ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
17 квітня 2015 року 08:29 № 826/19356/14
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кобилянського К.М., суддів Саніна Б.В., Скочок Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»
до Державної фінансової інспекції України
про визнання протиправною та скасування вимоги,
Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної фінансової інспекції України, у якій просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу від 21.10.2014 №05-14/1482.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2014 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 13.01.2015, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів для вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками акта ревізії щодо порушення позивачем відповідних положень цивільного та господарського законодавства, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної ревізії щодо порушень позивачем положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України при провадженні господарської діяльності є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.
Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що під час проведення ревізії встановлено господарські взаємовідносини позивача з підприємствами, внаслідок яких ПАТ «Укргазвибодування» завдано значних збитків. За таких обставин, контролюючий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України за клопотанням сторін про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Відповідно до п. 3 Основних напрямів контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції та її територіальних органів на 2014 рік, затверджених розпорядженням Кабінета Міністрів України від 05.02.2014 № 63-р, та п. 3.32 Плану контрольно-ревізійної роботи на II квартал 2014, відповідачем проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ПАТ «Укргазвидобування» за період з 01.01.2012 по 31.05.2014 року, за результатами якої встановлено низку порушень законодавства, що викладені в акті ревізії від 12.09.2014 № 05-21/131.
На підставі зазначеного акта ревізії відповідачем винесено вимоу про усунення порушень від 21.10.2014 № 05-14/1482.
Не погоджуючись з обгрунтованістю доводів відповідача, викладених у оскаржуваній вимозі, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Відповідно до ст. 1 зазначеного закону, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Згідно ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням положень ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», суд відхиляє посилання позивача на те, що ПАТ «Укргазвидобування» не підконтрольне Державній фінансовій інспекції України, адже планову ревізію фінансово-господарської діяльності ПАТ «Укргазвидобування» проведено відповідно до п. 3 Основних напрямів контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції територіальних органів на 2014 рік, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 № 63-р та п. 3.32 Плану контрольно-ревізійної роботи на II квартал 2014 року. Відповідно до вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України, ПАТ «Укргазвидобування» відноситься до суб'єктів господарювання державного сектору економіки.
До того ж, відповідно до п. 1.1 Статуту ПАТ «Укргазвидобування», Товариство створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 13.06.2012
№ 360-р, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про реорганізацію Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 18.07.2012 № 529, внаслідок реорганізації шляхом перетворення у публічне акціонерне товариство Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», яка, в свою чергу, була створена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.1998 № 1173 «Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу».
Пунктом 1.2 Статуту ПАТ «Укргазвидобування» визначено, що позивач є правонаступником усіх майнових та немайнових прав і обов'язків Дочірньої компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України».
Враховуючи те, що акції ПАТ «Укргазвидобування» в розмірі 100 % належать НАК «Нафтогаз України», а 100 відсотків акцій НАК «Нафтогаз України» належить державі, то фактично власником пакету акцій ПАТ «Укргазвидобування» в розмірі 100 % акцій є держава, внаслідок чого доводи позивача про неможливість його перевірки Державною фінансовою інспекцією України, є безпідставними.
Відповідно до ст. 4, 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
В Акті ревізії зазначено, що згідно ст. 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», учасники договорів про спільну діяльність та/або особи, уповноважені договорами про спільну діяльність, щомісяця здійснюють продаж усього товарного природного газу, видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами в межах території України, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за закупівельними цінами, які для кожного суб'єкта господарювання - власника спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами щороку встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), згідно із затвердженим нею Порядком формування, розрахунку та встановлення цін на природний газ для суб'єктів господарювання, що здійснюють його видобуток.
Дія цієї статті поширюється виключно на тих учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному фонді яких становить 50 відсотків та більше, господарських товариств, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебувають у статутному фонді інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств становить 50 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність.
Так, в пунктах 1-3 Вимоги (Апарат управління) відповідач зобов'язав позивача стягнути з ТОВ «Діон» суму завданих збитків 276,3 тис. грн. та стягнути з ТОВ «Фаворит Систем» суму завданих збитків в розмірі 128 275 613,57 грн. відповідно до вимога чинного законодавства.
Як бачається з пояснень позивача (а.с. 13 Том 9) та не заперечувалось відповідачем, розмір вкладу позивача по договору № 612 від 29.06.2004 складає 27 %, а розмір вкладу по договору № 429 від 13.05.2004 складає 49,91 %.
За таких обставим, позивач, в данному випадку, не є особою, на яку розповсюджується дія ст. 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», внаслідок чого доводи контролюючого органу в цій частині є безпідставними.
Щодо пункту 4 (Апарат ПАТ «Укргазвидобування»), пункту 21 (ГПУ «Полтавагазвидобування») та пункту 1 (Філія Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування») вимоги від 21.10.2014 Держфінінспекції, суть встановленого порушення полягає в тому, що позивачем неправомірно здійснено витрати на благодійну допомогу.
Суд погоджується з такими твердженнями відповідача, враховуючи наступне.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 № 899 «Про порядок здійснення витрат суб'єктами господарювання державного сектору економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку» визначено, що суб'єкти господарювання державного сектора економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку можуть здійснювати витрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). При цьому забороняється здійснювати витрати на напрямки, передбачені п. 1 Постанови № 899, в тому числі на благодійну, спонсорську та іншу допомогу.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 № 332-р суб'єктам управління об'єктами державної власності до затвердження фінансових планів необхідно забезпечити недопущення здійснення державними підприємствами, державними господарськими об'єднаннями, державними холдинговими компаніями та іншими державними господарськими організаціями, що належать до сфери їх управління (віднесені до їх відання), а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, витрат на напрямки, передбачені цим Розпорядженням.
Тобто, встановлені Постановою № 899 та Розпорядженням № 332-р обмеження щодо здійснення витрат поширюються на суб'єктів господарювання державного сектору економіки, державні підприємства, державні господарські об'єднання, державні господарські організації, які належать до сфери їх управління, та господарські товариства, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків.
ПАТ «Укргазвидобування» відноситься до вищевказаних суб'єктів господарювання з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1.1 Статуту ПАТ «Укргазвидобування» Товариство створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 13.06.2012 № 360-р, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про реорганізацію Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 18.07.2012 № 529, внаслідок реорганізації шляхом перетворення у публічне акціонерне товариство Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», яка була створена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.1998 № 1173 «Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу».
Крім того, відповідно до п. 1.2 Статуту, ПАТ «Укргазвидобування» є правонаступником усіх немайнових та немайнових прав і обов'язків Дочірньої компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України».
За таких обставин доводи контролюючого органу, викладені в п. 4 (Апарат ПАТ «Укргазвидобування»), п. 21 (ГПУ «Полтавагазвидобування») та п. 1 (Філія Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування») вимоги від 21.10.2014 є цілком обгрунтованими.
Щодо забезпечення повернення коштів в сумі 83 985,0 тис. грн., перерахованих на ПП «Актив Ком» (м. Ірпінь) Управлінням з переробки газу та газового конденсату за комплект реконструкції установки змішування бензинів ШВПГКН по договору від 15.06.2012 № 303/8 (пункт 1 вимоги по ГПУ «Полтавагазвидобування»), суд зазначає наступне.
Суть порушення полягає в тому, що контролюючим органом під час проведення ревізії не встановлено факт отримання позивачем обладнання для змішування бензинів позивачем саме від ПП «Актив Ком».
Суд відхиляє такі доводи відповідача, враховуючи наступне. Згідно з договором
№ 303/8 від 15.06.12 ПП «Актив Ком» на склад УПГГК було поставлено один комплект реконструкції установки змішування бензинів ШВПГКГ, в тому числі: систему керування та оперативного реагування УЗОР у кількості 1 комплект, шафу пробопідготовки у кількості 1 штука, вузол змішування LEW A Split Plus у кількості 1 комплект та монтажний комплект УЗБ у кількості 1 штука, загальною вартістю 83 985 тис. грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 25.12.2012 та товарно-транспортною накладною № АК12 від 25.12.2012.
Крім того, дане обладнання було прийнято комісією, про що складено відповідний акт від 25.12.2012, який є підтвердженням надходження даного обладнання на склад УПГГК. Відповідність якості і комплектності отриманих товарно-матеріальних цінностей, підтвердується актом комісії від 10.01.2013.
Також, актом № 163 від 22.02.2013 вказане обладнання було передано в монтаж. Як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, на даному обладнанні містяться таблички виробника з логотипом LEWА.
Твердження відповідача про відсутність контрагента позивача за місцезнаходженням (в 2014 році) та відсутність у Полтавської митниці інфорамції про ввезення товару на митну територію України, судом відхиляються, як такі, що не спростовують зміст та обсяг господарської операції, відображеної в первинних документах. До того ж, ДФІ не заперечується сам факт існування обладнання та використання його позивачем в межах власної господарської діяльності.
Посилання контролючого органу, викладені в п. 2 вимоги в частині ГПУ «Полтавагазвидобування», щодо необхідності позивачу забезпечити повернення коштів в сумі 60 647,0 тис. грн, перерахованих Управлінням з переробки газу та газового конденсату ТОВ «Марголак» за два горизонтальні одноступеневі комплектні насосні агрегати для перекачки нестабільного газового конденсату (40 820,0 тис. грн) та за два плунжерні насоси (19 827,00 тис. грн) по договорах від 15.06.2012 № 304/22 та від 15.06.2012 № 305/22, судом відхиляються, як передчасні та не підтверджені належними доказами, адже наявність відкритого кримінального провадження по ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України щодо створення ТОВ «Марголак», не є достатнім та наледжним доказом безтоварності господарської опеарції та нікчемності договорів.
При цьому, як зазначив позивач, постачальник - ТОВ «Марголак», на підтвердження відповідності та походження обладнання, надав на адресу УПГГК технічні паспорти з мокрими печатками заводу-виробника, а між ТОВ «Марголак» та УПГГК було підписано акт прийому-передачі данного обладнання та надана товаро-транспортна накладна.
Крім того, дане обладнання було прийнято комісією, про що складено відповідні акти від 22.07.2013 та від 26.12.2012, які, на думку суду, є підтвердженням надходження обладнання на склад УПГГК.
Представник позивача також зазначив, що вищевказане обладнання змонтоване і запущене в експлуатацію на відділенні ТЦСК, де відбулась інвентаризація за участю представника ревізійної комісії та залучених спеціалістів Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка та встановлена фактична наявність даного обладнання. Зазначені обставини, на переконання суду, свідчить про те, що обладнання було поставлене спірним контрагентом в повній та належній комплектації з технічною документацією і знаходиться в експлуатації на відділенні УПГГК.
Пункт 3 вимоги в частині, що стосується ГПУ «Потавагазвидобування» підлягає визнанню протиправним та скасуванню за аналогічних підстав, адже неможливість проведення зустрічної звірки та дані митниці про відсутність інформації стосовно ввезення товару на митну територію України не можуть бути виключно-достатнім доказом безтоварності господарської опеарції.
Доводи відповідача, викладені в п. 4 вимоги по ГПУ «Полтавагазвидобування» підлягають відхиленню враховуючи наступне.
Так, суть спору в даній частині полягає в тому, що під час проведення ревізії встановлено, що товар було відвантажено позивачу 19.02.2014, в той час як акт приймання товару приймальною комісією № 01/04 датований 14.04.2014. Зазначене обгрунтовується контролюючим орнагом з огляду на те, що 14.04.2014 автомобіль ДАФ НОМЕР_3 з причепом перебував у м. Дніпропетровську і фізично не міг відавантажити товар позивачу.
Разом з тим, судом встановлено, що згідно з договором N 210/6 від 10.04.2014 ТОВ «АС і АС» поставлено диспергатор парафінів для середніх дистилятів Keroflux 3614 в кількості 20,03 т. загальною вартістю 1 868,37 тис. грн.
Відповідно до розпорядження від 17.09.2013 № 208 по Шебелинському ВПГКН, створено робочу комісію по прийманню вуглеводневої сировини та присадок, що надходять на ШВПГКН автотранспортом.
14 квітня 2014 комісія, що діяла на підставі вищевказаного розпорядження, здійснила приймання 20,030 т. диспергатора парафінів для середніх дистилятів Keroflux 3614, який надійшов від постачальника ТОВ «АС і АС», про що був складений акт № 01/04-ТОВ «АС і АС» приймання присадки для дизельного палива від 14.04.2014, який затверджений начальником ШВПГКН 14.04.2014.
Як зазначив представник позивача, диспергатор парафінів Keroflux 3614 був злитий до ємності Е-23 технологічної установки змішування ШВПГКН. Листом № 19 від 05.08.2014 ТОВ «АС і АС» повідомило, що ним було виявлено технічну помилку при заповненні ТТН № 1/04 від 14.04.2014 на поставку присадки Keroflux 3614 у кількості 20,030 т., а саме, невірно зазначений автоперевізник та автомашина.
Вірним слід вважати наступні реквізити: перевізник - СПД ОСОБА_3; водій - ОСОБА_3; автомобіль - DAF НОМЕР_4.
Позивач зауважив, що лист аналогічного змісту постачальник надіслав на адресу ревізійної групи.
За таких обставин, доводи відповідача в цій частині є необгрунтованими.
Доводи ДФІ, викладені в п. 5 вимоги (ГПУ Полтавагазвидобування) є помилковими, адже штрафні санкції були сплачені позивачем на підставі рішень Господарського суду Полтавської області в межах відповідних виконавчих проваджень. До того ж, представник позивача зазначив, що контролюючим органом під час проведення ревізії не прийнято до уваги того, що несвоєчасне виконання УПГГК умов договорів є наслідком заборгованості НАК «Нафтогаз України» перед позивачем.
Доводи контролюючого органу, викладені в п.п. 6, 7, 8, 9 вимоги в частині ГПУ «Полтавагазвидобування», позивачем, з посиланням на належні та допустимі докази, не заперечуються.
В п. 10 вимоги по ГПУ «Полтавагазвидобування» позивача зобов'язано стягнути з СП «Полтавська газонафтова компанія» на рахунок ГПУ «Полтавгазвидобування» кошти за оренду 9 свердловин в сумі 14 930, 8 тис. грн.
Суд погоджується з обгрунованістю такої вимоги, враховуючи наступне. Згідно угоди про оренду свердловин від 06.09.1995, укладеного між підприємством «Полтавагазпром» СП «Полтавська газонафтова компанія» (надалі - СП ПГНК), в оренду СП ПГНК було передано 9 свердловин з їх обладнанням та промисловими спорудами, що розташовані на Мовчанівському та Ігнатівському родовищах для їх експлуатації.
Згідно додатку № 1 до угоди, вартість 9 свердловин, згідно експертної оцінки, складала 6851253 доларів США, вартість річної орендної плати визначена з розрахунку 4 % експертної вартості, на рівні 274 049 доларів США, а орендна плата за місяць склала 22 837 доларів США. Розмір річної орендної плати в розмірі 274 049 доларів США зафіксовано в п. 4.1 Угоди.
Угода про оренду свердловин погоджена із заступником голови правління AT «Украгазпром» І.В.Діяком та Фондом державного майна України в особі Ю.І.Єханурова.
Під час ревізії встановлено, що при передачі в оренду свердловин застосовувалась орендна ставка, що була нижчою за 15 % - ставку визначену Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 768 для «Іншого використання нерухомого майна», яким є свердловини, внаслідок чого Філією недоотримано доходи у вигляді орендної плати.
Зокрема, при передачі в оренду 9-ти свердловин Новомиколаївського родовища було застосовано орендну ставку до оціночної вартості майна в розмірі 4 %.
Статтею 19 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» визначено, що Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.
Вказаним законом визначено обов'язковість застосування Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна.
Тобто, внаслідок не застосування з 01.01.2012 передбаченої Методикою орендної ставки у розмірі 15 %, як для «Іншого використання нерухомого майна», протягом періоду з 01.01.2012 по 31.05.2014 ГПУ «Полтавагазвидобування» недоотримано від СП «Полтавська газонафтова компанія» орендної плати в сумі 14 930 821,39 грн., внаслідок чого доводи контролюючого органу в цій частині є цілком обгрунтованими.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Цефей» (п. 11 вимоги по ГПУ «Полтавагазвидобування»), суд зазначає наступне.
Відповідач наполягає на тому, що ТОВ «Цефей» протягом перевіряємого періоду несвоєчасно проводив розгляд та визначення фінансових результатів, внаслідок чого виплата частини прибутку проводилась несвоєчасно.
Враховуючи несвоєчасність проведення розподілення та виплати прибутку, загальна сума штрафних санкцій та пені за період з 01.01.2012 по 31.05.2014, на думку посадових осіб контролюючого органу, становить 965 658,14
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача, враховуючи наступне.
У відповідності до ч. 5 ст. 1135 Цивільного кодексу України рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не встановлено договором простого товариства.
Згідно з п. 7.2 договору Оператор зобов'язаний перерахувати Стороні-1 (тобто ПАТ «Укргазвидобування») суму коштів відповідно до визначеної частки прибутку протягом 7 банківських днів з дня затвердження Комітетом управління спільною діяльністю фінансових результатів діяльності за відповідний квартал та підписання Протоколу засідання Комітету управління щодо розподілу прибутку.
Пунктом 5.11 договору визначено, що до обов'язків Оператора спільної діяльності відноситься, зокрема, виплата Сторонам належних їм згідно цього Договору частин прибутку, отриманого за результатами спільної діяльності.
Таким чином, затвердження фінансових результатів спільної діяльності за відповідний квартал здійснюється Комітетом управління спільною діяльністю.
По результатам засідання Комітету спільної діяльності, учасниками договору підписується Протокол засідання Комітету управління щодо розподілу прибутку. Протягом 7 банківських днів з дня підписання Протоколу засідання Комітету управління, Оператором спільної діяльності проводиться виплата сторонам їх частини прибутку, отриманого за результатами спільної діяльності.
Порушень щодо вказано порядку розподілу та виплати прибутку при зустрічній звірці не виявлено про що і зазначено у Акті ревізії, зокрема: «Розподіл чистого прибутку від спільної діяльності здійснювався у відповідності до пункту 7.2. Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927 від 15 вересня 2004. Згідно даних картки рахунку № 672 та банківських виписок по рахунку спільної діяльності, суми належного до перерахування прибутку за 2012, 2013, 1-ий квартал 2014 перераховані на рахунок ПАТ «Укргазвидобування» з дотриманням встановлених строків (7 днів).
Однак, далі, в Акті ревізії (а.с. 66 Том І) відповідач всупереч вищезазначеному вказує про те, що зустрічною звіркою встановлено, що ТОВ «Цефей» протягом ревізійного періоду несвоєчасно проводив розгляд та визначення фінансових результатів, внаслідок чого виплата частини прибутку проводилась несвоєчасно. Зокрема, в порушення умов п. 7.1 Договору Оператором не було розглянуто та визначено фінансові результати спільної діяльності у передбачений строк (до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом) та, як наслідок, не було здійснено виплату частини розподіленого прибутку протягом визначеного умовами Договору терміну.
В подальшому, з посиланням на п.8.2 договору, згідно якого штрафні санкції нараховуються за несвоєчасну виплату Оператором розподіленого прибутку, на підставі не вказаних в акті ревізії даних та документів, відповідач робить висновок про те, що загальна сума штрафних санкцій за несвоєчасно перерахований прибуток з урахуванням річних та інфляціййних витрат складає 1 180 148,10 грн. Крім того, в Акті ревізії зазначено, що ця сума є збитками завданими Філії.
Між тим, за умовами договору ТОВ «Цефей», як Оператор спільної діяльності, здійснює ведення бухгалтерського та податкового обліку. До 20 числа місяця, що слідує за звітним кварталом, Оператор спільної діяльності надає звіти про фінансові результати спільної діяльності до контролюючих органів (податкова, статистика тощо), що підтверджують відмітки на звітах. По результатам проведення спільної діяльності, яка відображена у звітності, Оператор і встановлює суму чистого прибутку, яка підлягає розподілу між сторонами. Своєчасне надання звітності до контролюючих органів свідчить про своєчасне визначення Оператором результатів спільної діяльності за звітний період.
Відповідачем під час проведення ревізії не виявлено несвоєчасного подання Оператором звітності до контролюючих органів.
Затвердження результатів спільної діяльності та розподіл прибутку, як вже зазначалось, здійснює Комітет управління спільною діяльністю в порядку, визначеному п. 7.2 договору. Зобов'язання Оператора перерахувати протягом 7 банківських днів частку прибутку з дня затвердження Комітетом управління спільною діяльністю фінансових результатів діяльності за відповідний квартал підписання Протоколу засідання Комітету управління щодо розподілу прибутку виконувалось своєчасно, про що зазначено в Довідці. Згідно п. 8.2 договору санкції нараховуються за несвоєчасну виплату Оператором розподіленого прибутку.
Щодо віднесення штрафних санкцій до збитків то слід зазначити, що в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якщо її право не було порушене (упущена вигода). До складу збитків згідно ст. 224 Господарського кодексу України включено вартість втраченого, знищеного, пошкодженого майна, додаткові витрати (штрафи, вартість додаткових робіт тощо), понесені стороною, неодержаний прибуток, матеріальна компенсація моральної шкоди.
Враховуючи зазначені вище обставини та норми цивільного і господарського законодавства України, суд дійшов переконання, що висновок відповідача про збитки у вигляді не нарахованих штрафних санкцій в сумі 1 180 148,10 грн. є помилковим, а вимога щодо стягнення з ТОВ «Цефей» на рахунок ГПУ «Полтавгазвидобування» суми штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та пені на загальну суму 1 180,1 тис. гривень суперечить нормам чинного законодавства України.
Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ НВП «Антей» (п. 11 вимоги по ГПУ «Полтавагазвидобування») суд зазначає наступне.
Між ДК «Укргазвидобування» ПАТ «НАК «Нафтогаз України» в особі заступника директора філії ГПУ «Полтавагазвидобування» (Покупець) та ТОВ НВП «Антей» (Продавець) укладені договори щодо закупівлі селітри аміачної від 06.03.2012 № 194/12 та від 06.03.2012 № 193/12.
Згідно п. 7.2.6 Договорів у разі невиконання Продавцем взятих на себе зобов'язань з поставки Товару у строки, згідно умов даного договору, останній сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів, додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або недопоставленого товару.
Перевіркою дотримання термінів поставки селітри аміачної встановлено, що згідно умов договору поставка повинна бути здійснена в термін 15 робочих днів з дня надходження заявки від Покупця.
Заявка на поставку товару по вищевикладеним договорам надійшла до контрагента 02.04.2012. Згідно наданих до зустрічної звірки накладних на отримання товару, дві партії селітри аміачної поставлено Покупцю з порушенням строків понад 30 днів.
Враховуючи зазначене, в ході ревізії встановлено, що ТОВ «НВП «Антей» здійснило поставку матеріальних цінностей з порушенням умов договору, а саме, з простроченням, внаслідок чого Філією недоотримано пені та штрафних санкцій на загальну суму 96 037,72 тис. грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Слід зазначити, що умови договору в частині нарахування штрафів та пені повністю відповідають вимогам п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України в частині стягнення пені у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочки та штрафу у розмірі 7 % за прострочені строки поставки понад 30 днів.
Матеріалами справи доводи відповідача не спростовуються.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що внаслідок несвоєчасного нарахування Філією штрафних санкцій ТОВ НВП «Антей», Філією недоотримано кошти в сумі 96 037,72 грн., з урахуванням чого даний пункт вимоги є цілком правомірним та скасуванню не підлягає.
Щодо правомірності п. 13 вимоги по ГПУ «Полтавагазвидобування», суд зазначає наступне.
Між ДК «Укргазвидобування» ПАТ «НАК «Нафтогаз України» в особі філії ГПУ «Полтавагазвидобування» (Замовник) та ТОВ «Укрпайпенерго» (Виконавець), укладено договір про закупівлю послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту двигунів та турбін (послуги з ремонту газотурбінного приводу НК-16CT) від 03.10.2012 № 1182/12.
За результатами проведеної зустрічної звірки на ТОВ «Укрпайпенерго» контролюючим органом встановлено, що до калькуляцій та відповідно до актів здачі-приймання наданих послуг з ремонту газотурбінного приводу НК-16СТ включено вартість робіт, які фактично не виконувались ТОВ «Укрпайпенерго» та не підтверджено даними його бухгалтерського обліку на загальну суму 5 716 485 грн, чим порушено умови розділу III п. 3.1, 3.3 договорів на виконання робіт.
Згідно наданих до зустрічної звірки документів, ремонт вказаних газотурбінних приводів НК-16СТ проводився не ТОВ «Укрпайпенерго», а ВАТ «Казанське моторобудівельне виробниче об'єднання», що позивачем не заперечується.
При цьому, згідно п. 11.5 Договорів жодна з Сторін не має права передавати свої права та обов'язки за цими Договорами третій особі без письмової згоди на це іншої Сторони.
Як свідчать матеріали справи, письмової згоди на виконання робіт з ремонту турбіни позивач не надавав.
Тобто, при визначенні вартості робіт у актах здачі-прийому виконаних робіт ТОВ «Укрпайпенерго» та калькуляціях не було дотримано п. 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 в частині включення до складу прямих витрат сум, що не можуть бути визнані витратами на матеріали та комплектуючі, в результаті чого вартість робіт було завищено на 5 716,48 тис. грн, з врахуванням прибутку та податку на додану вартість.
Таким чином, внаслідок завищення ТОВ «Укрпайпенерго» обсягів виконаних ним робіт, ГПУ «Полтавагазвидобування» завдано матеріальну шкоду на суму 5 716 485,00 грн., внаслідок чого даний пункт вимоги є обгрунтованим та скасуванню не підлягає.
Суд також погоджується з обгрунтованістю доводів контролюючого органу з приводу необхідності стягнення позивачем з ПП «Маяк-Екологія-Сервіс» на користь ГПУ «Полтавагазвидобування» коштів в сумі 103,47 тис. грн., адже відсутність матеріалів за даними бухгалтерського обліку підрядника, які були включені до калькуляції виконаних робіт, свідчить про завищення вартості виконаних робіт на суму, в даному випадку, 103 469,88 грн.
За аналогічних підстав не підлягають визнанню протиправними та скасуванню п.п. 15, 16 вимоги по ГПУ «Полтавагазвидобування» щодо взаємовідносин позивача з ТОВ фірма «Техінпром», ДП «Полтавське управління геофізичних робіт».
Стосовно п. 17 вимоги в частині ГПУ «Полтавагазвидобування», судом встановлено наступне.
У відповідності до договорів підряду, ТОВ «Полтавська промислово-інвестиційна компанія» на замовлення Філії виконувались будівельні роботи з капітального ремонту виробничих будівель та споруд.
В ході проведення зустрічної звірки на ТОВ «Полтавська промислово-інвестиційна компанія», контролюючим органом встановлено завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 128 863,33 грн., внаслідок:
- невірно визначеної ресурсної норми при виконані робіт з улаштування каркасів для акустичних конструкцій стін металевих та улаштування цементної стяжки, чим порушено вимоги пп. 1.3.4, 1.3.4.1, 3.2.7.8, 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 та недотримані роз'яснення Мінрегіонбуду України, надруковані в збірниках офіційних документів та роз'яснень «Ціноутворення в будівництві» № 6 за червень 2009 та № 3 за березень 2004 (сума завищення складає 19526,31 грн.);
- не підтверджено понесені витрати в загальній сумі 109337,02 грн., а саме, не підтверджено витрати на відрядження - 924,00 грн, витрати на перевезення будівельних матеріалів на об'єкти будівництва - 2435,53 грн, витрати на сплату єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування (ЄСВ, II блок розрахунку ЗВВ) - 105 977,49 грн.
Суд частково погоджується з зазначеними доводами відповідача, враховуючи наступне.
Так, до актів № 1 за серпень 2012 на суму 23815,51 грн, № 52 за квітень 2012 на суму 221801,90 грн, № 1 за вересень 2012 на суму 14819,59 грн, № 2 за вересень 2012 на суму 61512,60 грн., включено виконання робіт з улаштування каркасів для акустичних конструкцій стін, металевих за ресурсною нормою P13-23-1, в той час як вказана робота за матеріалом, включеним до вищевказаних актів відповідає нормі ПР15-4055 «Улаштування каркасів стель і стін із гнутих оцинкованих профілів, пристрій каркаса стін під облицювання гіпсокартоном».
Також включено виконання робіт за ресурсною нормою Р13-28-5 «Облицювання каркасів стель неперфорованими акустичними плитами», в той час як включені до акта матеріали на виконання зазначеного виду робіт відповідають прямій нормі ПР15-4057 «Облицювання стель по готовому каркасі, плитами «Армстронг» 600x600 мм».
Крім того, до актів № 1 за серпень 2012 на суму 35917,46 грн та № 1 за вересень 2012 на суму 9135,94 грн., включено виконання робіт за нормою Р7-18-1 «Улаштування цементної стяжки товщиною 20 мм. по бетонній основі площею до 20 м2», в той час як за включеним до актів матеріалом робота відповідає нормі ЕД11-43-1 «Стяжки самовирівнюванні, товщина 5 мм».
Відповідно до п.3.2.7.8 ДБН Д.1.1-1-2000, якщо внаслідок об'єктивних причин будь-які матеріали або вироби, змінюються на інші, розробляються та затверджуються в установленому порядку відповідні ресурсні елементні кошторисні норми. Поряд з цим, згідно роз'яснення Мінрегіонбуд України, «Ціноутворення в будівництві» № 6 за червень 2009, при відповідності технології виконання робіт та поопераційних витрат ресурсів, замість розроблення індивідуальних РЕКН, за погодженням із замовником, можуть застосовуватись стандарти організацій України (СОУ) або відомчі норми.
Посилання позивача на те, що відомчі норми на його не розповсюджуються, в даному випадку, судом відхиляються, адже вибір СОУ або відомчих норм є диспозитивним.
До того ж, відповідно до складу основних робіт, передбачених нормами РЕКН, застосовані в актах норми з влаштування каркасів передбачають з'єднання елементів каркаса з провадженням зварювальнних робіт. Наряду з цим, включені в акти оцинковані холодногнуті профілі (CD, UD, Т-подібні та пристінні кутики тощо) з'єднуються без провадження вищезазначеної роботи (на саморізах).
Вказане вище свідчить про порушенням позивчем вимог пп. 1.3.4,1.3.4.1, 3.2.7.8, 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1 -2000, внаслідок чого надміру сплачені кошти становлять 19526,31 грн.
З аналогічних підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині взаємовідносин позивача (ГПУ «Полтавагазвидобування») з МП «Протон» - п. 18 вимоги в частині ГПУ «Полтавагазвидобування».
Суд також погоджується з необхідністю стягнення з ТОВ «Полтавська інвестиційна компанія» сум ЄСВ в розмірі 105 977,49 грн., оскільки за наслідками проведеної зустрічної звірки вказаним контрагентом контролюючому органу не надано доказів перерахування зазначених коштів в бюджет. Тобто, позивачем кошти на сплату ЄСВ перераховані безпідставно.
Витрати на відрядження в сумі 924,00 грн. та витрати на перевезення будівельних матеріалів на об'єкти будівництва в сумі 2435,53 грн. вже повернуті позивачу, що підтверджується матеріалами справи, внаслідок чого вимога в цій частині підлягає скасуванню.
Суть порушення, зазначеного в п. 19 вимоги по ГПУ «Полтавагазвидобування», полягає в тому, що контролюючим органом не встановлено факту передачі товару від ТОВ «Укр-Неп» до ГПУ «Полтавагазвидобування». Дані доводи грунтуються на тому, що згідно даних митниці, товар на територію України в період з 01.01.2011 по 31.05.2014 не ввозився та не розмитнювався.
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача враховуючи наступне.
Відповідно до договору № 1412/11 від 16.11.2011 між ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «УКР-НЕП», здійснено поставку превенторів плашкових двохфланцевих одинарних ПП-2Ф- 180x35 в кількості 2 шт. та превенторів плашкових двохфланцевих одинарних ПП-2Ф-180x70 в кількості 2 шт. на загальну суму 2 090,0 тис.
Отримання вищевказаних превенторів підтверджується видатковою накладною № 43 від 29.12.2011, оформленою постачальником та підписаною зі сторони одержувача.
Згідно акта вхідного контролю, датованого 29.12.2011, підтверджено проведення огляду продукції, яка була поставлена згідно договору № 2412/11 від 16.11.2011 від ТОВ «Укр-НЕП» на склад № 1 Селещина ГПУ «Полтавагазвидобування». Вказаний акт надавався для перевірки, що підтверджується копією Реєстру документів, що надаються, який датований 08.08.2014.
Суд приймає до уваги те, що ДП «Карпатський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду провів експертизу обладнання, по результатах якої оформлено Висновок експертизи щодо відповідності машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, датований 30.12.2011.
За таких обставин, вищевказані первинні документи спростовують інформацію баз даних митних органів, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Стосовно філії «Учбово-оздоровичий комплекс «Червона рута», судом встановлено наступне.
Так, суть спору в цій частині полягає в тому, що за наслідками проведених зустрічних звірок ТОВ «Укр Смарт Інжиніринг», ТОВ «Маєток», ФОП Джулай, ТОВ «Альфа Щит», контролюючим органом виявлено, що витрати зазначених контрагентів Філії на оплату праці, витрати на відрядження, тощо докумнетально не підтверджуються.
Проте, такі витрати були пред'явлені до оплати надавачами послуг до УОК «Червона Рута», та фактично оплачені Філією.
Оскільки, зі слів позивача, він не міг проконтролювати фактичність окремих позицій витрат контрагентів, так як не може втручатись в господарську діяльність інших суб'єктів господарювання, то суд приходить до висновку, що доводи контролюючого органу з приводу необхідності стягнення на користь УОК «Червона Рута» безпідставно перерахованих суб'єктам господарювання коштів на загальну суму 58,36 тис. грн. є обгрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Доводи контролюючого органу, викладені в п. 1 вимоги по Львівському відділенню з видобутку нафти, газу та газового конденсату ГПУ «Полтавагазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування», з приводу того, що на порушення п. 2 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 4.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455, Львівським відділенням зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску на суми компенсації за невикористану відпустку, що виплачувалась звільненим особам, на суму 81,3 тис. грн., судом відхиляються, адже на час нарахування компенсації за невикористану відпустку, відповідні працівники ще перебували у трудових відносинах з позивачем (до дати звільнення), а отже, не були звільненими особами, внаслідок чого нарахування Львівським відділенням ЄСВ є цілком правомірним, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Суд погоджується з доводами контролюючого органу з приводу необхідності зобов'язання позивача забезпечити відшкодування незаконних витрат філії ГПУ «Шебелинкагазвидобування», що допущені філією внаслідок списання коштів на витрати філії без отримання робіт та послуг на загальну суму 12 717,8 тис. грн. (п. 2 вимоги по філії «Шебелтнкагазвидобування», враховуючи наступне.
ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» при виконанні умов договору № 4/358 від 10.03.2006 понесені витрати в сумі 55 500 000,00 грн., а ВАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе було поставлено обладнання та виконано робіт на суму лише 42 782 132,40 грн.
Тобто, дебіторська заборгованість складає 12 717 867,60 грн.
В березні 2013 Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» про стягнення збитків у розмірі 12 717 867,60 грн. Заявою про збільшення позовних вимог суму позову збільшено до 21 452 620,92 грн.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 04.06.2013 по справі № 920/434/13 у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укргазвидобування» в особі філії ГПУ «Шебелинкагазвидобування» про стягнення з ПАТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» збитків в сумі 21 452 620,92 грн, в зв'язку з розірванням договору № 4/358 від 10.03.2006, відмовлено в повному обсязі.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 апеляційна скарга ПАТ «Укргазвидобування» в особі ГПУ «Шебелинкагазвидобування» залишена без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 04.06.2013 без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2013 по справі
№ 920/434/13 касаційну скаргу ПАТ «Укргазвидобування» залишено без задоволення, Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2013, рішення господарського суду Сумської області від 04.06.2013 залишено без змін.
Рішення обґрунтовані тим, що з визнанням недійсними умов договору про строки виконання зобов'язань по договору № 4/358 від 10.03.2006 (справа № 5021/948/2011) доведено відсутність вини відповідача у несвоєчасному виконанні договірних зобов'язань і, як наслідок, звернення Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» з позовом про розірвання договору № 4/358 від 10.03.2006 (по справі № 9/110-09) мало місце з власної ініціативи Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування».
Тобто, збитки в сумі 12 717 867,60 грн. є прямим наслідком дій посадових осіб позивача, внаслідок чого останній зобов'язаний забезпечити відшкодування незаконних витрат філії ГПУ «Шебелинкагазвидобування», що допущені філією внаслідок списання коштів на витрати філії без отримання робіт та послуг на загальну суму 12 717,8 тис. грн.
За таких обставин, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування п. 3 вимоги по ФГУ «Шебелинкагазвидобування» задоволенню також не підлягають, з урахуванням наступного.
Як зазначає представник відповідача, проведеним співставленням наказів по особовому складу, протоколів засідання атестаційної комісії по підтвердженню кваліфікації водіїв та особових рахунків з посвідченнями водив, встановлено випадки необгрунтованого нарахування та виплати надбавки за класність водію відділу технологічного транспорту та спецтехніки філії ГПУ «Шебелинкагазвидобування», внаслідок присвоєння відповідного класу з недотриманням кваліфікаційних вимог в частині наявності дозволу на керування транспортних засобів відповідних категорій.
Суд погоджується з такими доводами відповідача, враховуючи наступне.
Так, відповідно до наказу від 27.12.2007 № 610 водію Сєвєродонецького промислу з видобутку газу і конденсату ОСОБА_7 присвоєно І клас кваліфікації і призначено доплату в розмірі 25 % від посадового окладу, тоді як відповідно до посвідчення водія серії НОМЕР_5 від 20.08.1983, ОСОБА_7 має дозвіл на керування транспортними засобами лише категорій В, С, D .
При цьому, Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 14.02.2006 № 136, передбачено, що для присвоєння І класу повинен бути дозвіл на керування транспортними засобами категорій В, С, D та Е.
Таким чином, внаслідок безпідставного призначення надбавки за класність, водію ОСОБА_7 за період, що підлягав ревізії, зайво нараховано та виплачено надбавку за класність на загальну суму 8 991,90 грн.
Безпідставне нарахування заробітної плати спричинило зайве нарахування та перерахування коштів єдиного соціального внеску за період з 01.01.2012 по 31.05.2014 на загальну суму 3342,29 грн.
Внаслідок допущеного порушення філії, ГПУ «Шебелинкагазвидобування» заподіяно матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 12334,19 грн.
Ревізією з питання дотримання законодавства при встановленні, нарахуванні та виплаті доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт встановлено, що водіям І класу ОСОБА_8 та ОСОБА_9, на підставі відповідних наказів, здійснюється доплата розширення зони обслуговування та збільшення обсягу робіт в розмірі 50% та 15% тарифної ставки відповідно.
При цьому, відповідно до роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики, наданих в листі від 27.07.2009 № 426/13/84-09 зазначено, що під розширенням зони обслуговування або збільшенням обсягу виконуваних робіт, слід розуміти виконання поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт за однією й тією ж професією або посадою. Оскільки за специфікою роботи водій не може працювати на двох автомобілях одночасно, доплата за розширення зони обслуговування або за збільшення обсягу робіт такій категорії працівників не може бути встановлена.
Зазначене спричинило безпідставне нарахування та виплату (доплату) на загальну суму 39628,57 грн.
Безпідставне нарахування доплати також спричинило зайве нарахування ЄСВ на загальну суму 14729,94 грн.
Доводи позивача про те, що водіям ОСОБА_8 та ОСОБА_9 здійснюється доплата за виконання додаткового обсягу робіт з ремонту і обслуговування двох і більше транспортних засобів, судом відхиляються, враховуючи наступне.
В обов'язки водія автотранспортних засобів 1 класу відділення технологічного транспорту і спецтехніки ГПУ «Шебелинкагазвидобування», згідно з посадовою інструкцією, окрім керування транспортним засобом, входить також виконання робіт з щоденного технічного обслуговування автотранспортного засобу, усунення технічних несправностей, виконання ремонту автомобілів, автобусів, імпортних легкових автомобілів і мікроавтобусів та інше.
Тобто, в даному випадку, встановлення доплати водіям за ремонтні роботи, які безпосередньо входять до завдань та обов'язків водіїв, згідно посадової інструкції, є необгрунтованим.
Пункт 4 вимоги по ГПУ «Шебелинкагазвидобування» є похідним від п. 3 вимоги в цій частині, а тому скасуванню не підлягає.
Пункт п. 5 вимоги по ГПУ «Шебелинкагазвидобування» скасуванню не підлягає, враховуючи наступне.
В актах КБ-2в ТОВ «Стройснабкомплект» за грудень 2012 на суму 226543,67 грн. з ПДВ. та на суму 30 525,28 грн. з ПДВ. з капітального ремонту покрівель їдальні та сторожки СП «Факел», враховані витрати на улаштування покрівель з металочерепиці. Вартість зазначеного виду робіт розрахована за нормою Е12-12-4 «Улаштування покрівель шатрових з металочерепиці».
Як зазначає відповідач та не спростовано позивачем, контрольним оглядом встановлено, що фактично виконувалось улаштування двоскатних покрівель. В даному випадку необхідно використовувати норму E12-12-1 «Улаштування покрівель двоскатних з металочерепиці». Внаслідок необгрунтованого застосування ресурсних елементних кошторисних норм в актах КБ-2в, вартість підрядних робіт необгрунтовано завищена на суму 22458,00 грн., чим порушено п.3.3.10.1 «Правила визначення вартості будівництва» ДБН Д.1.1.-1-2000, затвердженого наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174.
Крім того, в ході ревізії проведений контрольний огляд обсягів виконаних робіт, який проведений за участю представників ГПУ «Шебелинкагазвидобування». Представники підрядника для участі в контрольному обмірі не з'явились. Контрольним оглядом обсягів виконаних робіт встановлено, що в акті КБ-2в за грудень 2012 року на суму 30525,28 грн. з ПДВ. на капітальний ремонт покрівлі сторожки СП «Факел» зазначені види робіт з утеплення плитами з мінеральної вати в кількості 90 м2 та улаштування покриття з повітробар'єру в кількості 90 м2, які фактично не виконано.
Внаслідок завищення обсягів виконаних робіт в актах КБ-2в, вартість підрядних робіт необгрунтовано завищена на 4660,80 грн., чим порушено п.3.3.10.1 «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д. 1.1.-1-2000, затвердженого наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174 (із змінами).
В акті КБ-2в № 3 ТОВ «Авєга» на суму 108522,05 грн. з ПДВ з капітального ремонту будівлі виробничо-технологічного корпуса Юліївського НГКР, враховані витрати на знепилювання поверхонь бетонного фасаду перед ґрунтуванням та фарбуванням в кількості 489,8 м2. Вартість зазначеного виду робіт розрахована за нормою Е13-44-9 «Знепилювання металевих поверхонь». Вартість фарбування фасаду розрахована за нормою Р12-54-3 «Фарбування нових фасадів по підготовленій поверхні».
Проте, фактично виконувалось знепилювання бетонних стін фасаду будівлі. В даному випадку застосування норми Е13-44-9 «Знепилювання металевих поверхонь» необгрунтовано. А замість норми Р12-54-3 «Фарбування нових фасадів по підготовленій поверхні» необхідно застосовувати норму Р12-54-1 «Фарбування нових фасадів з підготовленням поверхні», до складу якої входять ресурси на очищення (знепилювання) бетонної поверхні фасаду.
Внаслідок виявленої невідповідності, вартість ремонтно-будівельних робіт в акті КБ-2в № 3 за квітень 2013 необгрунтовано завищена. Аналогічна невідповідність виявлена контролюючим органом в актах КБ-2в за квітень 2013 № 1 на суму 164275,01 грн. (насосно-фільтрувальний цех очисних споруд), № 4 на суму 24299,64 грн. (будівля блоку обліку газу), № 3 на суму 42940,46 грн. (будівля насосної автоматичного пожежогасіння) та № 5 на суму 31820,62 грн. (будівля контрольно-пропускного пункту з авто вагами). В результаті перерахунку відповідачем встановлено, що вартість підрядних робіт необгрунтовано завищена на 8535,60 грн., чим порушено п.3.3.10.1 «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д.1.1.-1-2000.
До того ж, в ході ревізії проведені контрольні обміри обсягів виконаних робіт, які проведені за участю представників ГПУ «Шебелинкагазвидобування» та ТОВ «Авєга». В результаті контрольного обміру встановлено завищення обсягів виконаних робіт з фарбування по азбестоцементному листу покрівлі будівлі пожежної частини на 207,91 м2 (акт КБ-2в № 4), насосної прісної води ПЗН-1 на 16,1 м2 (акт КБ-2в № 5), насосної пластової води ПЗН-1 на 16,1 м2 (акт КБ-2в № 6), будівлі СЕБ ПЗН-1 на 123,18 м2 (акт КБ-2в № 2), чим порушено п.3.3.10.1 «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д. 1.1.-1-2000.
В результаті перерахунку встановлено, що вартість підрядних робіт необгрунтовано завищена на 14076,00 грн.
За таких обставин, доводи відповідача, викладені в п. 5 вимоги по ГПУ «Шебелинкагазвидобування» є обгрунтованими, а вимога в цій частині скасуванню не підлягає.
Правомірність вимог, зазначених в п.п. 6, 7 вимоги по ГПУ «Шебелинкагазвидобування» позивачем з посиланням на належні та допустимі докази не спростовується.
Стосовно правомірності п. 8 вимоги, в частині, що стосується ГПУ «Шебелинкагазвибодування», суд зазначає наступне.
Спір в цій частині полягає в тому, що, на думку контролюючого органу, позивачем, в порушення п. 5 ПБО 11 «Зобов'язання», не включено до складу інших доходів дохід від списання кредиторської заборгованості, по якій сплинув строк позовної давності.
Дані висновки відповідача є передчасними, враховуючи наступне.
Так, Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.10.2003 по справі № 12/297-12/131 стягнуто з ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» в особі газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» на користь Полтавського відкритого акціонерного товариства «Облагропостач» - 103 237,33 грн. боргу, 1032,37 грн. витрат по сплаті держмита, 118,00 грн. витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2003 по справі № 12/297-12/131 вказане Рішення скасовано.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2004 по справі № 12/297-12/131 Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2003 по справі № 12/297-12/131 скасовано, Рішення Господарського суду Полтавської області від 09.10.2003 по справі № 12/297-12/131 залишено в силі. Крім того стягнуто з ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» в особі газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» на користь Полтавського ВАТ «Облагропостач» 850,00 грн. державного мита.
08 квітня 2004 на виконання Рішення Господарського суду Полтавської області від 09.10.2003 по справі №12/297-12/131 видано Наказ про стягнення з ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» в особі газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» на користь Полтавського відкритого акціонерного товариства «Облагропостач» - 103237,33 грн. боргу, 1032,37 грн. витрат по сплаті держмита, 118,00 грн. витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Крім того, 08.04.2004 на виконання Постанови Вищого господарського суду України від 08.04.2004 по справі №12/297-12/131 видано Наказ про стягнення з ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» в особі газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» на користь Полтавського відкритого акціонерного товариства «Облагропостач» - 850,00 грн. державного мита.
Як наслідок, заборгованість за Наказами від 08.04.2004 по справі №12/297-12/131, була відображена в бухгалтерському обліку Філії ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» як кредиторська заборгованість.
Постановами Державного виконавця від 13.02.2006 зупинено виконавче провадження, згідно п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки Дочірню компанію «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»
Згідно Розпорядження Kабінету Міністрів України «Про реорганізацію дочірніх компаній НАК «Нафтогаз України»» від 13.06.2012 № 360-р, Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про реорганізацію Дочірньої компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України»» від 18.07.2012 № 549, було здійснено 27.12.12 державну реєстрацію припинення юридичної особи ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», шляхом перетворення в Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування ».
Правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» стало ПАТ «Укргазвидобування» (згідно п. 1.2. Статуту ПАТ «Укргазвидобування» та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.12.12).
Згідно інформації ВДВС Балаклійського РУЮ Харківської області від 12.09.2014 (вих. №14194), на виконанні у ВДВС Балаклійського РУЮ Харківської області знаходяться:
- наказ по справі № 12/297-12/131, виданий 08.04.2004 Господарським судом Полтавської області, про стягнення з ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» в особі ГПУ «Шебелинкагазвидобування» на користь Полтавське ВАТ «Облагропостач» 104387,70 грн.
- наказ по справі № 12/297-12/131, виданий 08.04.2004 Господарським судом Полтавської області, про стягнення з ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» в особі ГПУ «Шебелинкагазвидобування» на користь Полтавське ВАТ «Облагропостач» 850,00 грн.
Тобто, на час проведення ревізії, заборгованість у сумі 103237,33 грн. стягується в примусовому порядку, внаслідок чого віднесення її до інших доходів, суперечить п. 5 ПБО 11 «Зобов'язання», адже на дату відповідного балансу, раніше визнане зобов'язання не є таким, що не підлягає погашенню, внаслідок чого його сума не включається до складу доходу звітного періоду.
За аналогічних підстав не підлягає включенню до інших доходів сума кредиторської заборгованості по ВАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе в розмірі 102 150,71 грн., адже, згідно Рахунку 71 «Інший операційний дохід» (Приказ|Инструкция, Минфин, от 30.11.1999, № 291 «Инструкция о применении Плана счетов бухгалтерського учета активов, капитала, обязательств и хозяйственньїх операций предприятий и организаций») на субрахунку 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості», має узагальнюватись інформація про доходи від списання кредиторської заборгованості, що виникла в ході операційного циклу, по закінченні строку позовної давності. Але, з аналізу вищевикладених фактичних обставин, строк позовної давності в даному випадку, після розгляду справ в судовому порядку, не застосовується.
За таких обставин, у разі, якщо підля закінчення відповідних виконавчих провадженнь, суми кредиторської заборгованості так і не будуть стягнуті в примусоовму порядку, позивач буде зобовязаний відобразити зазначені суми в «інших доходах».
Посилання відповідача на відсутність в бухгалтерському обліку контрагентів інформації про дебіторську заборгованість, судом відхиляються, адже кожна особа-суб'єкт господарювання, вільна в веденні власного бухгалтерського обліку на власний розсуд. При цьому, чинним законодавством України контрагентам позивача не заборонено ставити в витрати суми дебіторської заборгованості.
Посилання відповідача на відсутність інфорамції про виконавчі провадження, судом також відхиляється, адже матеріали справи не містять в собі належних доказів звернення ДФІ до ДВС про надання інформації з приводу наявності/відсутності відповідних виконавчих проваджень.
Пункт 9 вимоги в частині ГПУ «Шебелинкагазвидобування» щодо зобов'язання позивача провести узгодження з органом управління та списати з бухгалтерського обліку філії ГПУ «Шебелинкагазвидобування» приватазований житловий фонд в сумі 39 437, 54 тис. грн., є цілком правомірним та скасуванню не підлягає, адже позивачем до матеріалів справи не надано доказів того, що по бухгалтерському обліку ГПУ «Шебелинкагазвидобування» на рахунку 10-3-4 «Приватизований житловий фонд» більше не рахується житловий фонд, який приватизований, на загальну суму 39 437 541,68 грн.
Пункт 10 вимоги в частині ГПУ «Шебелинкагазвидобування» підлягає частковму скасуванню, з огляду на те, що, як зазначає позивач, та не спростовано представником відповідача, станом на 01.11.2014, заборгованість у сумі 489 652 грн погашена шляхом зарахування коштів та шляхом заліку односторонніх зустрічних вимог.
Втім, оскільки ревізією встановлено, що сумнівні борги складають 491 366,64 грн., то позивач зобов'язаний поновити в бухгалтерському обліку філії ГПУ «Шебелинкагазвидобування» дебіторську заборгованість, яка була віднесена до резерву сумнівних боргів без наявності затвердженого фінансового плану на суму 1 714,64 грн.
Правомірність вимоги в частині: п. 11 по ГПУ «Шебелинкагазвидобування», п.п. 1, 2 по Філії Геофізичного управління «Укргазпромгеофізика» ПАТ «Укргазвидобування», п. 1 по Українському НДІ природних газів позивачем з посиланням на належні та допустимі докази не заперечується.
Пункт 1 вимоги щодо забезпечення відшкодування на розрахунковий рахунок, або в касу, ФБУ «Укрбургаз» зайво витрачених коштів на оплату праці, внаслідок необґрунтовано нарахованої та виплаченої надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в загальній сумі 35,37 тис.грн. та здійснення в бухгалтерському обліку ФБУ «Укрбургаз» коригування в рахунок майбутніх платежів зайво перерахованого єдиного внеску на загальну суму 13,7 тис.грн., на думку суду, скасуванню не підлягає, адже позивачем до перевірки не було надано документів, які підтверджують постійну працю спірних осіб з відомостями, що становлять державну таємницю.
При цьому, позивач сам зазначає (а.с. 65 том 9), що 05.09.2012 (в останній день перевірки) фінансовий інспектор звернулася до директора з запитом вх. №5829 про надання завірених копій спеціальних дозволів та документів, що свідчать про фактичну постійну роботу працівників в умовах режимних обмежень.
В подальшому позивач зазначає, що оригінали документів, а саме: спеціальні дозволи, Акти перевірки стану режиму секретності в філії БУ «Укрбургаз», Картки обліку видачі документів за формою 26, Акти приймання-передачі матеріальних носіїв секретної інформації спецчастини ХВБР, були в наявності в спецчастині.
Однак, позивач не зазначає, з посиланням на належні та допустимі докази, що саме зумовило не надання ним витребуваних документів до перевірки.
За таких обставин, доводи відповідача в цій частині є цілком правомірними.
Пункт 2 вимоги по ФБУ «Укргазбуд» прийнятий внаслідок вищезазначеного порушення позивачем фінансової дисципліни (п. 1), а тому скасуванню також не підлягає.
Пункт 3 вимоги по ФБУ «Укргазбуд» скасуванню не підлягає, враховуючи наступне.
Ревізією достовірності здійснених витрат на проведення ремонтно-будівельних та монтажних робіт встановлено завищення вартості ремонтно-будівельних робіт, виконаних підрядними організаціями за рахунок власних коштів Філії, в загальній сумі 28 157,33 грн, а саме: ТОВ «БМП-164» в сумі 11 595,60 грн., ТОВ «Стройремпуть» в сумі 16 561,73 грн.
В періоді, який підлягав ревізії, ТОВ «БМП-164» виконувались роботи по капітальному ремонту під'їзної залізничної колії Красноградської бази ВТЗіК по договорах від 16.07.2012 № УБГ213/01-12 та від 03.07.2013 № УБГ197/013-13.
Перевіркою кошторисної вартості експлуатації машин та механізмів по вищезазначених актах форми КБ-2в встановлено, що час роботи машин та механізмів не перевищує нормативний, вартість машино-години визначено в межах, рекомендованих Мінрегіонбудом України, що відповідає положенням п.п.3.1.10.4 та 3.1.10.5 ДБН Д. 1.1.-1-2000.
Однак, як зазначив представник відповідача та не спростовано позивачем, ревізією з питання обґрунтованості включення вартості експлуатації машин та механізмів по актах форми КБ-2в за серпень 2012 та квітень 2014 встановлено, що машини та механізми, які включено до вказаних актів виконаних робіт, відсутні на балансі ТОВ «БМП-164» та їх використання фактично не підтверджено наявними у підрядника первинними документами (подорожніми листами, змінними рапортами, тощо) та договорами оренди.
Аналогічна ситуація стосується ПП «Стройремпуть».
За таких обставин, вказаними контрагентами позивача необгрунтовано завищено вартість виконаних робіт, внаслідок чого позивач поніс безпідставні витрати, з урахуванням чого вимога в цій частині є цілком правомірною
Щодо забезпечення відшкодування на розрахунковий рахунок або в касу ФБУ «Укрбургаз» стягненних штрафів, пені та неустойки по взаємовідносинах з ТОВ «Укрнафтогазресурс», МКП «Метал» та ТОВ «Український папір», коштів в сумі 1 746,56 тис. грн., суд зазначає, що при розгляді листа-вимоги від 21.10.2014 № 05-14/1482 щодо усунення порушень ПАТ «Укргазвидобування» по Філії Бурове управління «Укрбургаз» ПАТ «Укргазвидобування» встановлено, що в п. 4 вказаного розділу вимоги відображена невірна сума порушень по стягненим з ФБУ «Укрбургаз» штрафам, пеням, неустойкам при взаємовідносинах з ТОВ «Укрнафтогазресурс», МКП «Метал» та ТОВ «Український папір», а саме: зазначено 1 746,56 тис.гривень, замість 174,66 тис.гривень. Вказана невідповідність є наслідком механічної помилки, допущеної при складанні проекту вимоги.
Враховуючи зазначене, п. 4 вимоги по ФБУ «Укргазбуд» є обгрунтованим та скасуванню не підлягає.
Щодо зобов'язання позивача забезпечити відшкодування на розрахунковий рахунок або в касу ФБУ «Укрбургаз» вартості цементу та хімреагентів, зайво списаних в бухгалтерському обліку Філії в загальній сумі 13 960,88 грн (в т.ч.: по Полтавському відділенні бурових робіт в сумі 6 942,60 гри, по Хрестищенському відділенні бурових робіт в сумі 7 018,28 грн) (п. 5 вимоги), судом встановлено наступне.
Так, ревізією, проведеною в ПВБР ФБУ «Укрбургаз» шляхом співставлення кількості використання хімреагентів для приготування та обробки бурового розчину згідно добових рапортів бурових майстрів, журналів залишків хімреагентів, журналів виміру параметрів бурового розчину, з даними бухгалтерського обліку (матеріальних звітів) встановлено по двох свердловинах випадки використання хімічних реагентів (ВПРГ, ПАГ KM, сода кальцинована) в кількості, меншій ніж зазначено в актах на списання та матеріальних звітах. Списання в завищених розмірах в порівнянні з використанням хімреагентів в загальній сумі 6 942,6 грн., які не підтверджені журналами залишків хімреагентів та виміру параметрів бурового розчину, призвело до завищення собівартості робіт протягом 2013 в частині віднесення до складу прямих матеріальних витрат використання хімреагентів, що є порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звідність в Україні» та п. 12 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».
Подальшою ревізією зазначеного питання, проведеною в ХВБР ФБУ «Укрбургаз», шляхом співставлення фактичної кількості хімреагентів, обсадних труб, доліт, та інших матеріалів, використаних для будівництва свердловин, згідно добових рапортів бурового майстра, журналу «Обліку використання та переміщення хімреагентів», облікових карток спущених труб у свердловину, з даними матеріальних звітів матеріально - відповідальної особи, встановлено списання в завищених розмірах матеріалів, що призвело до завищення собівартості свердловин № 92 Машівка на суму 478,76 грн, та № 81 Східна-Полтава на суму
6 539,52 грн, що призвело до завищення фактичної вартості свердловин протягом 2012 загальну суму 7 018,28 грн, чим порушено вимоги Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» та «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.
Доводи відповідача, викладені в п.п. 6, 7, 8 вимоги в частині ФБУ «Укргазбуд» та в п. 1 вимоги по Філії управління будівельно-монтажних робіт «Укргазспецбудмонтаж» матеріалами справи не спростовуються, внаслідок чого у суду відсутні підстави для скасування вимоги в цій частині.
Суд звертає увагу на приписи Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11, зі змісту якого вбачається, що задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції суди повинні витребувати у платника податків ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати доводи, контролюючого органу щодо наявності порушень з боку платника податків. Відповідні дії можуть бути вчинені судом на підставі пункту 1 частини другої статті 110, статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі ненадходження витребуваних додаткових доказів у строк, установлений судом, спір може бути розв'язано на підставі наявних у справі доказів. Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у позові платника податків може бути відмовлено.
При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
У відповідності до вищезазначених приписів Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11: «судам апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, варто враховувати приписи частини другої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з наведеною нормою, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.
Отже, у разі дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які не досліджувалися в суді першої інстанції, апеляційний суд повинен зазначити у своєму рішенні поважні причини, з яких такі докази не могли бути надані до суду першої інстанції. Наведене стосується також і доказів, які були витребувані судом першої інстанції, але не були надані позивачем або відповідачем.".
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» - задовльнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3 вимоги Державної фінансової інспекції України від 21.10.2014 № 05-14/1482 в частині, що стосується Апарату ПАТ «Укргазвидобування».
3. Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3, 4, 5, 11, 19 вимоги Державної фінансової інспекції України від 21.10.2014 № 05-14/1482 в частині, що стосується ГПУ «Полтавагазвидобування».
4. Визнати протиправним та скасувати пункт 17 вимоги Державної фінансової інспекції України від 21.10.2014 № 05-14/1482 в частині, що стосується ГПУ «Полтавагазвидобування» в сумі 3359,53 грн.
5. Визнати протиправним та скасувати пункт 1 вимоги Державної фінансової інспекції України від 21.10.2014 № 05-14/1482 в частині, що стосується Львівського відділення з видобутку нафту, газу та газового конденсату ГПУ «Полтавагазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування».
6. Визнати протиправним та скасувати пункт 8 вимоги Державної фінансової інспекції України від 21.10.2014 № 05-14/1482 в частині, що стосується Філії Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування».
7. Визнати протиправним та скасувати пункт 10 вимоги Державної фінансової інспекції України від 21.10.2014 № 05-14/1482 в частині, що стосується Філії Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» в сумі 489 652 грн.
8. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
9. Стягнути з ПАТ «Укргазвидобування» (код ЄДРПОУ 30019775) решту суми судового збору у розмірі 1165 (одна тисяча сто шістдесят п'ять) грн. 80 коп. на розрахунковий рахунок № 31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.
.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя К.М. Кобилянський
Судді Б.В. Санін
Т.О. Скочок