Справа: № 826/10894/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
15 квітня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
при секретарі: Погорілій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2014 року по справі за їх позовом до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови, -
ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови від 26 червня 2014 року № 000258 про накладення штрафу в розмірі 136 000, 00 грн. за правопорушення у галузі цивільної авіації.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволенні позову у повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.
З матеріалів справи вбачається, що за наслідками перевірки інформації, викладеної у протоколі про правопорушення у галузі цивільної авіації від 18 червня 2014 року №000258 та телеграмі Украероцентру ТЛГ №152140 Державна авіаційна служба України встановила порушення ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» правил та порядку використання повітряного простору України при виконанні 15 березня 2014 року о 21:25 год. рейсу АFL 1826, здійснивши політ без відповідно дозволу та заявки на використання повітряного простору на закритий аеродром «Сімферополь», що є порушенням статті 29 Повітряного кодексу України, пунктів 56 та 118 Положення №401.
Зазначені вище обставини слугували підставою для прийняття відповідачем спірної постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 26 червня 2014 року № 000258, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у розмірі 136 000,00 грн.
Вирішуючи питання щодо правомірності спірної постанови, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до підпункту n) пункту 5.1.1.1 розділу 5.1 Глави 5 Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року «Службы аэронавигационной информации» (далі - Додаток 15) та Doc. 8126 ICAO «Руководство по службам аэронавигационной информации» (далі - Doc. 8126), які є обов'язковими як для України, так і для Російської Федерації згідно із статями 37 та 38 вказаної Конвенції, та згідно з абзацом 15 підпункту 3.2.1.2 Правил обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 01 липня 2004 року № 564 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2004 року за №913/9512) (далі - Правила № 564), заборонені зони встановлюються шляхом видачі та опублікування повідомлень NOTAM.
На підставі вищезазначених норм Державіаслужбою України був виданий NOTAM А0520/14. Вимоги до змісту, правил видачі та випуску NOTAM уніфіковані для всіх країн, що приєднались до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та містяться у Додатку 15 та Doc.8126.
За п. 5.1.1 Додатку 15: «NOTAM составляется и издается незамедлительно в тех случаях, когда подлежащая распространению информация носит временный и непродолжительный характер, или в случае введения в срочном порядке важных с эксплуатационной точки зрения постоянных изменений или временных изменений, носящих долгосрочный характер, исключая обширный текстовой и/или графический матеріал».
Згідно п. 5.2.2 Додатку 15: «Текст NOTAM составляется с использованием значений/единообразной сокращенной фразеологии, предписанных для кода NOTAM ИКАО, дополненного за счет сокращений ИКАО, индексов, определителей, указателей, позывных, частот, цифр и открытого текста. Подробный инструктивный материал по подготовке NOTAM, содержится в документе Doc 8126».
Відповідно до підпункту 2.1.2 п. 2.1 глави 2 Правил № 564, аеронавігаційна інформація затверджується Державіаслужбою України та публікується САІ.
Служба аеронавігаційної інформації Російської Федерації (ГУП ЦАИ ГА РФ) отримує аеронавігаційну інформацію від служби аеронавігаційної інформації України (САІ), що підтверджується листом Державного підприємства обслуговування повітряного руху від 21 серпня 2014 року №1.14-112.
Також організаціями Російської Федерації, які здійснюють діяльність у сфері аеронавігаційного обслуговування з Украерорухом укладено договори на 2014 рік щодо надання аеронавігаційної інформації (САІ), що підтверджується наявними у матеріалах справи заявками від Transas Aviation, JSC Inrac Aviacominfo, Russiya Airlines OJSC.
Окрім того, відповідно до пункту 2.3.2 розділу 2.3 Глави 2 Додатку 2 «…До начала полета командир воздушного судна знакомится со всей имеющейся информацией, касающейся запланированной операции».
Також пунктом 8.1.1 Додатку 15 визначено, що «на любом аэродроме, обычно используемом для выполнения международных полетов, персоналу, связанному с производством полетов, включая летные экипажи и службы, ответственные за предполетную информацию, предоставляется аэронавигационная информация, необходимая для обеспечения безопасности, регулярности и эффективности аэронавигации и касающаяся этапов маршрутов, начинающихся от данного аэродрома».
Пунктом 8.1.3 Додатку 15 визначено, що «членам летного экипажа предоставляется краткая аннотация действующих NOTAM, имеющих эксплуатационное значение, и другая информация срочного характера в форме составленных открытым текстом бюллетеней предполетной информации (РІВ)».
Зазначене вище повністю спростовує доводи апелянта щодо його необізнаності станом на 15 березня 2014 року з приводу закриття повітряного простору України над півостровом Крим та діючих NOTAM.
При цьому, колегія суддів зауважує, що NOTAM А0520/14 має у своєму тексті у полі визначення цілі літери NBO, що відповідно до Додатку А глави 6 Doc 8126 ІКАО «Руководство по службам аэронавигационной информации» означає, що NOTAM відібрано для негайного сповіщення експлуатантів повітряних суден, для включення в РІВ та стосується виконання польотів.
Відповідно до статті 11 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та частини першої статті 8 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про повітряне сполучення і співробітництво в галузі повітряного транспорту до повітряних суден авіакомпанії «Аерофлот» під час їх перебування на території України застосовуються закони та правила України, які регулюють приліт і виліт з її території повітряних суден, що здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію чи навігацію цих повітряних суден.
При цьому, пунктом 41 статті 1 Повітряного кодексу України визначено, що заборона використання повітряного простору України - обов'язкове для виконання рішення уповноваженого органу про заборону певним (окремим) користувачам провадити у визначеному районі діяльність, пов'язану з використанням повітряного простору України.
Проте, в порушення зазначених вище вимог авіакомпанія «Аерофлот» 15 березня 2014 року 21:25 год. здійснила рейс AFL 1826 з закритого аеродрому «Сімферополь», чим порушила чинні правила та порядок використання повітряного простору України.
Твердження апелянта про те, що виконання рейсу AFL 1827 Сімферополь (UKFF) - Москва (UUEE) було здійснено на підставі поданої заявки на використання повітряного простору України та відповідного дозволу Державіаслужби України на його використання, не беруться до уваги апеляційною інстанцією та повністю спростовуються наступним.
За ч. 1 ст. 29 Повітряного кодексу України використання повітряного простору України здійснюється на підставі дозволів, що надаються органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України, а не на підставі дозволів, які видаються Державіаслужбою, як стверджував апелянт.
Дозвіл на використання повітряного простору видається на підставі відповідної заявки після отримання дозволу на виконання польотів (п. 75 розділу IV Постанови № 401).
Відповідно до розділу I Постанови № 401 дозвіл на використання повітряного простору - офіційне повідомлення про надання користувачеві повітряного простору дозволу для провадження діяльності у порядку, що визначається відповідним підрозділом органу об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України. Орган об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху - відповідний підрозділ, повноваження і діяльність якого пов'язані з організацією повітряного руху у повітряному просторі України та у міжнародному повітряному просторі, який перебуває під відповідальністю України.
У відповідності до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України» від 19 липня 1999 року №1281 головним оперативним підрозділом системи є Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху (Украероцентр).
Згідно п. 76 розділу IV Постанови № 401 Украероцентр та РДЦ, отримавши заявку на використання повітряного простору, приймають відповідне рішення, про що інформують заявника. У разі затвердження заявки на використання повітряного простору Украероцентр та РДЦ повідомляють про прийняте рішення органи управління Повітряних Сил Збройних Сил.
В силу п. 8.1 глави 8 Правил польотів цивільних повітряних суден у повітряному просторі України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28 жовтня 2011 року №478 (зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 жовтня 2011 року за №1327/20065), дозвіл повинен бути отриманий до початку виконання контрольованого польоту або частини польоту, яка виконується як контрольований політ. Такий дозвіл запитується шляхом подання плану польоту до органу диспетчерського обслуговування повітряного руху.
Телеграма Украероцентру Украероцентру ТЛГ №152140, яка була подана до Державної авіаційної служби України свідчить, що 15 березня 2014 року о 21.25 год. рейс AFL 1826 здійснений з закритого аеродрому «Сімферополь» без FPL, без заявки (N1L) на використання повітряного простору (ВПП).
Згідно пунктів 3, 4 статті 23 Повітряного кодексу України порушенням порядку використання повітряного простору України вважаються дії або бездіяльність юридичних чи фізичних осіб, що призвели до порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок використання повітряного простору України. Перелік порушень порядку використання повітряного простору України визначається Положенням про використання повітряного простору України.
Під час виконання польоту повітряне судно на запит та з дозволу відповідного органу ОПР (органу управління повітряним рухом) може перетинати межі зони обмеження польотів, небезпечної зони та зони, що належить до тимчасово зарезервованого повітряного простору, під час їх використання. В інших випадках повітряне судно повинно виконувати політ поза межами зазначених зон згідно з установленим порядком (пункт 94 розділу VII Положення №401).
Виходячи з приписів п. 97 розділу VII Положення № 401, у повітряному просторі чи в окремих його частинах, де встановлено заборону або обмеження, не забороняється: діяльність, що провадиться підприємствами, установами або організаціями, в інтересах яких встановлено заборону або обмеження використання частини повітряного простору, а також підприємствами, установами або організаціями, зазначеними в Збірнику аеронавігаційної інформації; виконання польотів на перехоплення повітряних суден - порушників, нерозпізнаних цілей, інша діяльність, що провадиться з метою захисту державних інтересів України; виконання польотів для проведення пошуково-рятувальних робіт, робіт, пов'язаних з поданням допомоги у разі виникнення стихійного лиха, катастроф, аварій, аварійних ситуацій та в інших випадках, що загрожують життю і здоров'ю людей; виконання спостережних польотів згідно з Договором з відкритого неба.
В свою чергу, апелянтом не наведено ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції та не підтверджено належними доказами існування обставин, за наявності яких можливе виконання ним польотів у повітряному просторі чи в окремих його частинах, де встановлено заборону.
Апеляційна інстанція звертає особливу увагу на те, що факт виконання рейсу AFL 1826 Сімферополь (UKFF) - Москва (UUEE) 15 березня 2014 року о 21.25 год. позивачем не заперечується, а навпаки - підтверджується як в позові, так і в апеляційній скарзі.
Відповідно до п. 126 Положення №401 у разі допущення порушення порядку використання повітряного простору іноземним повітряним судном дані засобів об'єктивного контролю органів ОПР передаються Украероцентром Державіаслужбі. Державіаслужба передає протягом 3 діб інформацію про зазначене порушення органам авіаційної влади держави реєстрації (власника, експлуатанта) повітряного судна.
Таким чином, судова колегія приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що відповідачем доведено, а позивачем не спростовано, що при виконанні рейсу AFL 1826 Сімферополь (UKFF) - Москва (UUEE) 15 березня 2014 року о 21.25 год. авіакомпанією «Аерофлот» вчинено порушення правил та порядку використання повітряного простору України.
З приводу встановлення юридичної особи - суб'єкта авіаційної діяльності, ПС якого здійснило політ через заборонену зону, судова колегія зазначає, що трилітерний індекс AFL авіакомпанії «Аерофлот» присвоєно Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО), що зафіксовано в Doc. 8585/166 ИКАО «Условные обозначения летно-эксплуатационных агентств, авиационных органов и служб». Під даним індексом рейс може виконувати лише та авіакомпанія, якій він був присвоєний. Під індексом AFL рейси виконуються тільки авіакомпанією «Аерофлот». Зазначена обставина також не спростована апелянтом.
Щодо посилань апелянта на процедурні порушення з боку відповідача, то апеляційна інстанція вважає за необхідне відзначити слідуюче.
Наслідки процедурних порушень (у разі їх наявності взагалі) є різними. Процедурні порушення, допущені контролюючим органом при розгляді справи про правопорушення не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, у разі підтвердження факту правопорушення. Процедурні порушення не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду справи про правопорушення рішення. Натомість, вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки відповідні порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення і чи вплинули вони на встановлення обставин порушення та на наслідки.
Апелянтом, зокрема, звертається увага на порушення, допущені, на його думку, відповідачем при складанні протоколу від 18 червня 2014 року про правопорушення у галузі цивільної авіації та його надісланні.
Однак, судом першої інстанції з приводу вказаного твердження правильно зазначено, що форма протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації затверджена наказом Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті» від 26 грудня 2011 року №637 (додаток 1), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2012 року за №73/20386, та не потребує додаткового тлумачення.
Крім того, предметом даного спору є безпосередньо постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 26 червня 2014 року № 000258, винесена уповноваженою на те посадового особою Державної авіаційної служби України. При прийнятті вказаної постанови уповноважена посадова особа діяла у відповідності з наданими повноваженнями та компетенцією, відтак вправі була всебічно перевірити всі обставини при розгляді справи про правопорушення у галузі цивільної авіації.
Статтею 126 Повітряного кодексу України передбачено, що за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до абз. 4 п. 1 ч. 1 ст. 127 Повітряного кодексу України за правопорушення в галузі цивільної авіації, у разі порушення правил та порядку використання повітряного простору України, до юридичних осіб - суб'єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу від п'яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, відповідачем правомірно відносно позивача-апелянта було застосовано фінансову санкцію у розмірі саме 136 000,00 грн. (вісім тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) в зв'язку з численними порушеннями даним суб'єктом авіаційної діяльності правил та порядку використання повітряного простору України.
За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до наведених вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду апеляційної інстанції достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його заперечення та довів правомірність прийняття спірної постанови.
Надані апелянтом окрема ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2015 року по справі № 826/10898/14, листи Державіаслужби від 16.03.2015 року № 1.22-4588 (на виконання вказаної ухвали) вказують на недоліки виготовлення та викладу логічного взаємопов'язаних за змістом обставин у протоколах та оскаржуваних рішеннях, проте жодним чином не спростовують по суті вчиненого позивачем правопорушення, передбаченого абз.4 п.1 ч.1 ст. 127 Повітряного кодексу України. Не спростовують такого факту і лист Мінюсту від 02.12.2014 року № 17187-0-26-14/101, наказ Державіслужби від 30.12.2014 року № 806 та рішення Державіслужби від 07.07.2014 року .
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи та не спростували висновків суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Кобаль М.І.
Карпушова О.В.