АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
14.04.2015 року м. Київ
№ 33/796/471/2015
Суддя Апеляційного суду м. Києва Стрижко С.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Вересоч, Куликівського району Чернігівської області, українки, громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 19 грудня 2014 року о 19 год. 20 хв. в м. Києві по проспекту Перемоги, 12, виходячи на проїзну частину, не впевнилася у відсутності небезпеки, раптово вибігла на смугу руху автомобіля «Мітсубісі», д. н. з. НОМЕР_1, що призвело до наїзду автомобілем на неї та пошкодження транспортного засобу. Своїми діями пішохід ОСОБА_2 порушила п. 4.14 (а, б) Правил дорожнього руху України, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2015 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та до неї застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в доход держави у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Також із ОСОБА_2 стягнуто в доход держави судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невсебічне та необ'єктивне дослідження обставин та матеріалів справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
При цьому ОСОБА_2 зазначає про те, що вона не є суб'єктом адміністративного правопорушення. Вказує, що 19.12.2014 року о 19 год. 20 хв. в м. Києві по пр-ту Перемоги вона вийшла на зупинці із тролейбусу та почала переходити дорогу, що має чотири смуги руху, на пішохідному переході. Пройшовши три із них, на яких усі автомобілі зупинилися, оскільки по напрямку їх руху на світлофорі був червоний сигнал, на четвертій полосі руху її збив автомобіль «Мітсубісі». Після ДТП ОСОБА_2 втратила свідомість та була доставлена до лікарні.
У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала подану апеляційну скаргу, просила її задовольнити з викладених у ній підстав.
Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта та її захисника ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, проте не даючи їм оцінку в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції, приходить до висновку, що постанова судді підлягає скасуванню, а матеріали справи поверненню органам ДАІ на додаткову перевірку, у тому числі у зв'язку із неналежним виконанням вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП, з послідуючим приєднанням до матеріалів кримінального провадження з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно із вимогами ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Більш того, згідно із вимогами ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один із яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 278 КУпАП серед інших питань має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.
Проте, зазначені вимоги закону відповідним органом, який складав протоколи, та судом першої інстанції належним чином не виконані.
Під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_2 є таким, що не в повній мірі відповідає вимогам закону.
Так, як убачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, протокол щодо ОСОБА_2 був складений у її відсутність, при цьому права, передбачені законом, ОСОБА_2 не роз'яснювались, оскільки відповідні відмітки у протоколі відсутні; копія протоколу особі, відносно якої він був складений, не вручалася, оскільки ця копія приєднана до матеріалів справи. При цьому у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 в категоричній формі наполягала на тому, що вона жодного разу не викликалась до органів ДАІ для з'ясування обставин ДТП, у зв'язку із чим вимушена була подавати скарги до компетентних органів.
На ці обставини, які взагалі унеможливлювали судовий розгляд протоколу, суддя районного суду уваги не звернув та не вирішив питання про необхідність повернення протоколу для належного оформлення та виконання вимог ст. ст. 244, 256 КУпАП.
Крім того, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші підстави для правильного вирішення справи.
В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Проте суд першої інстанції при розгляді даної справи і ці вимоги закону належним чином не виконав та не перевірив відповідність складеного протоколу про адміністративні правопорушення фактичним даним, оскільки провів судовий розгляд у відсутність особи, відносно якої був складений протокол, не маючи при цьому належних відомостей про її повідомлення про день та час судового засідання.
При цьому зміст доказів, якими суддя обґрунтував своє рішення, у постанові взагалі не розкритий, та їх суть не зазначена.
А тому, висновок судді не можна визнати обґрунтованим та належним чином вмотивованим, у зв'язку із чим постанова судді підлягає скасуванню.
Крім того, оскільки відповідними посадовими особами, які складали протокол відносно ОСОБА_2 були допущені порушення вимог КУпАП, які взагалі унеможливлювали судовий розгляд, суд апеляційної інстанції без усунення виявлених недоліків також позбавлений можливості розглянути матеріали справи по суті, а тому справу підлягає поверненню до органів ДАІ для належного оформлення та додаткової перевірки.
Більш того, із пояснень апелянта та представлених нею документів убачається, що в результаті ДТП ОСОБА_2 отримала переломи ребра, ключиці, кісток таза, а за результатами розгляду її скарги 10.03.2015 року в ЄРДР за №42015100100000070 зареєстровано кримінальне провадження за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 був складений передчасно; без належної, ретельної перевірки та з'ясування усіх обставин, що мають суттєве значення, а відтак без встановлення дійсного механізму ДТП, який на даний час підлягає встановленню під час досудового розслідування в межах кримінального провадження, відомості про який внесені до ЄРДР.
З огляду на наведене, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню із скасуванням постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2015 року та направленням матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 до ВДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві на додаткову перевірку з послідуючим приєднанням до матеріалів кримінального провадження №42015100100000070.
При цьому на даний час підстав для закриття провадження відносно ОСОБА_2 у зв'язку із відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції у зв'язку із необхідністю проведення досудового розслідування за фактом ДТП не вбачає.
Відтак, керуючись ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 до адмінвідповідальності за ст. 124 КУпАП - скасувати, а матеріали справи повернути до ВДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві на додаткову перевірку з послідуючим приєднанням до матеріалів кримінального провадження №42015100100000070.
Суддя Апеляційного
суду м. Києва С.І. Стрижко