про залишення позовної заяви без розгляду
м. Вінниця
07 квітня 2015 р. Справа № 802/401/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі
до: відкритого акціонерного товариства "Калинівський ремонтно-механічний завод"
про: стягнення заборгованості
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства "Калинівський ремонтно-механічний завод" про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 20.02.2015р. відкрито провадження за даним позовом та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні 10.03.2015р.
При цьому, представник позивача 10.03.2015 року не з'явився в судове засідання, про причини неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав, хоча про час, дату та місце його проведення повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с 36).
В зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін розгляд справи було відкладено на 20.03.2015р.
20.03.2015р. представник позивача не з'явився в судове засідання, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав, про причини неявки не повідомив, хоча про час, дату, місце його проведення повідомлявся належним чином, про що свідчать довідки від 12.03.2015р. та 16.03.2015р. про направлення повістки на електронну адресу позивача, які містяться в матеріалах справи.
Розгляд справи було відкладено на 07.04.2015р. у зв'язку із неприбуттям в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
07.04.2015р. представник позивача знову не прибув в судове засідання. Однак про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать довідки від 24.03.2015р. та 27.03.2015р. про направлення повістки на електронну адресу позивача, які містяться в матеріалах справи.
Судові повістки позивачу направлялися на електронну адресу, зазначену в Єдиній базі даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень.
В матеріалах справи містяться довідки про відсутність підтвердження від суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 38 КАС України, суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою (факсимільним повідомленням) на адресу електронної пошти або на номер факсу (телефаксу), які містяться у Єдиній базі даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду і приєднується секретарем судового засідання до справи. Таке підтвердження є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення норм ст. 38 КАС України, позивач не надав суду підтвердження про отримання повісток направлених йому на електронну адресу, про що свідчать довідки від 16.03.2015р та 27.03.2015р.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що про проведення судових засідань позивач повідомлявся належним чином згідно вимог ст. 38 КАС України.
Представник відповідача також в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.
За вказаних обставин, суд, керуючись ч. 6 ст. 128 та п. 4 ч. 1 статті 155 КАС України, вирішив провести судове засідання в порядку письмового провадження та залишити позовну заяву без розгляду, з наступних підстав.
Так, відповідно до положень, передбачених ч. 1, 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім наявних прав особи, що беруть участь у справі, наділені також певними обов'язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом. При цьому процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов'язки другої особи, яка бере участь у справі.
Будучи ініціатором судового розгляду справи позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Суд зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Якщо особи які беруть участь у справі, не можуть з поважних причин прибути до суду, то відповідно до ч.2 ст.40 КАС України вони зобов'язанні завчасно повідомити суд про неможливість прибуття та її причини. "Завчасно" означає необхідність повідомити у такі строки, щоб у суду була інформація про це не пізніше початку судового засідання.
Остаточно поважність причин неприбуття оцінюватиме суд у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків такого неприбуття.
Неповідомлення про причини неприбуття за правовими наслідками прирівняне до неприбуття в судове засідання без поважних причин.
Процесуальною санкцією за повторне неприбуття належним чином повідомленого позивача про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання є залишення позовної заяви без розгляду. Так, в силу ч. 3 ст. 128 КАС України, у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення адміністративного позову без розгляду на підставі п.4 ч. 1 ст. 155 КАС України, оскільки має місце повторна неявка позивача у судове засідання без поважних причин, без повідомлення ним про причини неприбуття та без наявності заяв про розгляд справи за його відсутності.
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 3 ст. 155 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 155, ст. ст. 165, 186, 254 КАС України, суд -
Позовну заяву управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі до відкритого акціонерного товариства "Калинівський ремонтно-механічний завод" про стягнення заборгованості залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Вергелес Андрій Валерійович