Постанова від 15.04.2015 по справі 907/1109/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2015 р. Справа № 907/1109/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Марко Р.І.

розглянувши апеляційну Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", м. Київ, бульв. Верховної Ради, 7 (вих. № 1115/1.2 від 30.01.2015 року)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області

від 23.01.2015 року у справі № 907/1109/14

за заявою: Ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуко", с. Вари, Берегівського району

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуко", с. Вари, вул. Гагаріна, 1 Берегівського району (код ЄДРПОУ 30395144)

про визнання банкрутом

За участю представників сторін:- не з'явилися.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

23.01.2015 року Господарським судом Закарпатської області (суддя Йосипчук О.С.) винесена ухвала у справі № 907/1109/14 за заявою Ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуко" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуко" про визнання банкрутом, відповідно до якої у задоволенні заяви ПАТ "Банк Форум" про визнання конкурсним кредитором боржника на суму 5 568 518,98 грн. відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду ПАТ "Банк Форум" подав апеляційну скаргу, в якій просить визнати поважною причину пропуску строку позовної давності, поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, скасувати ухвалу суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги скаржника до боржника в сумі 5 568 518,98 грн. та включити їх до реєстpу вимог кредиторів боржника у першу чергу, як вимоги, які забезпечені заставою майна боржника, внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали не врахував, що при вирішенні господарської справи за № 2/105 не бралися до уваги інші договори, а саме іпотеки та застави, за якими зобов'язаною стороною є ТОВ "Яблуко". Окрім того, судом не враховано, що договір застави та іпотеки не припинилися, що підтверджується зокрема, витягом з державного реєстру обтяжень. При цьому, положення ст. 559 ЦК України не поширюються на правовідносини за договорами застави та іпотеки.

12.02.2015 року автоматизованою системою документообігу суду справу № 907/1109/14 розприділено до розгляду судді доповідачу - М.Б.Желіку, членам колегії суддям Костів Т.С., та Марку Р.І.

Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а подані ним матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 25.02.2015 року.

25.02.2015 року, 18.03.2015 року, 08.04.2015 року ухвалами Львівського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у них.

Через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду 25.02.2015 року від арбітражного керуючого Зубик Ю.З. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що згідно договору іпотеки в іпотеку передано майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Тиса", окрім того, рішенням у господарській справі № 2/105 в задоволенні вимог до боржника, як майнового поручителя відмовлено. Відтак, арбітражний керуючий вважає, що вимоги банку до боржника відсутні.

Сторони та інші учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників у судовому засіданні 15.04.2015 року не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, наявності достатніх доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, а також належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія судів з урахуванням строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду визначених ст. 102 ГПК України приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги слід задоволити частково, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2015 року у справі № 907/1109/14 частково скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги заявника до боржника на суму 223 689,00 грн., включивши їх до задоволення в першу чергу реєстру вимог кредиторів боржника, як вимоги, що забезпеченні заставою майна боржника, в іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого переважають у застосуванні над нормами Господарського процесуального кодексу, як спеціальні норми.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

27.11.2014 року ухвалою господарського суду Закарпатської області порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуко" в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2014 року боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, господарську діяльність банкрута завершено.

Оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури здійснено 15.12.2014 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України господарським судом Закарпатської області за номером 12461.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.12.2014 року до господарського суду Закарпатської області звернулося ПАТ "Банк Форум" з заявою про визнання його кредитором по відношенню до боржника на загальну суму 5 568 518,98 грн., у зв'язку із невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Тиса" генерального кредитного договору № 0004/06/21-Kv, в забезпечення виконання якого укладено договір поруки від 24.07.2006 року, договір застави від 25.07.2006 року № 1624 та договір іпотеки від 07.09.2006 року № 450.

На виконання вимог ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражним керуючим надіслано на адресу скаржника повідомлення (вих. № 02-05/17 від 22.01.2015 року) про відмову у визнанні кредиторських вимог ПАТ "Банк Форум" до боржника на загальну суму 5 568 518,98 грн., з огляду на рішення у господарській справі № 2/105, відповідно до якого в задоволенні позовних вимог, зокрема, щодо ТОВ "Яблуко" про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором у сумі 198 335,96 доларів США, як з поручителя відмовлено повністю.

Так, 24.07.2006 року між Акціонерним комерційним банком "Форум" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Тиса" укладено генеральний кредитний договір № 0004/06/21-Kv, відповідно до умов якого (із врахуванням змін та доповнень до нього) банк зобов'язується надати позичальникові кредитні кошти у формі кредиту та/або кредитної лінії в розмірi, що не перевищує максимальний розмір кредитування, в порядку та на умовах, які встановлені цим договором та додатковими договорами, а позичальник зобов'язується прийняти та належним чином використати і повернути банку отримані в межах максимального ліміту кредитування кредитні кошти, а також сплатити відповідні проценти і виконати всі інші зобов'язання, згідно умов цього договору та додаткових договорів.

Згідно розділу 1 вказаного договору максимальний ліміт кредитування складає 200 000,00 доларів США. За користування кредитними коштами, позичальник сплачує банку проценти у розмірі 13,5% річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за генеральним кредитним договором від 24.07.2006 року між Акціонерним комерційним банком "Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблуко" укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель, поручається перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Тиса" зобов'язань за генеральним кредитним договором № 0004/06/21-Kv від 24.07.2006 року та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому в повному обсязі, за умовами якого, боржник зобов'язаний повернути кредиторові кредитні кошти в розмірі 80 000,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення 23.07.2007 року, сплатити нараховані проценти за його використання з розрахунку 13,5% процентів річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених кредитним договором.

25.07.2006 року між Акціонерним комерційним банком "Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблуко" укладено договір застави, відповідно до умов якого, договір забезпечує виконання заставодавцем зобов'язань, що випливають з укладеного генерального кредитного договору № 0004/06/21 -Kv від 24.07.2006 року та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого заставодавець зобов'язаний повернути заставодержателю кредитні кошти в розмірі 80 000,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення 23.07.2007 року, сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 13,5 % річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених кредитним договором і цим Договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н.В. та зареєстровано у реєстрі за № 1624.

Окрім того, 07.06.2006 року між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Форум" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Тиса" в забезпечення виконання зобов'язань за генеральним кредитним договором укладено договір іпотеки, що посвідчено приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Секереш Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 6093.

Так, рішенням господарського суду Закарпатської області від 22.12.2010 року у справі № 2/105 за позовом ПАТ "Банк Форум" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тиса", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Дім" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуко" про стягнення суми 198 335,96 доларів США за кредитним договором № 0004/06/21-Kv від 26.07.2006 року та додаткових угод до нього № 1 і № 2 солідарно, позовні вимоги задоволено частково -стягнуто з кредитоотримувача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальність „Тиса" заборгованість в сумі 198 335,96 доларів США за кредитним договором, в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. Вказане рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.03.2011 року.

При розгляді справи № 2/105 судом встановлено, що в частині стягнення суми боргу солідарно за рахунок поручителів - ТОВ "Агро Дім" та ТОВ "Яблуко" слід відмовити з огляду на те, що в договорі поруки від 24.07.2006 року укладеного між скаржником та ПАТ "Банк Форум" та договорі поруки від 24.07.2006 року укладеного між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Агро дім", а саме в п. 4.1. сторони погодили, що порука припиняється, якщо кредитор протягом року від дня настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором не пред'явить вимогу до поручителя.

Згідно ж генерального кредитного договору датою повернення кредиту, а отже і виконання основного зобов'язання є 23.07.2007 року, однак у цей строк банком не висунуто поручителям вимоги про виконання зобов'язання за кредитним договором, відтак порука є припиненою, що й було підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, із врахуванням положень ст. 35 ГПК України та погоджуючись із висновками суду першої інстанції, колегія суддів зазначає про припинення поруки у відносинах між скаржником та ТОВ "Яблуко" на підставі п. 4 ст. 599 ЦК України.

Колегія суддів, також погоджується із твердженням арбітражного керуючого, що до того, що вимоги заявника до боржника не можуть підтверджуватися договором іпотеки від 07.06.2006 року, що посвідчено приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Секереш Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 6093, оскільки такий укладено між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Форум" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Тиса" та в забезпечення виконання зобов'язань за генеральним кредитним договором передано майно саме Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тиса", а не майно боржника.

Однак, судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам представника ПАТ "Банк Форум" про існування договору застави від 25.07.2006 року, що зареєстрований в реєстрі за № 1624, яким забезпечувалося виконання зобов'язань за генеральним кредитним договором.

Так, предметом застави за вказаним договором є майно - товари в обороті, згідно переліком, що викладений в додатку № 1, належить заставодавцю на підставі виписки з балансового рахунку № 277 станом на 11.07.2006 року та знаходиться на відповідальному зберіганні в заставодавця.

Згідно п. 1.3. Договору за домовленістю сторін предмет застави оцінено в 223 689,00 грн.

Сторони погодили, що договір застави набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором, враховуючи можливу наявність додаткових угод, у тому числі про його пролонгацію, зміну процентної ставки та ін. При укладені додаткових угод до кредитного договору зміни та доповнення до цього договору не вносяться (п. 6.3., 6.4. Договору застави).

Як вбачається із доданого до матеріалів справи витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна (том 2 арк. справи 67-69) за записом 6 зареєстровано приватне обтяження рухомого майна, а саме товари в обороті (концентрат соку журавлиного 3,46 тон та концентрату соку яблучного 25,6 тон) на підставі договору застави від 25.07.2006 року зареєстрованого за № 1624, обтяжувач ПАТ "Банк Форум" терміном дії до 21.05.2019 року. Звернення стягнення не зареєстровано.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя) (ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

При цьому, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом поточні вимоги (грошові вимоги, що виникли під час проведення процедур банкрутства), стають конкурсними вимогами та можуть бути заявлені згідно з частиною першою статті 38 Закону про банкрутство.

Заяви з такими грошовими вимогами надсилаються кредиторами безпосередньо до господарського суду, який призначає їх до розгляду в судовому засіданні. Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону про банкрутство. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарський суд заново затверджує реєстр вимог кредиторів (з урахуванням визнаних конкурсних вимог) та зобов'язує ліквідатора сформувати представницькі органи кредиторів (збори кредиторів та комітет кредиторів) у порядку, передбаченому статтею 26 Закону про банкрутство.

Частиною 5 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.

Матеріалами справи підтверджується, що скаржник в межах строку передбаченого Законом про банкрутство звернувся до господарського суду з вимогами до боржника, вимоги до боржника підтверджуються генеральним кредитним договором № 0004/06/21-Kv, від 24.07.2006 року, договором застави від 25.07.2006 року та витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Так, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ч. 1 ст. 572 ЦК України).

З огляду на приписи статті 583 ЦК України, статті 11 Закону України "Про заставу" заставодавцем може виступати як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

При цьому, майновий поручитель несе відповідальність перед кредитором за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави (п. 4.3.5. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" № 1 від 24.11.2014 року).

Підстави для припинення права застави передбачені положеннями ст. 593 ЦК України, а саме право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Колегія суддів зазначає, що вчинення виконавчого напису нотаріуса на договорі застави від 25.07.2006 року зареєстрованого в реєстрі за № 1624, відкриття відділом Державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису та повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з тим, що повторні торги по реалізації заставленого майна не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців та відмови стягувача від пропозиції виконавчої служби залишити майно за собою, що встановлено рішенням господарського суду у справі № 2/105, не є підставою для припинення права застави передбаченої ст. 593 ЦК України та ст. 28 Закону України "Про заставу". Відтак, станом на час звернення ПАТ "Банк Форум" до господарського суду право застави не є припиненим.

Із врахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги ПАТ "Банк Форум" до боржника є підтвердженими документально, відтак їх слід визнати частково, а саме в сумі 223 689,00 грн. (в частині погодженої сторонами оцінки вартості предмета застави згідно договору), включивши до реєстру вимог кредиторів в першу чергу, як вимоги, що забезпечені майном боржника.

Окрім того, згідно ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відомості про майно, яке є предметом застави згідно державного реєстру застав підлягають окремому внесенню до реєстру вимог кредиторів.

Інформація про заставу рухомого майна згідно договору застави від 25.07.2006 року внесена до держаного реєстру обтяжень рухомого майна, однак відомості про майно, що є предметом застави, а саме концентрат соку журавлиного 3,46 тон та концентрату соку яблучного 25,6 тон арбітражним керуючим окремо до реєстру не внесені (том 2 арк. справи 60). Відтак, вимоги у цій частині також підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржувана ухвала вказаним вимогам не відповідає.

З урахуванням зазначеного, доводи, викладені в апеляційній скарзі підтверджуються висновками суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів визнає їх належною підставою для часткового скасування оскаржуваної ухвали, що передбачена у ст. 104 Господарського процесуального кодексу України та вважає за необхідне частково задоволивши вимоги апеляційної скарги частково скасувати ухвалу суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким визнати вимоги скаржника до боржника у сумі 223 689,00 грн. включивши їх до задоволення у першу чергу реєстру вимог кредиторів, в решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Розподіл сум судового збору, так само як й інших судових витрат у непозовному провадженні, як-от у справах про банкрутство, здійснюється за загальними правилами статті 49 ГПК. Відтак, колегія суддів задовольняючи вимоги апеляційної скарги (враховуючи, що останній звільнений від сплати судового збору) приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на боржника та здійснювати його задоволення у першу чергу реєстру вимог кредиторів згідно положень ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", м. Київ, бульв. Верховної Ради, 7 (вих. № 1115/1.2 від 30.01.2015 року) задоволити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/1109/14 від 23.01.2015 року скасувати в частині відмови у визнані грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуко" на суму 223 689,00 грн.

3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", м. Київ до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуко", с. Вари Берегівського району на суму 223 689,00 грн., та включити їх до задоволення у першу чергу реєстру вимог кредиторів боржника, як такі, що забезпечені заставою майна боржника. Окремо внести до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуко" (Закарпатська область, Берегівський район, с. Вари, вул. Гагаріна, 1, код ЄДРПОУ 30395144) в доход спеціального фонду Державного бюджету України (МФО банку 825014, Банк ГУДКСУ у Львівській області, УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006) 609 грн. 00 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Витрати зі сплати судового збору задовольняти у першу чергу згідно положень ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 20.04.2015 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.

Попередній документ
43686833
Наступний документ
43686835
Інформація про рішення:
№ рішення: 43686834
№ справи: 907/1109/14
Дата рішення: 15.04.2015
Дата публікації: 27.04.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Львівський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство