14 квітня 2015 рокусправа № 804/14321/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.
за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року
по справі № 804/14321/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду, в якому просила визнати протиправною бездіяльность начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, як керівника органу приватизації, щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 01.09.2014 вх. № 2163 про передачу у приватну власність квартири АДРЕСА_1, що займає ОСОБА_1 спільно із членами її родини на підставі ордеру № 651 від 28.09.1984 на території відкритого військового містечка; зобов'язати начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, як керівника органу приватизації, прийняти рішення по суті заяви ОСОБА_1 щодо приватизації квартири, яка використовується ним та членами її сім'ї на умовах найму згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджене наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009, за адресою: АДРЕСА_2.
Мотивуючи заявлений позов позивачка зазначила, що з метою приватизації квартири, в якій вона проживає разом із членами своєї родини, за адресою: АДРЕСА_3, вона звернулася до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (який є уповноваженим органом) із заявою про передачу квартири у приватну власність від 01.09.2014, на що листом від 04.09.2014 вих. № 2503, відповідач повідомив про те, що смт. Черкаське відноситься до закритих військових містечок, які не підпадають під приватизацію житлового фонду, що фактично позбавляє позивачку права на приватизацію квартири, в якій вона мешкає на підставі ордеру від 28.09.1984 №651. Позивачка вважає відповідь відповідача неправомірною, мотивуючи тим, що смт. Черкаське не відноситься до закритих військових містечок, а тому приватизація квартири, в якій вона проживає на підставі ордеру від 28.09.1984 № 651 не буде суперечити чинному законодавству України;
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року даний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 01.09.2014 (вх. № 2163) про передачу у приватну власність квартири АДРЕСА_4 згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; зобов'язано Квартирно - експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська прийняти рішення по суті заяви ОСОБА_1 від 01.09.2014 (вх. №2163) згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» Не погодившись з вказаним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Не погодившись з вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, ОСОБА_1 мешкає у квартирі АДРЕСА_5 на підставі ордеру № 651 від 28.09.1984.
З метою приватизації даного помешкання, 01 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до начальника органу приватизації - Гвардійської КЕЧ району Дніпропетровської області із заявою про передачу в приватну власність квартири, в якій вона зареєстрована та проживає.
На що відповідач, листом від 04 вересня 2014 року за вих. № 2503 надав відповідь, в якій вказав, що житловий фонд с.м.т. Гвардійське є власністю Міністерства Оборони України і знаходиться у закритому військовому містечку.
З метою захисту порушеного права на приватизацію житла, позивачка і звернулася до суду з відповідним адміністративним позовом.
Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання врегульовано Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Згідно із частиною 2 статті 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Частиною 5 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 10 статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.
Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону. Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Аналіз даної норми свідчить про те, що орган приватизації зобов'язаний не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина прийняти рішення про передачу у власність або про відмову у передачі квартири у власність.
А відтак, враховуючи те, що відповідачем, на звернення позивача із заявою про передачу у приватну власність квартири в якій вона мешкає, рішення про про передачу або про відмову у передачі позивачу такої квартири у власність прийнято не було, суд першої інстанції цілком обґрунтовано зобов'язав Квартирно - експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська прийняти рішення по суті заяви ОСОБА_1 від 01.09.2014 (вх. №2163) згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
При цьому, твердження відповідача про те, що, квартира, в якій проживає позивачка, знаходиться на території закритого військового поселення, у зв'язку з чим не може бути об'єктом приватизації не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки вказані обставини не звільняють відповідача від обов'язку розглянути заяву позивача у порядку, визначеному Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" та прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення.
Отже, оскільки всі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судом першої інстанції на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, і цим обставинам дана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваного судового акту не вбачається.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року по справі № 804/14321/14 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено 14 квітня 2015 року.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: Т.І. Ясенова