31 березня 2015 року
справа № 808/6422/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі № 808/6422/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпарт» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій щодо коригування показників податкової звітності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремпарт» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпарт" в АІС "Податковий блок" "Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" на підставі акту № 2110/26-59-22-08/38780813 від 12 вересня 2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпарт" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 липня 2014 по 31 липня 2014 та зобов'язати відновити в АІС "Податковий блок" "Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпарт" за липень 2014, що були зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість та були відкориговані на підставі акту № 2110/26-59-22-08/38780813 від 12 вересня 2014. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремпарт» та його контрагентами були вчинені реальні господарські операції, що підтверджується первинними документами. Фахівці податкового органу, при складанні актів про неможливість проведення зустрічних звірок нібито здійснили перевірку та внесли зміни до АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", чим перевищили свої службові повноваження, оскільки перевірки взагалі не було. Показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в АІС "Податковий блок" "Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", формуються на підставі показників, поданих таким платником податкових декларацій з ПДВ і повинні їм відповідати. Самостійна зміна відповідачем показників позивача в АІС "Податковий блок" "Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" на підставі актів перевірок, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпарт».
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Апелянт зазначає, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, зокрема АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», самі по собі не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків та не несе будь-яких негативних наслідків для платника.
Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули, позивач у поданому до суду клопотанні просив проводити апеляційний розгляд без його участі.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві складено акт № 2110/26-59-22-08/38780813 від 12 вересня 2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання» Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпарт" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 липня 2014 по 31 липня 2014 року. В акті зазначено, що в ході аналізу та звірки інформації, поданої в реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за липень 2014 року встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремпарт" зареєструвало податкові накладні з дробленням суми сформованого податкового кредиту з ПДВ до 10 тис.грн., чим сформувало незаконний податковий кредит з ПДВ за липень 2014 року для підприємств-покупців. Також в ході аналізу та звірки інформації за липень 2014 року встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремпарт" включило до податкового кредиту податкові накладні з дробленням суми сформованого податкового кредиту з ПДВ до 10 тис.грн., чим використало незаконно сформований контрагентами податковий кредиту з ПДВ за липень 2014 року. Цим самим продавець ухилявся від реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також в акті зроблено висновок, що податкові зобов'язання та податковий кредит, які документально виникли в результаті проведення маніпулювань з податковою звітністю та додатками до неї, призвели до штучного формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ у липні 2014 року сформованих для інших підприємств. Таким чином, виявлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю"Ремпарт" вимог п.п. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16, п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України, ст. 93 Цивільного кодексу України, ст. 1, ст. 9, ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". На підставі акта «Про неможливість проведення зустрічної звірки» проведено коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпарт" в АІС "Податковий блок" "Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів".
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо безпідставного коригування задекларованих позивачем показників податкової звітності.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Згідно п.4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання .
Відповідно до п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п.49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
У відповідності до п.4.9, 5.1, 5.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 р. №516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється, а дані податкової звітності вносяться до електронної бази районного рівня. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.
Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.
Крім того, коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів може здійснюватись лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником ПДВ уточненої декларації або шляхом винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення, що здійснюється після відповідного узгодження, також підставою для корегування посадовими особами податкового органу вказаних сум може бути встановлення факту допущення працівником податкового органу помилок при введенні до електронної бази податкової звітності інформації із податкової звітності. При цьому, акти, складені відповідачем за результатами проведених перевірок, не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників. Оскільки за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно було кориговано показники відповідної податкової звітності позивача, тобто дії відповідача стосовно внесення змін до електронної бази даних щодо результатів автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в частині спірних обставин є протиправними.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для вважати помилковим застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі № 808/6422/14 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко