22 січня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва кримінальне провадження щодо -
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишеньки Бориспільського
району Київської області, з середньо-технічною освітою,
одруженого, працюючого на посаді експедитора ПП
«Альма», проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
раніше судимого:
- 17.11.2010 року вироком Голосіївського районного суду
м. Києва за ч.2 ст. 185, ч.1 ст.309 КК України до покарання
у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки,
звільненого на підставі ст.75 КК України з іспитовим
строком 2 (два) роки;
- 19.12.2011 року вироком Дніпровського районного суду
м. Києва за ч.2 ст. 185, 71 КК України до покарання у
виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість)
місяців постановою Бориспільського райсуду Київської
області від 07.05.2013 року на підставі ст. 81 КК України,
звільнений умовно-достроково на 8 місяців 10 днів,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва ОСОБА_7 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня2014 року, -
Справа: 11-кп/796/1462/2014
Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1
Цим вироком ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України обвинуваченого ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців та покладанням на нього обов'язків передбачених п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України.
Як встановив суд, 18.09.2014 року приблизно о 17 год. 00 хв., ОСОБА_6 , маючи злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, перебуваючи поблизу будинку № 2-а по вул. Г. Дніпра у місті Києві, побачивши відчинені двері автомобіля марки «ГАЗ 3302» д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом вільного доступу, умисно, з корисливих мотивів, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав бензопилу марки «Олео-Мак 941С», яка належала ОСОБА_9 , спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 2499 грн.
В апеляційній скарзі заступник прокурора м. Києва - ОСОБА_7 , не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій обвинуваченого, посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також вказує, що судом призначено покарання, яке не відповідає особі обвинуваченого та тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення. При цьому зазначає, що суд, при призначенні покарання, залишив за межами своєї уваги конкретні обставини кримінального провадження, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово вчиняв корисливі злочини проти власності, відбував покарання в місцях позбавлення волі та був умовно-достроково звільнений, однак приблизно через півроку після закінчення цього строку знову вчинив злочин, жодних заходів щодо добровільного відшкодування потерпілому завданого збитку не вжив, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про застосування щодо обвинуваченого вимог ст. 75 КК України.
За таких обставин, прокурор вважає, що виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства неможливе, а тому просить скасувати вирок відносно ОСОБА_6 в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити обвинуваченому покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; обвинуваченого, який заперечував проти апеляційної скарги прокурора і просив залишити вирок суду без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності обвинуваченого ОСОБА_6 у повторному таємному викраденні чужого майна за обставин
викладених у вироку, грунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, а оскільки встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення та правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст. 185 КК України в апеляційній скарзі не оскаржуються, то відповідно до положень ст. 404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.
Переглядаючи вирок суду першої інстанції в межах доводів викладених в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів вважає, що вирішуючи питання, яка саме міра покарання повинна бути призначена обвинуваченому ОСОБА_6 , суд, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про його особу, який за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, працює, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання у виді 3-х років позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст. 75 КК України при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років, суд вправі прийняти рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, якщо з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин, дійде висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання.
Отже, призначивши ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, суд належним чином врахував, що за ступенем тяжкості вчинене ним кримінальне правопорушення відноситься до злочину середньої тяжкості, що за місцем проживання і місцем роботи він характеризується позитивно, одружився і виховує неповнолітню дитину дружини, що його діями потерпілому не було завдано шкоди, оскільки викрадену бензопилу ОСОБА_10 повернув та щиро покаявся у вчиненому, а тому колегія судів вважає, що суд першої інстанції, з урахуванням конкретних обставин даного кримінального правопорушення та за наявності достатніх для того підстав, визнав можливим виправлення ОСОБА_6 без реального відбування покарання і обгрунтовано звільнив останнього від відбування покарання з випробуванням.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_6 покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого через неправильне застосування кримінального закону і як наслідок - м'якості цього покарання є безпідставними, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2014 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва ОСОБА_7 - без задоволення.
Судді: __________________ _________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3