25 березня 2015 рокусправа № 808/2293/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.
за участю секретаря: Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року у справі №808/2293/14
за позовом до відповідача про Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області скасування податкового повідомлення-рішення,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просив скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №000032/08/26/22-01 від 17 лютого 2014 року.
Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позові, зазначив, що відповідачем неправомірно проведено перевірку, оскільки перевірка проводилась без присутності суб'єкта господарювання. Крім того, позивач вказує, що ним дійсно було продано пляшку горілки «Біленька» за ціною 44,00 грн., проте дана пляшка була об'ємом 0,7л, а не 0,75 л, як зазначено в акті перевірки, і оскільки реалізована пляшка горілки була об'ємом 0,7 л, позивачем правомірно реалізовано її за ціною 44,00 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року у справі №808/2293/14 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована, зокрема, тим, що наданий представником позивача акт про виправлення помилки в кодуванні товару не може бути визнаний належним доказом, оскільки вказане перекодування здійснювалось позивачем самостійно та вже після проведення перевірки.
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року у справі №808/2293/14 та задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційних вимог позивач, зокрема, зазначив, що пояснення продавця та підпис в акті не можуть бути розцінені як належні та допустимі докази, оскільки представницькі функції названої особи позивачем не надано. Крім того, в апеляційній скарзі зазначається, що причиною зменшення мінімальної роздрібної ціни на пляшку фактично стала помилка у кодуванні.
Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.
За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін по справі.
У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, посадовими особами Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, на підставі наказу про проведення фактичної перевірки №63 від 30.01.2014 р. та направлень на проведення перевірки №13,14 від 30.01.2014 р., проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та який належить ФОП ОСОБА_1, результати якої оформлено актом.
Перевіркою встановлено факт реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими ніж встановлені мінімальні роздрібні ціни, а саме пляшки горілки «Біленька» об'ємом 0,75 л., міцністю 40% за ціною 44,00 грн., при встановленій мінімальній роздрібній ціні 45,15 грн.
За висновками перевірки встановлено порушення позивачем вимог Постанови Кабінету Міністрів №957 від 30 жовтня 2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».
17 лютого 2014 року податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №000032/08/26/22-01, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 5000,00 грн.
З приводу посилань позивача на порушення відповідачем встановленого порядку проведення перевірки колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.75.1.3 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
У відповідності до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Судом встановлено, що вищезазначена перевірка проводилась на підставі наказу про проведення фактичної перевірки №63 від 30.01.2014 р. та направлень на проведення перевірки №13, 14 від 30.01.2014 р.
У відповідності до пункту 80.7 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Виходячи із вимог даної правової норми, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача на необхідність залишення поза увагою пояснень продавця ОСОБА_2 через відсутність у неї представницьких повноважень позивача, оскільки вказана особа фактично здійснила розрахункову операцію і була присутня при проведенні перевірки, що підтверджується актом перевірки та письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 30 січня 2014 року.
Крім того, колегія суддів враховує, що згідно пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).
Із матеріалів справи вбачається, що позивач своїм правом подання заперечень на акт перевірки не скористався.
Згідно ст.18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.
Постановою Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 року встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, а саме для горілки та лікеро-горілчаних виробів встановлено роздрібну ціну за пляшку об'ємом 0,7 л., 40% спирту не менше 42,14 грн., пляшку об'ємом 0,75 л., 40% спирту не менше 45,15 грн.
Під час проведення перевірки встановлено факт реалізації пляшки горілки «Біленька» 0,75 л., 40% спирту за ціною 44,00 грн., що підтверджується наданим до матеріалів справи фіскальним чеком №2088 від 30.01.2014 р.
Позивач в апеляційній скарзі вказав, що причиною зменшення мінімальної роздрібної ціни на пляшку фактично стала помилка у кодуванні.
Колегія суддів вважає, що зазначене посилання позивача не може бути розцінено як доказ правомірності його дій при реалізації алкогольного напою, оскільки факт реалізації даного товару за ціною, нижчою за встановлену, підтверджується відповідним розрахунковим документом, який є належним та допустимим доказом стосовно обставин, пов'язаних із реалізацією товару.
Зазначена помилка не може бути підставою для звільнення суб'єкта господарювання від встановленої законодавством України відповідальності.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої, виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.
За викладених обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції стосовно обґрунтованості оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими матеріалами справи, підстави для скасування постанови суду від 26 травня 2014 року, з огляду на що дане судове рішення необхідно залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року у справі №808/2293/14 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко