м. Вінниця
20 квітня 2015 р. Справа № 802/888/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Мультян М.Б.,
за участі секретаря судового засідання: Щербацької О.С.
представників сторін:
позивача: Марусич Л.В.
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про: стягнення податкового боргу
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Немирівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Немирівська ОДПІ) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) про стягнення податкового боргу в сумі 1265 грн. 27 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у відповідача виникла заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб за період з 31 грудня 2012 року. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку не погашена, Немирівська ОДПІ звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу.
В судовому засіданні представник позивача заявлений адміністративний позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні адміністративний позов визнав.
Заслухавши пояснення учасників процесу, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрований Немирівською районною державною адміністрацією 28 жовтня 2008 року.
Відповідно до заяви від 13 березня 2012 року про застосування спрощеної системи оподаткування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 було видано свідоцтво платника єдиного податку.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 обрав ставку єдиного податку ІІ групи та здійснює такі види діяльності за КВЕД 60.22 таксі.
Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов'язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки.
Обов'язок сплати податків платником податків передбачений і підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті16 ПК України, відповідно до якого платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 291.3 статті 291 глави 1 розділу 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
У відповідності до пункту 291.2 статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно із п. 293.2 ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до частини 2 статті 291.4 ПК України, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
Згідно з частиною 2 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої - четвертої груп є календарний квартал. Пунктами 295.1, 295.2, 295.4 статті 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.
Відповідно до пункту 296.3 статті 296 ПК України платники єдиного податку другої-четвертої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Статтею 300 ПК України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність згідно цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за подання податкових декларацій.
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом суб'єкта господарювання.
У відповідності до вимог статті 59 ПК України, а також з метою погашення податкового боргу відповідачу виставлено податкову вимогу форми Ф № 217-17 від 05 вересня 2013 року (а.с. 9), яка отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 10).
Окрім того, вказаний податковий борг у відповідача підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с. 11-13).
Таким чином, оскільки узгоджені грошові зобов'язання відповідача зі сплати єдиного податку на час розгляду справи залишаються непогашеними і доказів сплати боргу в сумі 1265 грн. 27 коп. суду не надано, такий борг підлягає стягненню на підставі судового рішення.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене та з урахуванням того, що на день розгляду справи відповідач податковий борг, який підтверджується матеріалами справи, не сплатив, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Частиною 4 статті 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (с. Салинці, Немирівський район, Вінницька область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг в сумі 1265 (одна тисяча двісті шістдесят п'ять) гривень 27 копійок на р/р № 31513970700416, одержувач УК у Немирівському районі (Семенки) 18050400, банк одержувача ГУДКСУ у Вінницькій області, код банку 37336738, МФО 802015.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна