ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
17 квітня 2015 року м. Київ№ 826/5715/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., за участю секретаря судового засідання Голод А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про закриття провадження у адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аватара Плюс»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Державної фіскальної служби у місті Києві
третя особа без самостійних вимог на предмет споруДержавна податкова інспекція у Святошинському районі Державної фіскальної служби у місті Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю сторін:
представник позивача: Ночка І.П.
представник відповідача: Ісаєв С.П.
представника третьої особи: Старощук С.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аватара Плюс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2013 №0007652203.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні 17.04.2015 представник позивача заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з досягненням податкового компромісу.
Представники сторін та третьої особи проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі в частині досягнутого податкового компромісу не заперечували.
17.01.2015 набув чинності Закон України №63-VIII від 25.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу», яким розділ XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено підрозділом 9-2.
Відповідно до пункту 1 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.
Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість подаються за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Разом з уточнюючим розрахунком подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.
Пунктом 2 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.
Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Відповідно до пункту 7 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.
Процедура податкового компромісу щодо розміру та строків сплати заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, встановлена цим підрозділом, поширюється також на випадки, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки. У таких випадках платник податків має право подати до контролюючого органу, який призначив документальну перевірку або склав акт за результатами такої перевірки, відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань до податкових декларацій за звітні податкові періоди в порядку, визначеному пунктом 1 цього підрозділу.
Згідно з пунктом 8 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом. Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.
Матеріали справи свідчать про те, що 07.04.2015 ТОВ «Аватара Плюс» подало до ДПІ Святошинського району Головного управління ДФС у місті Києві заяву про застосування податкового компромісу, копія якої наявна в матеріалах справи.
16.04.2015 позивач сплатив суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 51 629,85 грн., на підтвердження чого надав платіжне доручення №7.
Таким чином, стосовно грошового зобов'язання з податку на прибуток, визначене податковим повідомленням-рішенням від 12.12.2013 №0007652203 за періоди 1 кв. 2011 року та 4 кв. 2012 року між позивачем і третьою особою досягнуто податкового компромісу.
Згідно розрахунку, наданого відповідачем, за 1 кв. 2011 року позивачу було нараховане грошове зобов'язання у розмірі 89 093 грн., в тому числі основний платіж - 89 092 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 1 грн., за 4 кв. 2012 року нараховане грошове зобов'язання у розмірі 1 013 941 грн., в тому числі основний платіж - 811 153 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 202 788 грн.
Отже, стосовно суми, грошового зобов'язання з податку на прибуток, визначене податковим повідомленням-рішенням від 12.12.2013 №0007652203 у розмірі 1 103 034 грн. досягнуто податковий компроміс.
Пунктом 11-2 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Згідно із частиною 3 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо сторони досягли примирення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про досягнення між сторонами примирення, у зв'язку із чим клопотання представника позивача підлягає задоволенню, а провадження у справі в частині досягнутого податкового компромісу - закриттю.
Керуючись положеннями частини 3 статті 157, 160, 165, 254, пункту 11-2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Задовольнити клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Аватара Плюс» про закриття провадження у справі в частині.
2. Закрити провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аватара Плюс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Державної фіскальної служби у місті Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Державна податкова інспекція у Святошинському районі Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2013 №0007652203 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в частині нарахування основного платежу на суму 900245,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 202 789,00 грн.
3. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тими самими позовними вимогами не допускається.
Ухвала набирає законної у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський