04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"16" квітня 2015 р. Справа№ 925/2355/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Авдеєва П.В.
Яковлєва М.Л.
за участю представників:
від прокуратури: Говоруха М.В.,
від позивача: представник - Теслюк М.В. - за довіреністю,
від відповідача-1: не з'явився,
від відповідача-2: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну заступника прокурора Черкаської області
на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.02.2015 р.
у справі № 925/2355/14 (суддя Пащенко А.Д.)
за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління статистики у Черкаській області
до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікон", м. Черкаси
про визнання припиненим договору оренди від 30.03.2010 р., визнання недійсним на майбутнє договору від 01.11.2013 р., зобов'язання відповідача повернути нерухоме майно,
У грудні 2014 р. заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління статистики у Черкаській області звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікон" про визнання припиненим договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 30.03.2010 р., укладеного регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області та товариством з обмеженою відповідальністю "Медікон", про визнання недійсним на майбутнє договору від 01.11.2013 р., яким після припинення вказаного договору оренди до нього було внесено зміни та продовжено строк дії договору до 28.03.2016 р., а також про зобов'язання відповідача повернути позивачу нерухоме майно - нежитлові приміщення на другому та третьому поверхах будівлі, що розташована в м. Черкаси по вул. О.Дашкевича, 39.
Позовні вимоги мотивовані тим, що строк дії договору оренди від 30.03.2010 р. встановлений до 30.03.2013 р. включно. Позивач не надав згоди на продовження цього договору на новий строк, про що повідомив орендарю та орендодавцю - регіональному відділенню ФДМУ. Останнє надіслало орендарю відмову у продовженні договору оренди в місячний строк, як це передбачає договір та закон, отже, договір оренди припинив свою чинність внаслідок закінчення строку його дії. Однак, незважаючи на фактичне припинення договору оренди, відповідачі 01.11.2013 р. в порушення вимог чинного законодавства уклали договір № 5 про внесення змін до Договору оренди, яким незаконно продовжили дію Договору оренди до 28.03.2016 р. чим передали в оренду державне майно поза межами порядку, передбаченого ч. 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", тобто, без виготовлення оцінки об'єкта оренди.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.02.2015 р. у справі №925/2355/14 у задоволенні позову відмовлено повністю, стягнуто із Головного управління статистики у Черкаській області в доход Державного бюджету України 9 352 грн. 98 коп. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Черкаської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що внаслідок неправильних висновків, викладених в рішенні обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Висновки суду першої інстанції щодо відсутності значення позиції балансоутримувача у питанні продовження правовідносин з оренди державного майна (фактично реалізації права з управління державним майном), можливості продовження терміну дії Договору №926/14 без згоди балансоутримувача є помилковими та безпідставними. При укладенні відповідачами Договору від 01.01.2013 р. № 5 не дотримано також вимог ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо обов'язковості попередньої оцінки об'єкта оренди для продовження (поновлення) договору оренди державного майна.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 зазначає, що дії регіонального відділення відповідають вимогам чинного законодавства та вчинені в межах повноважень, оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.
Відповідач-2 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідачі явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка представників відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2010 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (Орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю "Медікон" (Орендар) уклали договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 926/14 (Договір оренди)
Згідно умов Договору оренди, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно: нежитлові приміщення на другому поверсі прибудови до адміністративної будівлі (Майно) площею 300,8 кв. м., розміщене за адресою: м. Черкаси, вул. О. Дашковича, 39, що обліковується на балансі Головного управління статистики у Черкаській області (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно із звітом про незалежну оцінку станом на 11.01.20108 і становить 945644,91 грн. Крім того, у користуванні орендаря знаходиться окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення на третьому поверсі прибудови зазначеної адмінбудівлі, новостворені орендарем в результаті невід'ємних поліпшень, здійснених за дозволом ГУ статистики площею 293,8 кв. м.
У відповідності до п. 10.1 Договір укладено строком на 2 роки і 364 дні, що діє з 01 квітня 2010 року до 30 березня 2013 року включно.
У пункті 10.4. Договору сторонами погоджено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається поновленим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, за умови, якщо такі дії передбачені діючим законодавством та немає заяви власника майна про те, що воно потрібне йому для власних потреб. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору. Для отримання згоди Балансоутримувача Орендар направляє запит на його адресу та письмово інформує Орендодавця не пізніше тридцяти днів до закінчення терміну дії договору.
В подальшому сторони за договором оренди (відповідачі у справі) укладали додаткові договори до цього договору, зокрема, про зменшення розміру площ приміщень, які знаходяться в користуванні Орендаря.
Перед закінченням терміну дії Договору оренди в листах від 21.02.2013. 29.03.2013 Головне управляння статистики, як Балансоутримувач, не надало згоди на продовження терміну дії Договору оренди від 30.03.2010 із посиланням на систематичне невиконання Орендарем істотних умов Договору та наявної заборгованості перед Балансоутримувачем.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, в свою чергу, у листі від 27.03.2013, адресованому Головному управлінню статистики та ТОВ "Медікон" повідомило, що враховуючи позицію балансоутримувача щодо не продовження дії договору оренди, регіональне відділення не має можливості розпочати дії із замовлення незалежної оцінки орендованого майна та продовжити дію зазначеного договору оренди, та повідомило про необхідність протягом трьох робочих днів повернути майно балансоутримувачу. Головне управління статистики отримало вказаний лист 01.04.2013 р.
Водночас, доказів надіслання вказаного листа ТОВ "Медікон" до матеріалів справи не подано.
13.04.2013 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області надіслало на адресу ТОВ "Медікон" лист від 12.04.2013 р. щодо відмови від договору оренди, однак вказаний лист був повернутий регіональному відділенню без вручення із довідкою поштового працівника "за закінченням терміну зберігання".
Протягом червня-жовтня 2013 року між Орендарем, Орендодавцем та Балансоутримувачем відбувалося листування, відповідно до якого ТОВ "Медікон" наполягав на тому, що в установлений в законі та договорі оренди строк він не отримував повідомлення Орендодавця про відмову у продовженні договору оренди, тому фактично договір є продовженим. Позивач, в свою чергу, зазначав про те, що Договір оренди припинився із закінченням строку та у зв'язку із повідомленням про це Орендарю, а РВ ФДМУ роз'ясняв, що орендар не був повідомлений у визначені в законі строки про припинення договору оренди і його термін дії було автоматично продовжено на той самий строк і на тих самих умовах та звертав увагу позивача у листі від 04.10.2013 р. на необхідність відновлення електропостачання приміщень та термінове надання документів для замовлення проведення нової незалежної оцінки майна.
01.11.2013 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області та ТОВ "Медікон" уклали Договір № 5 про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 30.03.2010 р. № 926/14, яким, зокрема, виклали в новій редакції пункт 10.1. Договору та вказали, що цей Договір укладено строком на 2 роки і 364 дні і він діє з 31 березня 2013 року до 28 березня 2016 року включно.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно частини 1 статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
За приписом частини 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України, частиною 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Умовами пункту 10.6 Договору оренди № 926/14 від 30.03.2010 р. передбачено припинення чинності цього Договору внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди передбачено статтею 764 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано нормами частини 4 статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічна норма міститься у частині 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Зі змісту зазначених правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що Орендодавець врахував позицію Балансоутримувача щодо не продовження дії Договору оренди на той самий строк, однак листи із повідомленням про це Орендар не отримав і, як пояснює РВ ФДМУ у відзиві на позов, у зв'язку з неповідомленням Орендаря з незалежних від регіонального відділення обставин про відмову від договору та припинення договору оренди, Орендодавець вважав, що термін дії Договору оренди було продовжено на той самий строк і на тих самих умовах, що передбачені Договором.
Крім того, Орендар продовжував користуватися нерухомим майном, продовжував щомісячно сплачувати орендну плату до державного бюджету.
Листами від 21.08.2013 р. № 21 та від 30.08.2013 р. № 24 Орендар повідомив регіональне відділення про повне погашення заборгованості перед Балансоутримувачем, про відсутність повідомлення власника про необхідність використання орендованого приміщення для власних потреб та про неотримання у встановлені терміни заяви орендодавця про припинення дії договору оренди, у зв'язку з чим та з метою запобігання непорозумінь з Балансоутримувачем наполягав на укладенні договору про продовження дії договору оренди та підтверджував свій намір виконати необхідні умови щодо проведення оцінки орендованих площ.
11.10.2013 р. на засіданні комісії з питань продовження дії договору оренди (комісія створена наказом РВ ФДМУ від 02.03.2012 р. №3-О) розглянуто документи щодо оренди нерухомого майна товариством "Медікон" та прийнято рішення щодо продовження договору оренди № 926/14 від 30.03.2010 р. на 2 роки і 364 дні.
11.10.2013 р. заступником начальника РВ ФДМУ видано наказ № 321-3ДО про укладення договору про внесення змін до договору оренди від 30.03.2010 р. № 926/14 в частині продовження терміну дії зазначеного договору на 2 роки і 364 дні, після чого РВ ФДМУ по Черкаській області (Орендодавець) та ТОВ "Медікон" (Орендар) уклали Договір № 5 від 01.11.2013 р. про внесення змін до договору оренди № 926/14 від 30.03.2010 р.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
До загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору, суть якої викладено у статті 627 Цивільного кодексу України та полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно частини 2 статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Так, Орендодавець та Орендар провели певну підготовчу роботу з питання продовження терміну дії договору оренди державного нерухомого майна та в установленому порядку уклали Договір № 5 від 01.11.2013 р. про внесення змін до договору оренди № 926/14 від 30.03.2010 р.
Слід зазначити, що в період закінчення встановленого в Договорі оренди від 30.03.2010 р. терміну його дії РВ ФДМУ по Черкаській області дійсно висловлював намір не продовжувати договір оренди № 926/14 від 30.03.2010 р., однак, Орендар про це не був повідомлений, що, зокрема, підтверджується тим, що до такого висновку прийшла і комісія з питань продовження дії договору оренди.
Таким чином, орендар фактично користувався нежитловим приміщенням у будівлі по вул. О.Дашкевича, 39, сплачував орендну плату до бюджету та погасив заборгованість перед Балансоутримувачем. Він неодноразово звертався до Орендодавця та наполягав на продовженні договору оренди, про що вказується у протоколі комісії з питань продовження дії договору оренди від 11.10.2013 р.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Орендодавець не вважав договір оренди припиненим, тому правомірно прийняв рішення про внесення змін до договору оренди державного майна щодо продовження строку дії договору.
Так, у відповідності до роз'яснення п. 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", законом не передбачено заборони стосовно надання правочинові за згодою сторін зворотної дії в часі та про те, що сторони не позбавлені права вчинити правочин про внесення змін до правочину з метою приведення його у відповідність із законом.
Доводи прокурора та позивача про те, що орендарю було відомо про відмову у продовженні договору оренди у зв'язку з надісланням йому Балансоутримувачем повідомлень про це та актів повернення майна, колегія суддів відхиляє, оскільки позиція Балансоутримувача в даних правовідносинах не є визначальною.
Колегія суддів відхиляє також доводи прокуратури щодо порушення при укладенні відповідачами Договору від 01.01.2013 р. № 5 вимог ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо обов'язковості попередньої оцінки об'єкта оренди для продовження (поновлення) договору оренди державного майна.
Дійсно, згідно ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка
об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для
продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка
об'єкта оренди.
Як вбачається з умов Договору від 01.01.2013 р. № 5 про внесення змін до Договору оренди від 30.03.2010 р. №926/14 сторони погодили, що після виготовлення нової незалежної оцінки Орендар зобов'язується на вимогу Орендодавця укласти договір про внесення змін до зазначеного договору оренди в частині зміни вартості орендованого майна та розрахунку орендної плати.
В наступному, 12.12.2013 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Медікон" (Орендар) укладено Договір №6 про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.03.2010 р. №926/14 на підставі звернення орендаря від 28.11.2013 р. №28 та поданої незалежної оцінки вартості орендованого майна.
З огляду на те, що Договір оренди № 926/14 від 30.03.2013 р. є продовженим на строк, який був встановлений цим Договором, прокурору належить відмовити в позові про визнання вказаного Договору оренди припиненим.
У зв'язку з відмовою у позові про визнання договору оренди припиненим вимоги про визнання недійсним договору від 01.11.2013 р. та повернення нерухомого майна також не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.
З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 11.02.2015 р. у справі № 925/2355/14 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 925/2355/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді П.В. Авдеєв
М.Л. Яковлєв