07 квітня 2015 рокусправа № 872/2а-28/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_1, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» про примусове відчуження земельної ділянки,-
13 лютого 2015року до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду звернулась Нікопольська районна державна адміністрація Дніпропетровської області (далі - Нікопольська РДА) з адміністративним позовом до ОСОБА_1, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК»), про примусове відчуження земельної ділянки (а.с. 1-5).
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що до Нікопольської райдержадміністрації Дніпропетровської області звернулось ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» з листом, в якому просило розглянути питання щодо викупу частини земельних ділянок, які належать на праві власності фізичним особам, для суспільних потреб під подальше розміщення та експлуатацію основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд, що пов'язані з користуванням надрами загальнодержавного значення, у зв'язку з тим, що подальша робота ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» неможлива без розширення меж кар'єрів.
При цьому позивач зазначив, що ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» є містоутворюючим підприємством, від результатів господарської діяльності якого залежить формування бюджетів Чкалівської, Гменжинської, Покровської, Шолохівської, Кіровської сільських рад Нікопольського району Дніпропетровської області.
Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» позивач просить суд:
- примусово відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності земельну ділянку площею 1,26 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 07.02.2003р. та має наступні характеристики: місцезнаходження - на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області; площа - 1,26 га; кадастровий номер - НОМЕР_2; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія - землі сільськогосподарського призначення; за ціною 22 216,42грн. (двадцять дві тисячі двісті шістнадцять грн.. 42 коп.) під розміщення об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення (розширення Шевченківського кар'єру ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК» з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення); - зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 1,26 га, яка розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, кадастровий номер - НОМЕР_2 протягом 5 (п'яти) днів з дня набрання постанови суду законної сили.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не прибув, надіслав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, згідно яких просив відмовили у задовленні адміністративного позову. Так відповідачем зазначено, що згідно ст. 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Позивачем, на думку відповідача, було порушено визначений чиним законодавством порядок викупу земельних ділянок для суспільних потреб, а саме: позивачем в односторонньому порядку було встановлено викупну ціну, крім цього відповідач не погоджується з експертною оцінкою земельної ділянки, оскільки експертом свідомо занижена нормативна оцінка земельної ділянки, що призвело до безпідставного заниження викупної ціни спірної земельної ділянки, з якою він не згоден.
Крім того, вказав на те, що ТОВ «Бізнес- Експерт» не мав права проводити оцінку земельної ділянки, тому що 31.03.2014року закінчився договір підряду з ДП «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».
Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав подані суду письмові пояснення та зазначив, що підприємство є найбільшим в Україні виробником марганцевої руди, яке здійснює розробку західної частини Нікопольського родовища. Марганцева руда, яка виробляється підприємством входить до переліку корисних копалин загальнодержавного значення, і підприємство має стратегічне значення для економіки держави та входить до відповідного переліку підприємств. Гірничі роботи на підприємстві ведуться відкритим способом та зараз виробництво складається з 7 діючих кар'єрів, 2 збагачувальних та однієї збагачувально-агломераційної фабрики, тощо, але на даний час діяльність підприємства неможлива без розширення меж діючих кар'єрів за рахунок відведення додаткових земельних ділянок в межах затвердженого гірничого відводу підприємства. Але в кар'єрних полях, в межах гірничого відводу підприємства, знаходяться земельні ділянки, які належать іншим особам, у тому числі і відповідачу у даній справі, у зв'язку з чим виникла необхідність вирішити питання викупу земельних ділянок по фронту роботи кар'єрів, у тому числі і земельної ділянки відповідача.
27.06.2013р. підприємство звернулось до Нікопольської РДА Дніпропетровської області, та 23.04.2014р. Нікопольською РДА Дніпропетровської області було прийнято відповідне розпорядження про початок процедури відчуження шляхом викупу земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб та затвердження відповідних попередніх заходів. Позивачем було проведено відповідні засідання постійної комісії, визначено експертну оцінку спірної земельної ділянки, яка належить відповідачу та яка становить 22 216,42 грн., але відповідач відмовився від проведення переговорів щодо викупу земельної ділянки, оскільки не надав позивачу згоди у визначений законодавством строк щодо відчуження земельної ділянки.
Тривале не вирішення питання щодо викупу спірної земельної ділянки негативно впливає на роботу підприємства. Так на даний час зупинено роботу 1 кар'єру і на межі зупинення роботи ще 4 кар'єрів, що суттєво впливає на результати роботи підприємства, і як наслідок має негативний вплив на економіку держави в цілому. Тому представник третьої особи підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши письмові докази у адміністративній справі, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПАТ «ОГЗК» має спеціальний дозвіл на користування надрами від 06 серпня 1996 року № 597
Відповідно до державного акту Серії ІІІ-ДП№124110 від 07 лютого 2003 року, у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 1,260 га, що розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (а.с.34).
Земельна ділянка має наступні характеристики: кадастровий номер - НОМЕР_2, цільове призначення - ведення товарного сільськогсподарського виробництва; категорія - землі сільськогосподарського призначення, рілля.
Указана земельна ділянка знаходиться в межах гірничого відводу, наданого ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» відповідно до акту, виданого Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України 26 грудня 2011 року №1921 та за змістом якого, у межах гірничого відводу підлягають використанню поклади марганцевих руд.
Марганцева руда, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» віднесена до корисних копалин загальнодержавного значення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року №1734 «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави», Відкрите акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190928) віднесено до підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.
На підставі спеціального дозволу на користування надрами №597 від 06 серпня 1996 року, ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» наділене правом видобування марганцевих руд західної частини Нікопольського родовища, розташованого на території Нікопольського району Дніпропетровської області.
Враховуючи необхідність розширення меж кар'єрів з видобування корисних копалин за рахунок відведення додаткових земельних ділянок в межах гірничого відводу ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» звернувся до Нікопольської РДА Дніпропетровської області з листом за вих. №383-102 від 27.06.2013р. щодо вирішення питання викупу земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб та розпорядженням голови Нікопольської РДА №Р-157/0/321-14 від 23.04.2014р. розпочата процедура відчуження шляхом викупу земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб та затверджені необхідні попередні заходи ( а.с. 7).
З метою досудового порядку вирішення питання Нікопольська РДА Дніпропетроської області 24 вересня 2014 року надіслала відповідачеві запрошення на засідання постійної комісії з визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам.
Відповідно до протоколу №14 від 03.10.2014р. засідання комісії з визначення розміру викупної ціни земельних ділянок, які відчужуються шляхом викупу та перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб (розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин) землевласникам - фізичним особам, доведений порядок викупу земельних ділянок, розмір викупної ціни кожної земельної ділянки, та було запропоновано отримати інші рівноцінні земельні ділянки (а.с.9 ).
24.10.2014р. позивачем прийнято розпорядження №Р-767/0/321-14 щодо відчуження земельної ділянки, яка належить відповідачу, для суспільних потреб шляхом викупу (а.с.10), яким визначено викупну ціну цієї земельної ділянки у розмірі 22 216,42грн., та витрати зі сплати викупної ціни покладено на ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат».
Але відповідач всупереч вимог ч. 1 ст. 11 Закону не надав письмової відповіді на отримане ним письмове повідомлення позивача, що було розцінено як відсутність у нього добровільної згоди на викуп належної йому земельної ділянки для суспільних потреб, у зв'язку з чим позивачем 22.12.2014р. було прийнято розпорядження №Р-908/0/321-14 про примусове відчуження земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1, площею 1,26 га з мотивів суспільної необхідності (а.с. 14).
Відповідно до статті 183-1 Кодексу адміністративного судочинства України право звернутися з адміністративним позовом про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності мають органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які відповідно до закону можуть викуповувати ці об'єкти для суспільних потреб.
Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначені Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» (далі - Закон).
Вищезазначеним Законом передбачена можливість як викупу земельної ділянки для суспільних потреб, так і примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки за процедурою відчуження (викупу) ділянки для суспільних потреб.
Так, згідно зі статтею 1 Закону примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду; суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.
Положеннями абзацу 2 частини 3 статті 4 Закону визначено, що примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною 4 вищенаведеної статті Закону викуп земельних ділянок для суспільних потреб, примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюються як виняток з дотриманням вимог екологічної безпеки, із забезпеченням подальшого раціонального використання земельних ділянок, у разі якщо об'єкти, визначені у статтях 8 і 9 цього Закону, можна розмістити виключно на земельних ділянках, що відчужуються.
Відповідно до статті 5 Закону вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.
Звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що відчужуються, підлягають рецензуванню, державній експертизі землевпорядної документації у випадках та в порядку, визначених законом.
Суб'єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів.
У разі якщо власник виступає проти відчуження свого нерухомого майна за оцінкою, проведеною суб'єктом оціночної діяльності, визначеним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з оцінки такого майна. У цьому разі витрати на виконання таких послуг несе власник майна.
Положеннями частини 1 статті 8 визначено, що органи виконавчої влади відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені (крім об'єктів, викуп яких віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування), для таких суспільних потреб, як розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин.
Згідно зі статтею 15 Закону у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення, зокрема, об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення.
Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності здійснюється за рішенням суду.
Порядок примусового відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності визначений у статті 16 Закону, в якій вказано про те, що орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об'єктів.
Вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, підлягає задоволенню, у разі якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об'єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.
У разі задоволення позовних вимог рішенням суду визначається викупна ціна та порядок її виплати, а також перелік та порядок надання майна замість відчуженого.
Рішення суду про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, разом із документами, що підтверджують попередню та повну сплату колишньому власнику викупної ціни або державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, надане замість відчуженого, є підставою для державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені об'єкти.
Попереднє повне відшкодування вартості земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у грошовій формі здійснюється шляхом внесення органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, коштів на депозит нотаріальної контори в порядку, встановленому законом, за місцем розташування земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або перерахування коштів на зазначений власником цих об'єктів банківський рахунок.
Щодо доводів відповідача, які наведені ним в обґрунтування заперечень проти адміністративного позову, то колегія суддів вважає, за необхідне зазначити наступне.
Відповідачем, який був належним чином повідомлений Нікопольської районною державною адміністрацією Дніпропетровської області про прийняте рішення щодо викупу земельної ділянки площею 1,26 га, яка належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 07.02.2003р. під час розгляду даної справи не було надано суду будь-яких належних письмових доказів щодо оскарження ним в установленому чинним законодавством порядку рішень Нікопольської РДА ( у вигляді розпоряджень) №Р-157/0/321-14 від 23.04.2014р. та №Р-767/0/321/-14 від 24.10.2014р. про існування і зміст яких йому було відомо
Колегія суддів критично розцінює посилання відповідача на те, що земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не може бути примусово відчужена з мотивів суспільної необхідності через дію мораторію, передбаченого пунктом 15 Перехідних положень Земельного кодексу України та порушення позивачем порядку досудового врегулювання спору з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту «б» пункту 15 Перехідних положень Земельного кодексу України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається: купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного селянського господарства, а також земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обмін у земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.
Таким чином, дія мораторію не поширюється на ті земельні ділянки, щодо яких виникає необхідність вилучення для суспільних потреб.
Щодо тверджень відповідача, що ТОВ «Бізнес -Експерт» не мав права проводити оцінку земельної ділянки, у зв'язку з закінченням договору підряду з ДП «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», то суд зазначає, що вказаний договір не є предметом спору у даній справи, також у судовому засіданні представник позивача та третьої особи зазначили, що термін дії договору не одноразово подовжувався і був чинним на момент проведення експертної оцінки спірної земельної ділянки.
Окрім того, заперечуючи проти відчуження земельної ділянки за ціною оцінювача ТОВ «Бізнес-Експерт», яка визначена у Звіті про грошову експертну оцінку спірної земельної ділянки, відповідач, в свою чергу, не залучив іншого суб'єкта оціночної діяльності та не скористався правом на проведення оцінки, як це визначено приписами п.5 ст.5 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».
Інші твердження позивача, зазначені у запереченнях, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме копією спеціального дозволу № 597 від 06.06.1996 року (а.с.44) та Постановою КМУ від 23.12.2004 року № 1734.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, враховуючи зазначені норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, колегія суддів вважає, що позивачем, який є органом виконавчої влади та у спірних правовідносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, надано достатньо доказів стосовно наявності у даному випадку суспільної необхідності у примусовому вилучені земельної ділянки, яка належить відповідачу для розміщення об'єктів, які визначені ч. 1 ст. 15 Закону, і діяльність ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК» з видобування корисних копалин західної частини Нікопольського родовища в межах наданого гірничого відводу не можлива без припинення права власності відповідача на спірну земельну ділянка, а тому суд приходить до висновку, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а отже підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163, 183-1, 205, 207 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області ДО ОСОБА_1, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» про примусове відчуження земельної ділянки - задовольнити.
Примусово відчужити з мотивів суспільної необхідності у державну власність земельну ділянку площею 1,26 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 07.02.2003р. та має наступні характеристики: місцезнаходження - на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області; площа - 1,26 га; кадастровий номер - НОМЕР_2; цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія - землі сільськогосподарського призначення; за ціною 22 216,42 грн. ( Двадцять дві тисячі двісті шістнадцять гривень 42 коп.) під розміщення об'єктів пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення (розширення Шевченківського кар'єру ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК» з видобутку корисних копалин).
Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 1,26 га, яка розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області; кадастровий номер - НОМЕР_2, протягом 5 (п'яти) днів з дня набрання постанови суду законної сили.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подання апеляційної скарги до Вищого адміністративного суду України через Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.
Повний текст виготовлено - 14.04.2015р.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай