07 квітня 2015 рокусправа № 317/3811/14-а(2-а/317/57/2014)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Суховарова А.В. Головко О.В.
за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області
на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 09.12.2014р. у справі № 317/3811/14-а(2-а/317/57/2014)
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсій, -
В серпні 2014 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача в якому просив визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області щодо нарахування та виплаті з 01.01.2014 року державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, всупереч положень ст.50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області провести перерахунок та виплатити з 01.01.2014 року державну пенсію на підставі ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі не нижче 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та додаткову пенсію за шкоду , заподіяну здоров'ю, на підставі ст.50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі 100% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за відрахуванням фактично отриманих сум.
Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 09.12.2014року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосуванням судом норм матеріального права.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала, просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у задоволені позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до посвідчення позивач ОСОБА_1 віднесений до постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Йому встановлена інвалідність 1 групи безстроково. Інвалідність пов'язана з ліквідацією аварії на ЧАЕС. Позивач перебуває на обліку УПФУ в Запорізькому районі Запорізької області отримує державну та додаткову пенсію по інвалідності внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
В липні 2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення, перерахунок та виплату йому пенсії в порядку та розмірах, передбачених Законом України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 08.08.2014 р. № 24/К-4 УПФУ в Запорізькому районі Запорізької області у задоволенні його заяви було відмовлено.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 49 даного Закону визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1, 2, 3 та 4 категорій, це зокрема, державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 цього Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1 постраждалих від Чорнобильської катастрофи, які є інвалідами 1-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 1 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 10 мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, відповідно до норм статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за якими особам постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 1 групи, до яких відноситься позивач, повинна виплачуватися відповідачем щомісячно пенсія у складі державної пенсії в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком.
При цьому, виплата пенсії позивачу здійснювалась згідно положень постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року, якою встановлено розмір мінімальної пенсії по інвалідності в залежності від групи інвалідності та статусу, а також встановлені розміри додаткової пенсії до прожиткового мінімуму в залежності від групи інвалідності та категорії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Водночас, Верховною Радою України 31 липня 2014 року (набрав чинності 03 серпня 2014 року) було прийнято Закон України №1622-VIІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", яким доповнено "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" пунктом 6-7 та встановлено, що норми і положення статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Проте, на виконання наданого зазначеним вище Законом права, нормативні акти Кабінетом Міністрів України з приводу встановлення розмірів мінімальної пенсії по інвалідності в залежності від групи інвалідності та статусу, а також встановлені розміри додаткової пенсії до прожиткового мінімуму в залежності від групи інвалідності та категорії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи не приймалися.
Отже виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами відповідач був зобов'язаний у період з 19.02.2014 року по 02.08.2014 року виплачувати позивачу основну та додаткову пенсію у розмірах , встановлених ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.
Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що при визначенні розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Стосовно незастосування судом першої інстанції шестимісячного строку звернення до суду для захисту своїх порушених прав, свобод чи інтересів, передбаченого ст.99 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, в адміністративному позові заявлено вимоги про перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2014 року, тобто поза межами строку визначеними ст.99 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Тому, враховуючи дату звернення позивача до суду першої інстанції з адміністративним позовом, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячну додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 01.01.2014 року по 18.02.14 року включно, без розгляду.
Таким чином, відповідач повинен провести нарахування та виплати державної та додаткової пенсії у розмірах, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України N 796-XII з тобто з 19.02.2014 року по 02.08.2014 року до змін в нормативних актах, котрі регулюють спірне питання.
Керуючись ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області - задовольнити частково.
Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 09.12.2014р. у справі № 317/3811/14-а(2-а/317/57/2014) - скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги щодо визнання неправомірним дій Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області щодо не нарахування та не виплаті ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, всупереч положень ст.50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 року по 18.02.14 року включно, залишити без розгляду.
Адміністративний позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області щодо не нарахування та не виплаті ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, всупереч положень ст.50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 19.02.2014 року по 02.08.2014 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 основну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. ст. 50, 54, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку розміру основної пенсії не менше 10-ти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії з розрахунку 100% мінімальної пенсії за віком за період з 19.02.2014 по 02.08.2014 року включно з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає чинності відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 08.04.2015 року.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: О.В. Головко