№ апеляційного провадження: 22-ц/796/6007/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Мазур І.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М.
16 квітня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - судді Білич І.М.
суддів : Кабанченко О.А., Поліщук Н.В.
при секретарі: Прохоровій В.С.
за участю: представника відповідача Корж О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2015 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Прокуратури Святошинського району м. Києва, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2015 року позовну заяву ОСОБА_4 до Прокуратури Святошинського району м. Києва, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві про відшкодування моральної шкоди, було залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, де ставив питання про її скасування, вказуючи при цьому на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині залишення позову без розгляду.
Апелянт та третя особа по справі будучи належним чином повідомленими про розгляд справи у судове засідання не з'явилися, поважність причин неявки суду не повідомили ( а.с. 58, 60 )
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності в силу вимог ст. 305 ЦПК України
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Як вбачається із матеріалів справи приймаючи ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_4 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. А відтак з урахуванням п. 9 ч. 1 ст. 207 ЦПК вважав, що позов підлягає залишенню без розгляду.
Доводами апеляційної скарги позивача є те, що справа була призначена суддею першої інстанції в порушення ст. 12 ЗУ № 266/94- ВР., також 12.03.2015 року суддя постановив три ухвали, серед яких незадоволено клопотання про відвід судді. Заявлялося клопотання про притягнення, для нагляду представника ВР з прав людини і в задоволенні цього клопотання судом також було відмовлено, хоча відповідач відповідаючи на запитання суду визнав факт порушення його ( позивача) прав. Враховуючи порушення які були допущені суддею, а саме незастосування положень Конвенції, Конституції України, порушення ст.ст.8, 10 ЦПК України та ЗУ « Про судоустрій та статус суддів» - він був змушений залишити судовий зал, де розглядалась справа, так як наявними були зловживання суддею своїми правами, які призвели до нанесення йому матеріальної та моральної шкоди.
Зазначені вище доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування ухвали суду враховуючи, що відповідно до ст. 38 ЦПК України сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.
За положеннями ст. 27 ЦПК України брати участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком осіб, які беруть участь у справі.
Згідно журналу судового засідання від 12 березня 2015 року (а.с. 45) позивач ОСОБА_4 особисто приймав участь у розгляді справи і під час її розгляду залишив зал судового засідання.
Законодавець вказує на те, що продовження розгляду справи після того, як позивач залишив зал судового засідання можливе лише при подачі останнім заяви про розгляд справи за його відсутності.
У той же час матеріали справи що надійшли до апеляційного суду такої заяви не містять, про подачу такої заяви не свідчить і апеляційна скарга.
Не містять матеріали справи також і письмових зауважень щодо технічного запису судового засідання чи журналу судового засідання відносно перебігу судового засідання від 12.03.2015 року.
Отже, зважаючи на те, що позивач ОСОБА_4 під розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції правомірно застосував п. 9 ч.1 ст. 207 ЦПК України у законний спосіб залишив позовну заяву ОСОБА_4 без розгляду.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 307, 311, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: