09 квітня 2015 рокусправа № 808/6739/14(ДО/808/427/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у справі № 808/6739/14(ДО/808/427/14) за позовом ОСОБА_1 до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,-
В жовтні 2014 року позивач звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до відповідача з позовними вимогами визнати недійсним та скасувати складене Жовтневою ОДПІ м Маріуполя ГУ Міндоходів в Донецькій області податкове повідомлення -рішення № 0000221720 від 14.08.2014р про збільшення ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9162,50 грн.( в т.ч. основний платіж 6108,33 грн.та штрафні (фінансові ) санкції 3054,17 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками податкового органу в акті перевірки про неможливість встановлення із наданих первинних документів під час проведення перевірки факту реальності здійснення послуг, що були надані контрагентом вважає їх протиправними, оскільки вони зроблені на підставі акту висновки, якого в судовому порядку визнані протиправними.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року адміністративний позов - задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у позовних вимогах відмовити.
Сторони до суду не з'явилися. Про день, місце та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.
У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.
Колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем з 17.06.2014 по 23.06.2014 проведено документальну виїзну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань взаємовідносин з ТОВ "Транслем"(код ЄДРПОУ 38844515) за січень 2014 року. За результатами перевірки складено Ак т№ 1327/05-81-17-01/НОМЕР_2 від 27.06.2014.
Перевіркою встановлено порушення п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI(із змінами та доповненнями ) ФОП ОСОБА_1 зависила податковий кредит на суму 6108,33 грн.
До такого висновку перевіряючи дійшли з тих підстав,що із наданих до перевірки документів ФОП ОСОБА_1 неможливо встановити факт реальності здійснення перевезень, разом з тим висновок податкового органу ґрунтується на акті №195/05-64-22-02/38844515 від 28.03.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Транслем" щодо господарських взаємовідносин з платниками податків за період січень та лютий 2014 року", отриманого від ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області , який постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2014 по справі № 805/5236/14 дії ДПІ у Київському районі м. Донецька по коригуванню показників податкової звітності ТОВ "Транслем" за січень- лютий 2014 року на підставі акту № 195/05-64-22-02/38844515 від 28.03.2014 визнано недійсними ,а дії податкового органу по складанню вищевказаного акту перевірки визнано не правомірними. Зазначена постанова набрала законної сили .
За результатами перевірки прийнято: податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0000221720 від 14.08.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додано вартість на загальну суму 9 162,50 грн.,у т.ч. за основним платежем 6108,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3054,17 грн.
За результатами адміністративного оскарження , скарга залишена без задоволення а податкове повідомлення-рішення без змін.
Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.8 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Транслем" укладено договір про надання транспортних послуг" № 01/12.
Факт виконання договору позивачем підтверджується оплату за надані транспортні послуги, заявки на транспортне перевезення , акти здачі- прийому робіт(надання послуг), податкові накладні, банківські виписки про рух коштів по поточному рахунку ФОП ОСОБА_1
Первинні документи, що фіксують вказані господарські відносини складені відповідно до вимог чинного законодавства.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі.
Щодо посилання відповідача на акт № 195/05-64-22-02/38844515 від 28.03.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Транслем» щодо господарських взаємовідносин з платниками податків за період січень та лютий 2014 року» не доводить що позивачем порушено вимоги податкового законодавства, які регулюють спірні правовідносини.
Отже, необхідною підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ є наявність оформлених належним чином податкових накладних.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у справі № 808/6739/14(ДО/808/427/14) за позовом ОСОБА_1 до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст рішення складено 14 квітня 2015 року.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: А.А. Щербак