.1986 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Стрию реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції у Львівській області.
Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що зміна національності не є компетенцією відділу, дане питання може бути вирішене в судовому порядку відповідно до статті 11 Закону України «Про національні меншини».
Відтак, у суду відсутні також і підстави щодо зобов'язання відповідача внести зміни у актовий запис про народження позивача.
Відповідно до роз'яснень, наведених у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» № 12 від 07 липня 1995 року, питання щодо встановлення неправильності в актовому записі про народження, зокрема щодо доповнення відомостей про національність та громадянство батьків, суд вирішує на підставі письмових (архівних матеріалів, відомостей, які містяться в паспорті, інших посвідчень тощо) та інших доказів, що з достовірністю підтверджують заявлену вимогу.
Частиною другою статті 256 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, окрім зазначених у частині першій статті 256 ЦПК України, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 234 ЦПК України передбачено, що суд в порядку непозовного цивільного судочинства може розглядати справи про підтвердження наявності або відсутності і юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
З аналізу вказаних норм вбачається, що позивач може звернутися в порядку цивільного судочинства із заявою пpо встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Враховуючи вищенаведене, вимоги щодо зобов'язання внести відповідні зміни до актових записів є передчасними, оскільки лише за наслідками розгляду заяви позивача в порядку визначеному цивільним законодавством, буде встановлено про наявність, відсутність спору по зазначених позовних вимогах, що є підставою для відмови в їх задоволенні на момент вирішення даної справи.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.
Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що воно було прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.
Керуючись ст.ст. 17-19, 70, 94, 160-163, 167 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 22.04.2015 року.
Суддя Клименко О.М.