Ухвала від 14.04.2015 по справі 2-а/337/19/2015

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2015 р.справа № 337/65/15-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району на постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21 січня 2015 року в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у січня 2015 звернулася до Хортицького районного суду м. Запоріжжя з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району щодо відмови у проведенні донарахування позивачу, як інваліду 3 групи, суми невиплаченої частини щорічної разової допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2014 рік та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району здійснити нарахування та виплату суми недоплаченої частини щорічної разової допомоги на оздоровлення за 2014 рік у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмір 4 мінімальних заробітних плат з урахуванням здійснених за вказаний період фактичних виплат.

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21 січня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом 3 групи та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району.

Відповідачем щорічна допомога на оздоровлення за 2014 рік була виплачена позивачу в розмірі 90,00 грн. При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, яка виплачується в таких розмірах: інвалідам ІII групи - чотири мінімальні заробітні плати.

Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була викладена в новій редакції.

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення закону про Державний бюджет України на 2008 рік в цій частині були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Законом України «Про Держаний бюджет України на 2014 рік» на 2014 рік не обмежувалося застосування положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Разом з тим Прикінцеві положення Закону України «Про Держаний бюджет України на 2014 рік» було доповнено пунктом 6-7 відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 1622-VII від 31.07.2014 (набрав чинності з 03.08.2014 - дня, наступного після офіційного опублікування (публікація газета «Голос України» № 146 (5896), 2014 (02.08.14)), згідно з яким, зокрема, норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Проте суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до положень статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплати, зазначені в цій статті, провадяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого.

Як вбачається з матеріалів справи 3 групу інвалідності ОСОБА_1 було встановлено 15.04.2014, таким чином нарахування та виплата щорічної допомоги на оздоровлення позивачу у 2014 році повинно здійснюватися виходячи з розмірів, встановлених статтею 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» станом на 15.05.2014, а саме у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що при здійсненні нарахування та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі нижчому, ніж встановлено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району діяло всупереч вимогам закону.

Доводи апелянта щодо відсутності в останнього, як розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня, повноважень на здійснення розрахунку розміру щорічної допомоги на оздоровлення, суд апеляційної інстанції знаходить необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 Типового положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1498 від 29 вересня 2000 року, основними завданнями управління є, зокрема, забезпечення у межах своїх повноважень дотримання законодавства про працю, охорону праці, зайнятість, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, пенсійне забезпечення, соціальний захист населення, а також призначення та виплата соціальної допомоги, встановленої законодавством, надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Таким чином Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району є органом, покликаним реалізовувати державну політику в сфері соціального забезпечення на місцях.

Спростовуючи доводи апелянта, що паспортом бюджетної програми на 2014 рік передбачено нарахування щорічної допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд апеляційної інстанції зазначає, що Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу, ніж вказаний підзаконний нормативно-правовий акт, тому відповідач повинен був нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення позивачу у 2014 році виходячи з розмірів, встановлених даним Законом.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ухвалив :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району залишити без задоволення, а постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21 січня 2015 року в адміністративній справі № 337/65/15-а - без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Попередній документ
43690201
Наступний документ
43690203
Інформація про рішення:
№ рішення: 43690202
№ справи: 2-а/337/19/2015
Дата рішення: 14.04.2015
Дата публікації: 27.04.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: