Справа: № 826/2302/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
15 квітня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
при секретарі: Погорілій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Національного комплексу «Експоцентр України» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2015 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Національного комплексу «Експоцентр України» про стягнення коштів за податковим боргом, -
ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до НК «Експоцентр України» про стягнення коштів за податковим боргом в розмірі 8 045 398,76 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, НК «Експоцентр України» подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилався на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.
З матеріалів справи вбачається, що згідно повідомлення форми 10-ОПП №1090/19-018 від 12.04.2012 р. про грошові зобов'язання та податковий борг за період з 15.06.2011 р. по 11.04.2013 р., сума податкового боргу з податку на додану вартість та земельного податку, з урахуванням уточнення позовних вимог, становить 8 045 398,76 грн.
Заборгованість відповідача виникла у зв'язку із несплатою самостійно визначених у податковій звітності сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість та земельного податку, а також на підставі винесених позивачем податкових повідомлень-рішень, які оскаржені не були.
Так, НК «Експоцентр Україна» подано до податкового органу наступні податкові декларації за податку на додану вартість, а саме: №9004114483 від 17.06.2011 р. за травень 2011 р. на суму 299 532,00 грн.; №9004821590 від 18.07.2011 р. за червень 2011 р. на суму 161 766,00 грн.; №9006814716 від 17.08.2011 р. за липень 2011 р. на суму 320 529,00 грн.; №9007623121 від 16.09.2011 р. за серпень 2011 р. на суму 411 880,00 грн.; №9008719844 від 17.10.2011 р. за вересень 2011 р. на суму 165 774,00 грн.; №9011397306 від 18.11.2011р. за жовтень 2011 р. на суму 202 070,00 грн.; №9012319445 від 16.12.2011р. за листопад 2011 р. на суму 84 428,00 грн.; №9013500871 від 17.01.2012 р. за грудень 2012 р. на суму 95 830,00 грн.; №9005389823 від 15.02.2012 р. за січень 2012 р. на суму 91 859,00 грн.; №9011853928 від 15.03.2012 р. за лютий 2012 р. на суму 154 690,00 грн.; №9020937057 від 20.04.2012 р. за березень 2012 р. на суму 55 751,00 грн.; № 9028476108 від 21.05.2012 р. за квітень 2012 р. на суму 104 422,00 грн.; №9035329915 від 20.06.2012 р. за травень 2012 р. на суму 146 059,00 грн.; №9042582144 від 20.07.2012 р. за червень 2012 р. на суму 133 056,00 грн.; №9050661045 від 20.08.2012 р. за липень 2012 р. на суму 333 282,00 грн.; №9057600933 від 20.09.2012 р. за серпень 2012 р. на суму 314 039,00 грн.; №9065188569 від 22.10.2012 р. за вересень 2012 р. на суму 105 097,00 грн.; №9073404698 від 20.11.2012 р. уточнюючий розрахунок на суму 14352,00 грн.; №9075279521 від 29.11.2012 р. за жовтень 2012 р. на суму 161 220,00 грн.; №9080621693 від 20.12.2012 р. за листопад 2012 р. на суму 109 112,00 грн.; №9085301529 від 18.01.2013 р. за грудень 2012 р. на суму 82 700,00 грн.; №9008231048 від 19.02.2013 р. за січень 2013 р. на суму 99 431,00 грн.; №9014764524 від 20.03.2013 р. за лютий 2013 р. на суму 88 164,00 грн.
16.08.2011 року НК «Експоцентр Україна» до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві було подано уточнюючу декларацію № 9006855460 від 16.08.2011 р., відповідно до якої було зменшено розмір земельного податку та визначено до сплати: у липні 2011 р. у розмірі 56 007,68 грн.; у серпні 2011 - грудні 2011 р. у розмірі 28 613,27 грн. (за кожний місяць). При цьому, дана уточнююча декларація була прийнята позивачем та врахована при розрахунку зобов'язання з земельного податку.
За результатами податкових перевірок НК «Експоцентр Україна» позивачем було винесено податкові повідомлення-рішення, а саме: №0020711520 від 26.09.2012 р., яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 17 938,75 грн.; № 0029621520 від 17.11.2011 р., яким відповідачу визначено суму штрафної санкції з податку на додану вартість у розмірі 331 996,61 грн.
Сума податкового зобов'язання, визначена у зазначених податкових повідомленнях-рішеннях відповідачем сплачена не була. Доказів щодо оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень матеріали справи не містять.
Як вбачається з детального розрахунку податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з червня 2011 р. по квітень 2013 р., відповідачу на суму грошових зобов'язань, несплачених у встановлені строки, була нарахована пеня, на загальну суму 341 875,84 грн.
Таким чином, загальна сума узгодженого грошового зобов'язання НК «Експоцентр Україна» з податку на додану вартість склала 4 426 854,20 грн.
Крім того, НК «Експоцентр Україна» подали до податкового органу наступні податкові декларації з плати за землю, а саме: № 3921 від 31.01.2011 р. на 2011 р., якою визначено щомісячні платіж у розмірі 260 609,02 грн. за період з січня по листопад 2011 р. та 260 608,97 за грудень 2011 року; № 9006355766 від 17.02.2012 р. на 2012 р., якою визначено щомісячний платіж у розмірі 22 531,56 грн.; №9001481616 від 22.01.2012 р. на 2013 р., якою визначено щомісячний платіж у розмірі 20 228,49 грн.
Таким чином, загальна сума податкового зобов'язання, визначена у податкових деклараціях з плати за землю з урахуванням уточнюючих розрахунків становить 2 558 712,87 грн.
Податковим органом було здійснено перевірки НК «Експоцентр Україна», за результатами яких складено акти та винесено податкові повідомлення-рішення, а саме:
на підставі акту № 996/15-30/21710384 від 12.09.2011 р. - податкове повідомлення-рішення № 0015981530 від 23.09.2011 р., яким відповідачу визначено суму штрафної санкції з податку за землю у розмірі 219 459,47 грн.;
на підставі акту № 10/15-30/21710384 від 16.01.2012 р. - податкове повідомлення-рішення № 0001381530 від 02.02.2012 р., яким відповідачу визначено суму штрафної санкції з податку за землю у розмірі 431 142,09 грн.
Сума податкового зобов'язання, визначена у зазначених податкових повідомленнях-рішеннях сплачена не була та не оскаржувалась. При цьому, згідно детального розрахунку податкового зобов'язання із земельного податку за період з червня 2011 р. по березень 2013 р. Відповідачу, на суму грошових зобов'язань, несплачених у встановлені строки, була нарахована пеня, на загальну суму 409 230,13 грн.
Таким чином, загальна сума узгодженого грошового зобов'язання НК «Експоцентр Україна» із земельного податку склала 3 618 544,56 грн.
Отже, загальна сума боргу складає 8 045 398,76 грн., яка включає в себе суми земельного податку, несплаченого відповідачем та зазначеного ним в уточнюючому розрахунку земельного податку, що також підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача.
Наведене свідчить про законність та обгрунтованість висновку суду першої інстанції щодо правомірності нарахування податкового боргу із сплати земельного податку та правомірності нарахування позивачем штрафних санкцій у зв'язку із несплатою відповідачем податкових зобов'язань.
При направленні даної справи на новий розгляд Вищим адміністративним судом, було акцентовано увагу на необхідності дослідження чи набрало розглядуване податкове зобов'язання статусу узгодженого.
Зважаючи на вищевиклдаене, колегія суддів не може не погодитися з позицією суду першої інстанції, що оскільки вказані вище податкові повідомлення-рішення та податкова вимога позивача відповідачем не оскаржувалися, що ним не заперечується, доказів протилежного матеріали справи не містять, тому податкове зобов'язання є узгодженим, а сума податкового боргу відповідно до повідомлення форми 10-ОПП №1090/19-018 від 12.04.2012 р. підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з п. 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно із п. 46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп.16.1.3 та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.
Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання.
Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
За ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Національного комплексу «Експоцентр України» - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 17.04.2015 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.